Постанова № 18345086, 12.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"12" вересня 2011 р. № 2а- 10910/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Беззубко А.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 11.08.2011р.);

за участі представника позивача ОСОБА_2 (довіреність б/н від 11.08.2011р.);

за участі представника відповідача ОСОБА_3 (довіреність № 9921/10/10-022 від 24.05.2011р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, треті особи - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Харкова, Товариство з обмеженою відповідальність "Промспец консалтинг" про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

- податкове повідомлення-рішення №0000151820 від 08.08.2011р., видане Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі міста Харкова, про донарахування податку на додану вартість в сумі 6400,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1,00 грн. - скасувати.

- визнати протиправними дії головного державного податкового ревізора-інспектора 1 рангу відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету Тищенко Сергія Сергійовича по проведенню перевірки та складанню Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ"(код ЄДРПОУ 31236774) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" (кодЄДРПОУ 37091549) за період з 01.12.2010 року по 31.03.2011 року №3072/182/31236774 від 26.07.2011р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2011р. відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій головного державного податкового ревізора-інспектора 1 рангу відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету Тищенко Сергія Сергійовича по проведенню перевірки та складанню Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ"(код ЄДРПОУ 31236774) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" (кодЄДРПОУ 37091549) за період з 01.12.2010 року по 31.03.2011 року №3072/182/31236774 від 26.07.2011р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне, що Позивач вважає, що висновки відповідача в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам взаємовідносин позивача з його контрагентом (ТОВ «Промспец консалтинг»), який надав позивачу інформаційні послуги.

Позивач зазначає, що в результаті виконання Договору між ТОВ "Імпексінвест" отримало від ТОВ "Промспец Консалтинг" інформаційно-аналітичний звіт за темою "Огляд ринку тальку та каоліну у СНД", що містить докладну інформацію про ринок тальку та каоліну у СНД, оскільки позивач здійснює господарську діяльність, яка полягає у оптовій торгівлі тальком і каоліном то в умовах економічної кризи в Україні існуючі економічні зв'язки ТОВ "Імпексінвест" не дозволяють забезпечити отримання ТОВ "Імпексінвест" належної економічної вигоди а отримавши аналітичну інформацію від ТОВ "Промспец Консалтинг" позивач знайшов нових постачальників продукції, за більш привабливими цінами, з ліпшими умовами постачання та якості.

Відтак, позивач вважає, що сплачені за виконання даних послуг кошти прямо повязані з його господарською діяльністю, а отже ці суми правомірно включені ним до податкового кредиту, що не визнається відповідачем. Крім того, як зазначає позивач, право на формування спірної суми податкового кредиту з ПДВ підтверджено податковою накладною виданою надавачем інформаційних послуг (ТОВ «Промспец консалтинг»), а отже формування податкового кредиту є правомірним.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відсутні будь-які правові підстави для визнання недійсною (нікчемною) угоди між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг»про надання інформаційних послуг, бо на момент укладення договору, ТОВ «Промспец консалтинг»існував, був зареєстрований у встановленому порядку, договір було фактично виконано, що підтверджується первинними документами, тому висновки акту перевірки не відповідають дійсності.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи з огляду на обставини, викладені в письмовому запереченні, а саме: висновки про порушення вимог податкового законодавства зроблені у звязку з тим, що у ході перевірки встановлено факт укладання Позивачем нікчемного правочину з ТОВ «Промспец консалтинг». В ході проведення аналізу первинних документів, наданих до перевірки, було встановлено, що операції із придбання інформаційних послуг мали нереальний характер, оскільки ТОВ «Промспец консалтинг», що здійснював інформаційні послуги, повинно мати документи, які підтверджують факт виконання інформаційних послуг від іншої особи. Але надання інформаційних послуг не підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій стосовно врахування реального часу здійснення операцій. Таким документом, зокрема, є акт приймання-передачі, оформлений відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідач вказує, що від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, де на обліку знаходиться контрагент позивача до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова надійшов лист від 19.04.2011р №2291/7/18-023, згідно якого направлено акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Промспец Консалтинг»код 37091549 за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 від 07.04.2011 №546/18-011/37091549 відповідно до якого встановлені наступні порушення: відповідно до листа Жовтневої РайСЕС від 21.03.2011 №3.0-711 та Жовтневого РВ м.Харкова ГУ МНС України в Харківській області від 22.03.2011 №510/186 дозвіл на початок роботи (або оренду приміщень) ТОВ «Промспец консалтинг»не надавався, згідно звіту 1-ДФ чисельність працюючих дві особи крім того за цивільно-правовими договорами шість осіб, основні фонди відсутні так як на дату складання акту термін подання декларації з податку на прибуток не настав, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що свідчать довідки від ВПМ Жовтневого району м.Харкова від 03.11.2010, 03.03.2011, 04.03.2011, 16.03.2011 фактичне місцезнаходження підприємства не встановлено. Наведене свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної фінансово-господарської діяльності в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих (складських) приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності а таким чином свідчить про відсутність об'єкту оподаткування який виник при проведенні ТОВ «Промспец консалтинг»фінансово-господарських операцій. Таким чином угода між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг»не спрямована на настання реальних правових наслідків а отже є нікчемною. На підставі викладеного просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Третя особа, Державна податкова інспекція в Жовтневому районі міста Харкова в судове засідання не зявився хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі підтримав позицію відповідача ДПІ у Червонозаводському районі та долучив до справи додаткові докази (акт перевірки від 07.04.2011 №546/18-011/37091549 та постанову ХОАС від 26.07.11 по справі 2а-8226/11/2070 за позовом ТОВ «Промспец консалтинг»до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про скасування наказів та визнання неправомірними дій).

Третя особа ТОВ «Промспец консалтинг»Харкова в судове засідання не зявився хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виникли у періоді грудень 2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість упорядковані Законом України «Про податок на додану вартість». Вказаним Законом визначено платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Судом встановлено, що Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова згідно п.20.1.1 ст.20, п. 79.2, п.79.3 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI та відповідно до наказу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 14.07.2011р. № 1133 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ „Імпексінвест" (код ЄДРПОУ 31236774) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Промспец Консалтінг»(код ЄДРПОУ 37091549) за період з 01.12.2010 року по З1.03.2011 року..

На підставі перевірки було складено акт №3072/182/3123б774 від 26.07.2011, згідно якого було винесено податкове повідомлення-рішення №0000151820 від 08.08.2011р. на суму 6401,00рн.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення слугували відображені в акті №3072/182/3123б774 від 26.07.2011 висновки податкового органу про порушення позивачем п. 1. ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „Імпексінвест" з постачальником товарів (робіт, послуг) ТОВ «Промспец Консалтінг»; п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7, п.п.7.4.4. та п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97- ВР ., Про податок на додану вартість" (втратив чинність з 01.01.2011р.), який відповідає п.201.4, п. 201.5, п. 201.6, п.201.7, ст. 201, п. 198,4 та п.198,3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI в результаті чого підприємство зависило податковий кредит за рахунок відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ по першій події (придбанням товарно - матеріальних цінностей або перерахування коштів) всього у сумі 6400 грн.

Підставою для проведення перевірки слугувала інформація отримана від ДПІ у Жовтневому районі листом від 19.04.2011р №2291/7/18-023, згідно якого направлено акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Промспец Консалтинг»код 37091549 за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 від 07.04.2011 №546/18-011/37091549 відповідно до якого в діяльності зазначеного підприємства були встановлені встановлені наступні порушення: неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та господарської діяльності у порядку, передбаченому Приписами діючого законодавства перевіряємому періоді; порушення ч. 1. 5 ст. 203,215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання зазначенні статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що, обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у додатках до акта перевірки постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3 ст. 4, ст. 7 Закону України і і 03.04.1997 року за «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. З, 4, 5 Закону України від 28.12.94 року за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Копія наказу ДШ у Червонозаводському районі м. Харкова від 14.07.2011 року за № 1133 надіслано засобами поштового зв'язку 14.07.2011 року.

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «Промспец Консалтінг»код 37091549 ТОВ „Імпексінвест" було надано наступні документи: Договір на надання інформаційних послуг № 87/10 від 09.11.2010р; Податкова накладна за № 2743 від 21.12.2010р; банківська виписка від 26.01.2011 року за № 21; Рахунок № б/н від 09.11.2010р; Акт виконаних робіт № б/н від 21.12.2010року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті №3072/182/3123б774 від 26.07.2011 висновків податкового органу на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне:

Предметом доказування в цій справі є доведення обставин укладення нікчемного правочину та наявності наданих послуг за договором про надання інформаційних послуг №87/10 від 09.11.2010 року. Від цих обставин залежить право позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 6400,00грн.

Спір виник через висновки податкового органу про нікчемність договору про надання інформаційних послуг, оскільки сторони договору не мали наміру на фактичне надання послуг, а позивач мав мету на збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість при відсутності фактичного надання послуг.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промспец Консалтинг” (Виконавець) укладено договір про надання інформаційних послуг №87/10 від 09.11.2010 року. (а.с.10-20).

Предметом договору є надання Виконавцем Замовнику інформаційних послуг, повязаних з маркетинговими, а саме вивчення ринку тальку та каоліну у СНД, вивчення попиту на продукцію, відомості про потенціальних споживачів та постачальників.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за надані послуги, Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі 38400,00 грн. з урахуванням ПДВ, протягом двадцяти банківських (робочих) днів з моменту підписання акту виконаних . робіт.

На виконання умов договору між сторонами бува складений відповідний акт від 21.12.2010, податкова накладна № 2743 від 21.12.2010р, вартість послуг булла сплачена позивачем 26 січня 2011 року платіжним дорученням №21 (відповідно до призначення платежу вірно вказані договір про надання інормаційних послуг від 09.11.2010 року №87/10).

Вказаним актом підтверджується, що ТОВ „Промспец Консалтинг” в були виконані послуги по складанню інформаційно- аналітичного звіту «Ринок тальку та каоліну в СНД». Претензії по якості та строкам наданих послуг по Договору сторони не мають.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд враховує, що відповідач під час кваліфікації спірного правочину як нікчемного обґрунтував свою позицію виключно з посиланням на відомості ДПІ у Жовтневому районі м. Харків щодо незнаходження ТОВ «Промспец консалтинг»за юридичною адресою та дані бази даних на рівні ДПА України.

Відповідно до абз. 2 п. 3 розд. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 6.1 п. 6 розд. ІІ Порядку у висновку акту зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

З матеріалів справи вбачається що контрагент позивача жодним чином не перевірявся. Первинні документи не досліджувалися, висновки ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова базуються виключно на даних податкової звітності, між тим що в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Проте, викладені в акті від 07.04.2011 №546/18-011/37091549 судження субєкта владних повноважень не ґрунтуються на жодному з визначених ст.83 Податкового кодексу України джерел.

При цьому, відомості первинних документів, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом в ході проведення документальної невиїзної перевірки контрагента позивача не досліджувались.

Належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів на підтвердження судження субєкта владних повноважень про відсутність в діяльності контрагента позивача операцій з поставки товарів (робіт, послуг) згідно з п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України або згідно з ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», неправильного визначення позивачем обєкту оподаткування ПДВ та дати виникнення податкових зобовязань з ПДВ згідно з ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України або згідно з ст.ст.3 і 7 Закону України «Про ПДВ» акт перевірки не містить.

Суд враховує, що відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, відсутність у неї складських приміщень, транспортних засобів та інших активів не може обумовити нікчемність всіх правочинів, що укладаються юридичною особою.

Також суд бере до уваги специфіку послуги за спірним договором. На можливість її виконання не може вплинути наявність або відсутність основних фондів у виконавця (складські приміщення, транспортні засоби тощо).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами те, що первинні документи, що містяться у матеріалах справи, є такими, що не відповідають дійсності, тобто, що інформаційні послуги не надавалися та те, що договір укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

З огляду на викладене, доводи відповідача про нікчемність правочину договору про надання послуг від 09.11.2010 року №87/10 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

У взаємозвязку з вищенаведеним, суд також зазначає, що відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Відповідно до п/п. 7.4.5. цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Звідси випливає, що до валових витрат можна відносити лише ті, які закон визнає компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), тобто витрати за фактично вчиненими операціями, виконання яких має підтверджуватися первинними документами відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»( щодо визначення змісту та обсягу господарської операції ).

При цьому, в контексті вищенаведеного слід зазначити, що правильність формування валових витрат та податкового кредиту залежить від наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг (робіт) з його господарською діяльністю , який (зв'язок) зокрема, полягає і у наявності розумних економічних причин (ділової мети) для вчинення господарських операцій.

Відсутність сукупності зазначених чинників, які визначають зв'язок витрат платника податків з його господарською діяльністю, виключають можливість формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності оформлених первинних та розрахункових документів .

В даному випадку під час розгляду справи позивачем доведено фактичне виконання операцій з надання йому інформаційних послуг та наявність видимих розумних економічних причин (ділової мети, комерційного інтересу) для укладання зазначеного договору .

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

В контексті спірних правовідносин таким фактором є фактичне надання ТОВ „Промспец Консалтинг” інформаційних послуг у комерційному відношенні у межах господарської діяльності позивача.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд враховує, що наявність податкових накладних є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставин залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

ТОВ „Промспец Консалтинг” як зареєстрованим платником податку на додану вартість виписана податкова накладна № 2743 від 21.12.2010р якою підтверджується надання інформаційних послуг у комерційному відношенні за договором від 09.11.2010 року №87/10, обсяг послуг складає 38400,00грн., з урахуванням податку на додану вартість.

Обставина фактичної поставки послуг підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг позивачем в межах власної господарської діяльності

В податковій накладній № 2743 від 21.12.2010р., яку видав ТОВ «Промспец консалтинг»ТОВ "Імпексінвест" міститься вся необхідна інформація, яку передбачає пп. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про ПДВ». Даний підпункт покладає обов'язок надати податкову накладну зі всією необхідною інформацією на платника податку, тобто на ТОВ «Промспец консалтинг», тому за достовірність і повноту інформації відповідає саме він.

Жодних доказів того, що дані, вказані у податковій накладній № 2743 від 21.12.2010р не відповідали вищевказаним документам, відповідачем суду не надано.

Чинне законодавство не покладає на підприємство відповідальності за дії своїх контрагентів, отже ТОВ "Імпексінвест" не зобов'язано контролювати або перевіряти чи знаходяться його контрагенти за юридичною адресою, та не несе відповідальності за їх дії. Якщо постачальник не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або не знаходиться по своїй юридичній адресі, то це тягне відповідальність та негативні наслідки тільки для нього. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення ТОВ «Імпексінвест»норм закону "Про ПДВ" відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року в акті перевірки не навів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вище зазначений акт про надання послуг має наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено.

При зясуванні судом питання, про притягнення посадових осіб платника податків до кримінальної відповідальності у звязку зі здійсненням операцій, що визначені таким платником, як підстава для одержання права на податковий кредит, тобто встановлення умислу в діях посадових осіб ТОВ «Промспец консалтинг», позивач зазначив, що такі справи відсутні.

З огляду на викладене, суд бере до уваги як належний та допустимий доказ, який підтверджує обставини надання послуг, акт про надання послуг, який спростовує доводи відповідача про те, що послуги фактично не надавалися.

Посилання відповідача на те, що послуги, надані ТОВ „Промспец консалтинг”, не повязані з господарською діяльністю позивача спростовуються доказами, наявними у справі.

Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем підпунктів 7.2.3. п. 7.2. ст. 7, п.п.7.4.4. та п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97- ВР ., Про податок на додану вартість" (втратив чінність з 01.01.2011р.), який відповідає п.201.4, п. 201.5, п. 201.6, п.201.7, ст. 201, п. 198,4 та п.198,3 ст 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI є неправомірним.

Неправомірність нарахування позивачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 6400,00грн. призводить до неправомірності застосування до позивача штрафних санкцій

З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення №0000151820 від 08.08.2011р., видане Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі міста Харкова, про донарахування податку на додану вартість яким позивачу збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 6400,00 грн. та за штрафними санкціями 1,00 грн а всього - 6401,00 грн., підлягає визнанню протиправним, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про визнання дій протиправними то суд відзначає що відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 79.2. Податкового кодексу України - документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Дотримання зазначених умов представником позивача не заперечуються а тому підстави для визнання протиправним дій ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова відсутні..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, треті особи - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Харкова, Товариство з обмеженою відповідальність "Промспец консалтинг" про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000151820 від 08.08.2011р., видане Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі міста Харкова, про донарахування податку на додану вартість в сумі 6400,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1,00 грн.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2011 року.

Суддя Шляхова О.М.