Постанова № 18300566, 08.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2011 № 22/627

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скрипка І.М.

суддів: Іваненко Я.Л.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 07.09.2009 р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 08-03-28/308-10 від 16.06.2011 р.

від третьої особи: ОСОБА_3- довіреність № 02-04/887 від 07.12.2010 р.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 20.05.2011

у справі № 22/627 (Самсін Р.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврокс"

до Відкритого акціонерного товариства Національна

акціонерна страхова компанія "Оранта"

третя особа позивача Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк”

про стягнення несплаченого страхового відшкодування

В судовому засіданні 08.09.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рiшенням Господарського суду м. Києва вiд 20.05.2011 у справі № 22/627 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ВАТ “НАСК “Оранта” на користь ТОВ “Аврокс” 163 202,00 грн. страхового відшкодування, 1 632,02 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 4 588,80 грн. витрат по оплаті судової експертизи.

Не погоджуючись iз вказаним рiшенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляцiйного господарського суду з апеляційною скаргою, в якiй просить скасувати рiшення Господарського суду м. Києва вiд 20.05.2011 у справі № 22/627, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема, судом не взято до уваги те, що страхувальник не повідомив страховика про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, а також не застосовано до спірних правовідносин п. 6.1. Правил добровільного страхування майна № 97, яким визначено, що не визнається страховим випадком та не підлягає відшкодуванню збиток, заподіяний майновим інтересам страхувальника внаслідок обвалу чи просіданню ґрунту, що сталося в результаті земляних робіт, або будь-якої іншої діяльності людини.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 року прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження та призначено до розгляду на 14.07.2011 р.

04.07.2011 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2011 у справі № 22/627 без змін, а апеляційну скаргу ВАТ “НАСК “Оранта - без задоволення, посилаючись на безпідставність тверджень відповідача про несвоєчасність повідомлення його про настання страхової події.

Представником ВАТ НАСК “Оранта” у судовому засіданні 14.07.2011 р. було подано клопотання про продовження строку розгляду справи, яке апеляційним судом задоволено, продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву у справі до 08.09.2011 року.

05.09.2011 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду м. Києва вiд 20.05.2011 у справі № 22/627 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Аврокс» відмовити в повному обсязі, також просить стягнути з позивача судові витрати у розмірі 838,95 грн. за подання апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 вересня 2007р. між ТОВ «Аврокс», ВАТ НАСК «Оранта» та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладено договір В 402-002/07/СМ страхування заставленого майна (іпотеки), на умовах якого застраховано майно, що знаходиться у власності страхувальника (позивача у справі) та є предметом застави (іпотеки), згідно з договором застави (іпотеки) № 04/1-689 від 10.09.2007р., укладеним між страхувальником та вигодонабувачем (третьою особою у справі), як засіб забезпечення зобовязань за договором кредиту № 31-36/7 від 10.09.2007р. (п. 1.2, п. 12.13 договору).

Обєктом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном (п. 2.1 договору), а перелік страхових випадків по договору визначено у розділі 3, де згідно з п. 3.1.4, таким є пошкодження, втрата або загибель застрахованого майна внаслідок впливу рідини з водопровідних, каналізаційних і опалювальних систем.

Як зазначено у додатку № 1 до договору: початок дії договору страхування з 11 вересня 2007р., але не раніше 00-годин дня наступного за днем надходження страхових платежів на рахунок страховика; закінчення дії договору страхування 09 вересня 2010р.

Сплата позивачем страхового платежу за договором підтверджується платіжним дорученням № 5903 від 10.09.2007р., яке залучене до матеріалів справи.

Дійсна вартість застрахованого майна дорівнює заявленій страховій вартості або оціночній вартості, визначеній відповідно до вимог законодавства України: 325 000 грн., про що також вказувалось у додатку № 1 до договору.

30 березня 2009р. позивачем на адресу страховика було направлено повідомлення про настання страхового випадку (вих. № 97 від 27.03.2009р.), у якому, зокрема, зазначалось, що згідно отриманого витягу з технічного висновку про стан і причини деформації будівлі, проведеного Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним Інститутом НДІ проектреконструкція, підтверджується факт настання страхового випадку пошкодження будівлі, спричиненого впливами рідини з каналізаційних і опалювальних систем.

Листом за вих. № 09-03-09/24053 від 28.09.2009р. відповідач, з посиланням на порушення позивачем умов договору страхування В 402-002/07/СМ та керуючись п.п. 8.4, 8.6 договору, відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Задовольняючи позов, місцевий господарський виходив з того, що 10.02.2009р. при складанні акту обстеження будівлі по вул. Б.Хмельницького, 51 в м. Переяслав-Хмельницький за участю директора ТОВ «Аврокс» неможливо було підтвердити причини руйнування будівлі, та стверджувати про настання страхового випадку за договором, оскільки в акті зафіксовані виявлені пошкодження із зазначенням про те, що руйнування будівлі може бути наслідком демонтажу капітального сходового маршу, який являвся невідємною частиною конструктивної схеми будівлі та підтікання каналізаційних стоків під будівлю, або стоків інших інженерних мереж.

Місцевий господарський суд прийняв до уваги висновок Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІ проектреконструкція, складеного у лютому 2009 р. та отриманого позивачем 27.03.2009 р., висновок судової будівельно-технічної експертизи № 1867/10-15, складений КНДІСЕ 28.02.2011 р. та прийшов до висновку, що дані обставини свідчать про настання страхового випадку у відповідності з умовами договору страхування (п.п.3.1.4, 3.2) та про відсутність підстав вважати несвоєчасним повідомлення страховика про його настання.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, в силу частини 2 статті 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

В силу положень договору страхування (п. 3.2) пошкодження, втрата або загибель застрахованого майна внаслідок будь-якої з подій, передбачених п.п. 3.1.1-3.16 договору вважається страховим випадком, якщо є прямий, безпосередній зв'язок між настанням цих подій і загибеллю, пошкодженням чи втратою застрахованого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», страховик бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику у разі настання страхового випадку.

Договір страхування укладений між сторонами зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 6 укладеного між сторонами договору передбачено права та обовязки сторін.

Так, п. 6.5 Договору передбачено, що у разі настання події, яка в подальшому можу бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник (позивач) зобовязаний:

6.5.1. негайно повідомити про це органи міліції, пожежної охорони, аварійних служб водопровідних, каналізаційних та теплових мереж, в компетенцію яких входить ліквідація наслідків подій, що викликали настання страхового випадку, та розслідування причин їх виникнення та вимагати від них оформлення документів щодо факту настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок; 6.5.2. при можливості негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту, коли Страхувальник дізнався або повинен був дізнатись про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, письмово повідомити Страховика про її настання шляхом подання заяви із зазначенням обставин події й характеру збитків; 6.5.3. вжити всіх заходів у межах можливостей Страхувальника для зменшення негативних наслідків та збитків від події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, зокрема, але не обмежуючись: 6.5.3.1. щодо врятування Застрахованого майна; 6.5.3.2. щодо усунення причин, що призводять до виникнення додаткового збитку, в т.ч. забезпечити охорону пошкодженого Застрахованого майна і виконувати всі доцільні інструкції, отримані від Страховика;

6.5.4. зберегти до прибуття вповноваженого представника Страховика та пред'явити пошкоджене Застраховане майно чи залишки від нього в тому вигляді, в якому воно було після події. Зміна картини місця події припустима тільки якщо це диктується письмовими вказівками державних органів, розуміннями безпеки, зменшенням розміру збитку;

6.5.5. забезпечити представнику Страховика можливість безперешкодного огляду ушкодженого майна, зясування причин, розмірів збитку, а також забезпечити участь представника Страховика в будь-яких комісіях, створюваних для встановлення причин і визначення розміру збитку;

6.5.6. надати Страховику можливість зафіксувати картину події за допомогою фото, відеозйомки, а також виконання інших дій відповідно до пунктів 6.2.1 -6.2.5 Договору;

6.5.7. у разі виявлення осіб, винних у спричиненні збитків, передати представнику Страховика усі документи, що підтверджують його право вимоги до осіб, винних у спричиненні збитків.

Отже, умовами укладеного між сторонами Договору було зобовязано позивача при можливості негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту, коли страхувальник дізнався або повинен був дізнатися про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, письмово повідомити страховика про її настання шляхом подання заяви із зазначенням обставин події й характеру збитків.

При цьому договором не передбачено, що позивач повинен спочатку довести , що випадок, який настав, є страховим, а тільки потім звертатись до відповідача з письмовою заявою.

Підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування, наведеними у розділі 8 договору, та згідно з п.п. 8.4, 8.6, на які посилається відповідач, обґрунтовуючи відмову у виплаті страхового відшкодування, є: несвоєчасне повідомлення страхувальником або вигодонабувачем про настання страхового випадку та невиконання або неналежне виконання страхувальником своїх обовязків згідно з цим договором, якщо він доведе, що виконання було неможливим внаслідок дії непереборної сили.

Стверджуючи, що акт обстеження будівлі по вул. Б. Хмельницького, 51 (м. Переяслав-Хмельницький) був складений 10 лютого 2009р. за участю директора «Аврокс», відповідач зазначає про несвоєчасне повідомлення позивачем відповідача про настання страхового випадку, оскільки як передбачено п. 6.5.2 договору такий обовязок на страхувальника покладався - при можливості негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 2 робочих днів з моменту, коли страхувальник дізнався або повинен був дізнатися про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок.

В матеріалах справи наявний, належним чином завірений, лист ТОВ «Аврокс» від 21.11.2008 року (а.с. 116) до міського голови м. Переяслав-Хмельницького, в якому зазначено про появу протягом останніх 7-10 днів в приміщенні ТОВ «Аврокс» великих тріщин у стінах та колонах будівлі, та зафіксовано зміну горизонтів підлоги. При обстеженні приміщень та будівлі було виявлено, що в приміщеннях Райффайзен банк «Аваль» та нотаріальної контори Почтарьова О.П. розміщені туалети. Крім цього, в листі зазначено, що ні банк, ні нотаріальна контора не підключені до центральних мереж міської стокової каналізації і не мають власних вигрібних ям, а всі нечистоти з цих туалетів збігають під внутрішні та наружні фундаменти цієї будівлі, що спричиняє вимивання грунтів з-під фундаментів будівлі та просіданню та руйнуванню самої будівлі.

Отже, генеральний директор ТОВ «Аврокс» Аврамич Б.А. просив призначити комісію по визначенню причин руйнування будівлі та заборонити користуватися централізованим водопостачанням та туалетами в приміщеннях банку та нотаріальної контори до прокладання централізованої каналізації та усунення причин руйнування приміщень.

Листами від 20.11.2008 р. на адресу міського голови м. Переяслав-Хмельницький, начальника Переяслав-Хмельницького Відділення «Правекс банк», голови Переяслав-Хмельницької Райспоживспілки, начальнику Переяслав-Хмельницького Відділення Київської регіональної дирекції Райффайзен банк «Аваль» та Почтарьову О.П., підписаних заступником генерального директора ТОВ «Аврокс» Литвиненко А.І. (належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 116-120, т. 1) та квитанціями, на підтвердження їх відправки (а.с. 121, т. 1) підтверджується той факт, що станом на 20.11.2008 року позивач виявив тріщини в приміщеннях будівлі по вул. Б.Хмельницького, 51 в м. Переяслав-Хмельницький, що була застрахована у відповідача по Договору страхування від 10.09.2007 р., а отже, ще в листопаді 2008 року зобовязаний був повідомити страхову компанію (відповідача) про настання події, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок.

Зазначеними листами в листопаді 2008 р. позивач вимагав адресатів негайно припинити експлуатацію туалетів та скидання стоків під будівлю по вул. Б.Хмельницького, 51, провести ремонтно-укріплювальні роботи фундаментів, що зазнали підмивання стоковими водами, вжити інших заходів по запобіганню руйнування будівлі, прокласти каналізацію стокових вод до централізованої міської мережі.

Аналізуючи обставини справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання позивача щодо неможливості при складанні акту від 10.02.2009р. підтвердити причини руйнування будівлі, та стверджувати про настання страхового випадку за договором станом на вказану дату, оскільки, обовязок доведення страхувальником (позивачем), що певна подія є страховим випадком, згідно умов зазначеного договору, відсутній.

Згідно ст. 26 Закону України «Про страхування» у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку…; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Отже, оскільки позивачем ще в листопаді 2008 року було виявлено тріщини в приміщеннях будівлі вул. Б.Хмельницького, 51 в м. Переяслав-Хмельницький, в приміщенні офісу ТОВ «Аврокс» за адресою: вул. Б.Хмельницького, 51/1 виявлено зміну горизонтів підлоги та тріщин, а зазначене майно було застрахованим відповідачем по Договору № В 402-002/07/СМ від 10.09.2007 р., позивач ще в листопаді 2008 р. у відповідності до п. 6.5.2 Договору зобовязаний був повідомити страховика (відповідача) про зазначену подію, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок, а отже звернення позивача лише 27.03.2009 р. до відповідача з заявою про настання страхового випадку з порушенням строків, передбачених п. 6.5.2 Договору колегія суддів вважає несвоєчасним повідомленням відповідача страхувальником (позивачем) про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, а тому відмова відповідача на підставі п.п. 8.4, 8.6 Договору у виплаті страхового відшкодування є правомірною.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач не надав суду доказів неможливості виконання ним визначеного в договорі обовязку внаслідок дії непереборної сили.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи позивача в частині, що тільки 26.03.2009 р. ним було отримано акт обстеження будівлі по вул. Б.Хмельницького, 51 від 10.02.2009 р., оскільки на належним чином завіреній його копії (а.с. 15-16, т. 1), доданій до позовної заяви, відсутній підпис директора ТОВ «Аврокс» Аврамича Б.А. про його отримання, який зявився на оригіналі акту, вже долученому до матеріалів справи під час її розгляду в суді першої інстанції (а.с. 176-177, т. 1).

Відповідно до висновку № 1867/10-15 судової будівельно-технічної експертизи, складеної 28.02.2011 р. пошкодження застрахованого майна виникло в результаті деформації будівлі, що є наслідком протікання процесів нерівномірного та часткового просідання грунтів основи фундаментів даної будівлі. Виникнення явищ просідання грунтів основи було викликане їх замоканням (перезволоженням) водами техногенного походження (пориви та підтікання трубопроводів мереж централізованого опалення та каналізації).

Згідно із технічним висновком Державного НДІ Проектреконструкція (абз. 4 арк. 24 висновку дод. № 7 до позовної заяви) за час експлуатації будинку орендарі та власники приміщень проводили ремонти з переплануванням без врахування конструктивної схеми будівлі та технічного стану її несучих конструкцій, в ході яких розбиралися ділянки несучих стін, закладалися старі та влаштовувались нові прорізи, демонтувалася внутрішня та прибудовувалась зовнішня сходова клітка, без належної проектної документації прокладалися водо несучі комунікації водопроводу, каналізації, теплотраси, з яких систематично відбувалися витоки і які явилися основною причиною виникнення та розвитку деформації.

Відповідно до п. 4.1. договору страхування не визнається страховим випадком та не підлягає відшкодуванню збиток у разі загибелі, пошкодження чи втрати застрахованого майна в результаті, зокрема: п. 4.1.10 інших обставин, передбачених Правилами та законодавством України.

Згідно з п. 1.1 Договору предметом цього договору є страхування Страховиком, відповідно до Правил добровільного страхування майна № 97, зареєстрованих Департаментом фінансових установ та ринків міністерства фінансів України 23.04.2002 року, застрахованого майна.

Відповідно до п. 6.1. Правил добровільного страхування майна № 97, якщо інше не обумовлено договором страхування, не визнається страховим випадком та не підлягає відшкодуванню збиток, заподіяний майновим інтересам страхувальника внаслідок: є) обвалу чи просідання ґрунту, що сталися в результаті земляних робіт, або будь-якої іншої діяльності людини.

Таким чином, навіть якби позивач вчасно звернувся до ВАТ «НАСК «Оранта» з повідомленням про настання події, що містить ознаки страхового випадку, дана подія не може бути визнана страховим випадком, оскільки причиною пошкодження застрахованого майна стало просідання ґрунтів основи фундаментів внаслідок замокання водами з трубопроводів мереж централізованого опалення та каналізації, які встановлювалися людьми без належної проектної документації. Отже, відсутні правові підстави для здійснення виплати страхового відшкодування при відсутності страхового випадку.

Як вже зазначалось вище, при проведенні судової будівельно-технічної експертизи у даній справі було встановлено, що виникнення явищ просідання грунтів основи було викликане їх замоканням (перезволоженням) водами техногенного походження (пориви та підтікання трубопроводів мереж централізованого опалення та каналізації).

За наведених обставин можна зробити висновок, що ТОВ «Аврокс» не повідомило ВАТ «НАСК «Оранта» про подію, яка може бути кваліфікована як страховий випадок у строк не пізніше 2 робочих днів з моменту, коли страхувальник дізнався або повинен був дізнатися про настання зазначеної події, в звязку з чим місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права та прийшов до висновків, які не відповідають матеріалам справи.

Оскільки відсутні підстави для стягнення страхового відшкодування в сумі 163202,00 грн., визначеної згідно висновку судової експертизи № 1867-10-15 від 28.02.2011 р. (за мінусом франшизи, визначеної укладеним між сторонами Договором), відповідно відсутні і правові підстави для стягнення витрат позивача в сумі 4588,80 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно зі ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги підтвердились під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що свідчить про неповне зясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1)неповне зясування обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4)порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Відритого акціонерного товариства «НАСК «Оранта» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2011 року у справі № 22/627 підлягає скасуванню повністю з прийняттям, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до ст. 49 ГПК України у звязку з відмовою у задоволення позову судові витрати за подання позовної заяви покладаються на позивача, а у звязку із задоволенням апеляційної скарги з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» на користь Відкритого акціонерного товариства «НАСК «Оранта» підлягає стягненню 838,95 грн. державного мита за подання відповідачем апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 85, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “НАСК “Оранта” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва вiд 20.05.011 у справі № 22/627 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького 51, оф. 1, ідент. код 20575027) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, ідент. код 00034186) 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.

5. Матеріали справи № 22/627 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяСкрипка І.М.

СуддіІваненко Я.Л.

Остапенко О.М.

16.09.11 (відправлено)