Постанова № 18341079, 15.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2011 р. № 2а-1634/11/1370

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Карпяк О.О.,

при секретарі судового засідання Денькович Л.І.,

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1І (довіреність від 21.06.2011 року)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 04.08.2011 року № 5/10-0),

ОСОБА_3 (довіреність від 14.10.10 року № 25/10-04)

від третьої особи не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Корпорація "Колійні ремонтні технології"

до Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Львівської області

пропро скасування податкового повідомлення-рішення ,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колійні ремонті технології»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області за участю третьої особи Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 02.08.2010 року № 0002691552/0, від 10.09.2010 року № 0002691552/1, від 22.11.2010 року № 0002691552/2 та № 0003441552/2.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити з підстав, вказаних у позовній заяві та додаткових пояснень до позову.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов від 29.03.2011 року № 4957/9/10-009. Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки не повідомила.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 19.09.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

12.07.2010 року працівниками ДПІ в Пустимитівському районі Львівської області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість поданої ТОВ «Корпорація «КРТ»»(ЄДРПОУ 33133794) за листопад 2008 року (19.12.08 р. № 53793), грудень 2008 року (19.01.08 р. № 60086) та червень 2009 року (16.07.09р. № 9000393637), за результатами якої складено акт від 19.07.2010 року № 761/152/33133794 (далі акт перевірки).

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення рішення від 02.08.2010 року № 0002691552/0, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 2428943,00 грн. (в тому числі 2313279 грн. основний платіж та 115664 грн. штрафні санкції).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням рішенням, позивач оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження до податкового органу.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення рішення, ДПІ в Пустомитівському районі Львівської області прийнято рішення про залишення скарги позивача без задоволення а податкове повідомлення рішення від 02.08.2010 року № 0002691552/0 - без змін, та винесено податкове повідомлення рішення № 0002691552/1 від 10.09.2010 року.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення рішення, ДПА у Львівській області прийнято рішення про залишення скарги позивача без задоволення та винесені податкові повідомлення рішення від 02.08.2010 року № 0002691552/0, від (10.09.2010 року № 0002691552/1) - без змін, та винесено податкові повідомлення рішення від 22.11.2010 року № 0002691552/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2428943,00 грн. (в тому числі 2313279 грн. основний платіж та 115664 грн. штрафні санкції) та від 22.11.2010 року № 0002691552/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2874,03 грн. (в тому числі 2737, 17 грн. основний платіж та 136, 86 грн. штрафні санкції).

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення рішення, ДПА України прийнято рішення від 26.01.2011 року № 1605/6/25-0515 про залишення без змін податкові повідомлення рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 02.08.2010 року № 0002691552/0 (10.09.2010 р. № 0002691552/1) з урахуванням рішення ДПА у Львівській області від 12.11.2010 р. № 26353/10/25-005/1140, прийнято за розглядом повторної скарги (податкове повідомлення рішення від 22.12.2010 р № 0002691552/2), а скаргу позивача без задоволення, залишає без розгляду скаргу директора ТОВ «Корпорація колійні ремонтні технології»ОСОБА_4 в частині оскарження податкового повідомлення рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 22.11.2010 р. № 0003441552/2.

Як вбачається з акта перевірки, податковий орган вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «КРТ»»завищено податковий кредит по взаєморозрахунках з ПП «ВКФ Інвест Сервіс Компані»та ТОВ «Евербест»на суму 2316016, 17 грн., в т.ч. за листопад 2008 року на суму 1860150, 27 грн., за грудень 2008 року на суму 32916, 91 грн., за червень 2009 року нас суму 422948, 99 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2313279, 17 грн., в тому числі за періоди: листопад 2008 року 1858294, 27 грн., грудень 2008 року 32035, 91 грн., червень 2009 року 422948, 99 грн., та завищено значення р. 26 декларації з податку на додану вартість на загальну суму 2737 грн., в тому числі: листопад 2008 року 1856, 00 грн., грудень 2008 року 881, 00 грн.

27.10.2010 року за № 15136/10/15-215 було внесено зміни до акту перевірки № 761/152/33133794 від 19.07.2010 року, а саме на сторінці 9 акту перевірки у розділі «Висновки»вказано: «на підставі підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.7.7. пункту 7.7. статті Закону України «Про податок на додану вартість»(із змінами) та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із змінами): слід викласти в наступній редакції: на підставі п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п. 4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(із змінами)».

01.11.2008 року у м. Львові між ПП «ВКФ «Інвест сервіс компані» (продавець) та ТзОВ «Корпорація «Колійні ремонтні технології»(покупець) укладено договір № 08/11/01-1к (далі Договір). Відповідно до п.1.1 вказаного договору, продавець зобовязується поставити (передати у власність) покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, визначених у накладних, які є невідємною частиною цього договору, а покупець зобовязується його прийняти і повному розмірі оплатити, відповідно до умов договору. Згідно п.п.5.1, 5.2, договору, вартість товару договірна та визначається у прайс - листі, який додається до цього договору. Сума цього договору складається із визначених у накладних сум фактичної вартості конкретних поставок, проведених протягом терміну дії цього договору.

Згідно накладної від 01.11.2008 року № РН- 01112008 (а.с.96), від ПП «ВКФ «Інвест Сервіс- Компані»передано ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»товар на підставі договору № 08/11/01-1к від 01.11.2008 року на суму 3051240, 00 грн. (з ПДВ), а саме: анкерна відливка. Накладна завірена підписами та печатками обох сторін вказаного договору.

01.11.2008 року ПП «ВКФ «Інвест - Сервіс Компані»виписана податкова накладна № 0111 покупцю ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» за наслідками проведених операцій по договору 08/11/01-1к від 01.11.2008 року на суму 3051240, грн.. в тому числі ПДВ 508540 грн. (а.с.97).

Згідно накладної від 03.11.2008 року № РН - 03112008 (а.с.98), від ПП «ВКФ «Інвест Сервіс- Компані»передано ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»товар на підставі договору № 08/11/01-1к від 01.11.2008 року на суму 1892, 01 грн. (з ПДВ), а саме: накладка стикова Р-65. Накладна завірена підписами та печатками обох сторін договору.

03.11.2008 року ПП «ВКФ»Інвест - Сервіс Компані»виписана податкова накладна № 031117 покупцю ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» за наслідком проведеної операції по договору 08/11/01-1к від 01.11.2008 року (а.с.99).

Згідно накладної від 04.11.2008 року № РН - 04112008 (а.с.100), від ПП «ВКФ «Інвест Сервіс- Компані»передано ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»товар на підставі договору № 08/11/01-1к від 01.11.2008 року на суму 1808 801, 28 грн. (з ПДВ), а саме: комплект витратних матеріалів для алюміно термітного зварювання рейок Р-65. Накладна завірена підписами та печатками обох сторін договору.

04.11.2008 року ПП «ВКФ»Інвест - Сервіс Компані»виписана податкова накладна № 04114 покупцю ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» за наслідком проведеної операції по договору 08/11/01-1к від 01.11.2008 року (а.с.101).

Згідно накладної від 05.11.2008 року № РН - 05112008 (а.с.102), від ПП «ВКФ «Інвест Сервіс- Компані»передано ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»товар на підставі договору № 08/11/01-1к від 01.11.2008 року на суму 62640, 00 грн. (з ПДВ), а саме: прокладка гумова нашпальна типу ПНЦП31 -1. Накладна завірена підписами та печатками обох сторін договору.

05.11.2008 року ПП «ВКФ»Інвест - Сервіс Компані»виписана податкова накладна № 05117 покупцю ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» за наслідком проведеної операції по договору 08/11/01-1к від 01.11.2008 року (а.с.103).

Згідно накладної від 05.11.2008 року № РН - 05112008 (а.с.104), від ПП «ВКФ «Інвест Сервіс- Компані»передано ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»товар на підставі договору № 08/11/01-1к від 01.11.2008 року на суму 1771 117, 92 грн. (з ПДВ), а саме: комплект витратних матеріалів для алюміно термітного зварювання рейок Р-65. Накладна завірена підписами та печатками обох сторін договору.

05.11.2008 року ПП «ВКФ»Інвест - Сервіс Компані»виписана податкова накладна № 05118 покупцю ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» за наслідком проведеної операції по договору 08/11/01-1к від 01.11.2008 року (а.с.105).

Згідно накладної від 10.11.2008 року № РН - 10112008 (а.с.106), від ПП «ВКФ «Інвест Сервіс- Компані»передано ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»товар на підставі договору № 08/11/01-1к від 01.11.2008 року на суму 876420, 00 грн. (з ПДВ), а саме: анкерна відливка. Накладна завірена підписами та печатками обох сторін договору.

10.11.2008 року ПП «ВКФ»Інвест- Сервіс Компані»виписана податкова накладна № 10113 покупцю ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» за наслідком проведеної операції по договору 08/11/01-1к від 01.11.2008 року (а.с.107).

Згідно накладної від 26.11.2008 року № 26112008 (а.с.108), від ПП «ВКФ «Інвест Сервіс- Компані»передано ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»товар на підставі договору № 08/11/01-1к від 01.11.2008 року на суму 10340, 04 грн. (з ПДВ), а саме: накладна стикова Р-65. Накладна завірена підписами та печатками обох сторін договору.

26.11.2008 року ПП «ВКФ»Інвест- Сервіс Компані»виписана податкова накладна № 26116 покупцю ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» за наслідком проведеної операції по договору . (а.с.109).

Згідно накладної від 01.12.2008 року № РН - 01122008 (а.с.110), від ПП «ВКФ «Інвест Сервіс- Компані»передано ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»товар на підставі договору № 08/11/01-1к від 01.11.2008 року на суму 2537693, 93 грн. (з ПДВ), а саме: поліамід термопластичний. Накладна завірена підписами та печатками обох сторін договору.

01.12.2008 року ПП «ВКФ»Інвест- Сервіс Компані»виписана податкова накладна № 01126 покупцю ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» за наслідком проведеної операції по договору . (а.с.111).

Згідно накладної від 16.12.2008 року № 16122008 (а.с.112), від ПП «ВКФ «Інвест Сервіс- Компані»передано ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»товар на підставі договору № 08/11/01-1к від 01.11.2008 року на суму 197505, 00 грн. (з ПДВ), а саме: мотокоса «EFCO 8550 Boss». Накладна завірена підписами та печатками обох сторін договору.

16.12.2008 року ПП «ВКФ»Інвест- Сервіс Компані»виписана податкова накладна № 16121 покупцю ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» за наслідком проведеної операції по договору (а.с.113).

03.01.2008 року у м. Львові між ТзОВ «Евербест»(продавець) та ТзОВ «Корпорація «Колійні ремонтні технології»(покупець) укладено договір № 08/01/03-3к (далі договір). Відповідно до п.1.1 вказаного договору, продавець зобовязується поставити (передати у власність) покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, що вказується в рахунках або накладних, а покупець зобовязується його прийняти і в повному розмірі оплатити, відповідно до умов даного договору. Згідно п.п.5.1, 5.2, договору, вартість товару договірна та визначається у прайс - листі, який додається до цього договору. Сума цього договору складається з сум фактичної вартості конкретних поставок, проведених протягом терміну дії цього Договору.

Згідно накладної від 17.11.2008 року № 081117.1 (а.с.121), від ТзОВ «Евербест»передано ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»товар на підставі договору № 08/01/03-3 к від 03.01.2008 року на суму 3578450, 40 грн. (з ПДВ), а саме: круг 16. Накладна завірена підписами та печатками обох сторін договору.

17.12.2008 року ТзОВ «Евербест»виписана податкова накладна № 17113 покупцю ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» за наслідком проведеної операції по договору 08/01/03-3к від 03.01.08 р. (а.с.122).

Вказані запчастини були використані позивачем у його господарській діяльності, що підтверджується: накладними передачі давальної сировини № ДС-122 від 01.11.2008 року, № 03/11 від 03.11.2008 року, № ДС -126 від 10.11.2008 року, №26/11 від 26.11.2008 року, накладними на відвантаження товарів № 04/11-3 від 04.11.2008 року, № 04/11-4 від 04.11.2008 року, № 04/11-5 від 04.11.2008 року, № 05/11-14 від 05.11.2008 року, № 05/11-17 від 05.11.2008 року, № 05/11-18 від 05.11.2008 року, № 05/11-19 від 05.11.2008 року, № 827 від 01.12.2008 року, № 16/12-1 від 16.12.2008 року, № 1916/7 від 17.11.2008 року.

Опмсані вище операції були відображені позивачем у податковому та бухгалтерському обліку, що не заперечується відповідачем та підтверджується актом перевірки та поясненнями головного бухгалтера позивача від 14.09.2011 року.

Згідно п.1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами і доповненнями (далі Закон 168), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.7.4.1. ст. 7 Закону 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР):

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704: "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Системний аналіз вищезазначених норм та документів, наявних в матеріалах справи (договору № 08/11/01-1к від 01.11.2008 року, договору № 08/01/03-3к від 03.01.2008 року, видаткових накладних, податкових накладних, накладних передачі давальницької сировини, накладних на відвантаження товарів) дає підстави зробити висновок, що документи, на підставі яких позивач включив вказані суми до податкового кредиту відповідають критеріям первинного документу, є достовірними та складені за результатами фактичного здійснення господарських операцій. Відтак, зазначені дії позивача, щодо формування податкового кредиту є правомірними.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо посилань органу державної податкової служби на нікчемність правочинів, то слід зазначити наступне.

Такі висновки органу державної податкової служби ґрунтуються на положеннях ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст.228. ЦК України.

Обставини, на які посилається орган державної податкової служби викладені в акті перевірки контрагента ПП «ВКФ «Інвест Сервіс Компані», складеного ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську 05.05.2010 року №191/2300/35845034 (далі акт перевірки контрагента). За результатами перевірки ПП «ВКФ «Інвест Сервіс Компані»встановлено, що до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську 29.03.2010 року надійшла ухвала Господарського суду Луганської області від 23.03.10 № 12/33 б про порушення провадження у справі про банкрутство. В акті перевірки зазначають, що для здійснення господарської діяльності ПП «ВКФ «Інвест Сервіс Компані»не мали власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів у володінні, кваліфікованих спеціалістів.

Дані обставини не можуть вказувати на безтоварність господарських операцій в сукупності з іншими доказами, які наявні в матеріалах справи (договору №08/11/01-1к від 01.11.2008 року, додаток № 1, додаток № 2 до договору №08/11/01-1к прайс - лист від 01.11.2008 року, видаткові накладні, податкові накладні), оскільки відповідачем не доведено, що передані контрагентом товарно-матеріальні цінності потребували наявності неабияких офісних та складських приміщень, транспортних засобів та кваліфікованих спеціалістів.

З акта перевірки від 05.05.2010 року щодо ПП «ВКФ «Інвест Сервіс- Компані»»вбачається, що при встановленні таких обставин ДПІ в Артемівському районі м.Луганська не подавались запити до відповідних органів, які б могли підтвердити відповідну інформацію. ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області також не перевіряла дійсності такої інформації, а лише взяла до уваги висновки акта від 05.05.2010 року, які і було покладено в основу висновку про наявність порушення.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають обєктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За таких обставин, відповідачем не доведено факту відсутності у контрагента ПП «ВКФ «Інвест Сервіс- Компані»виробничих потужностей,майна, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів у володінні, кваліфікованих спеціалістів, які б свідчили про невиконання умов договору.

Приватне підприємство «ВКФ «Інвест Сервіс Компані»у період здійснення господарських операцій по договору №08/11/01-1К від 01.11.2008 року з ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»було зареєстровано, як юридична особа.

Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи знаходиться припис Прокуратури м. Луганська від 21.08.2010 року № 07/2024 вих. про усунення порушень закону про державну податкову службу в Україні, в якому вимагається негайно вжити вичерпних заходів до усунення порушень вимог Закону України «Про державну податкову службу України», відновити Приватне підприємство «Виробничо комерційна фірма «Інвест Сервіс Компані», суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року в сумі 48007747 грн., та суми податкового кредиту за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року в сумі 47 899530 грн.

Обставини, на які посилається орган державної податкової служби викладені в акті перевірки контрагента ТзОВ «Евербест», складеного Ленінською міжрайонною державною податкової інспекцією у м. Луганську від 23.04.2010 року № 302/23/35024795 (далі акт перевірки контрагента) та обґрунтовуються відсутністю в ТзОВ «Евербест», трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності, а саме в частині відвантаження та перевезення товарів.

На підтвердження купівлі - продажу товару між ТзОВ «Евербест»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ», ТзОВ «Корпорація КРТ»представили видаткову накладну № 081117.1 від 17.11.2008 року на суму 3578450, 40 грн., та податкову накладну від 17.11.2008 року № 17113 на суму 3578450, 40 грн. У видатковій накладні відображені відомості про те, хто є постачальником (ТзОВ «Евербест»), та покупцем («Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Колійні ремонтні технології).

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Із вищезазначеного вбачається, що недійсність правочину має бути встановлена саме законом. Однак, у ЦКУ відсутні прямі норми, які б стосувалися правочинів, укладених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і тим більше встановлювали б їх нікчемність.

У ст. 207 ГКУ зазначається, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. За логікою відповідних норм ЦКУ подібне слід розглядати як оспорюваний, а не нікчемний правочин.

Пункті 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»передбачено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначено статтею 228 Цивільного кодексу України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні підвалини держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обороту або обмежених в обороті обєктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

У разі кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК повинна враховуватися вина, яка полягає в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, ухвалений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна або незаконного заволодіння ним тощо.

В ході судового розгляду справи ДПІ не було надано належних доказів, які б підтвердили вину позивача, яка полягає в намірі порушити публічний порядок. Відтак, правочини, укладені ТзОВ «Корпорація «Колійні ремонтні технології»не є нікчемними, тобто їх нікчемність законом не встановлена.

ДПІ не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків, не наведено обґрунтованих доказів та доводів, які б ставили під сумнів реальність вищенаведених правовідносин.

Враховуючи наведене, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення від 02.08.2010 року № 0002691552/0, від 10.09.2010 року № 0002691552/1, від 22.11.2010 року № 0002691552/2 та № 0003441552/2 прийнято необґрунтовано ,тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відтак що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 71,86,87,94,158, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 02.08.2010 року № 0002691552/0, від 10.09.2010 року № 0002691552/1, від 22.11.2010 року № 0002691552/2 та № 0003441552/2.

3.Стягнути з Державного Бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колійні ремонтні технології»(адреса: 79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка, 1) 3 (три) гривні 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

З оригіналом згідно

Суддя Карп'як Оксана Орестівна