Рішення № 18299909, 13.09.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2011 р.Справа № 16/48/5022-955/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс", с. Старовойтове, Любомльський район, Волинська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс" вул. Гайова, 44, м.Тернопіль.

За участю представників сторін:

- позивача: ОСОБА_1, головний бухгалтер, довіреність № б/н, від б/д

Кузьмін О.В., в.о. директора, наказ № 98-к від 09.06.2011р.

- відповідача: не з'явився

Суть справи.

Ухвалою суду від 01.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 13.09.2011 року на 12 год 00 хв. В судовому засіданні 13.09.2011 року оголошувалась перерва до 16 год 00 хв для написання вступної та резолютивної частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс" вул.Прикордонників, 7А, с. Старовойтове, Любомльський район, Волинська область звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс" вул.Гайова, 44, м.Тернопіль про стягнення 28184 грн. 74 коп. боргу, 12401 грн. 27коп. пені; відшкодування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.07.2011р. позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог без номера та без дати, якою позивач збільшив суму позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 28 184 грн. 74 коп. боргу та 19059 грн. 74 коп. пені. Оскільки дана заява не суперечила вимогам ст. 22 ГПК України, тому суд прийняв її до уваги та розглядає справу відповідно до уточнених позовних вимог.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобовязань щодо оплати за отримане пальне згідно договору № 21/04/10 від 23.04.2010 року.

Повноважні представники позивача в судове засідання з'явилися та підтримали збільшенні позовні вимоги повністю.

В судове засідання представник відповідача не зявився. Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу від 13.07.2011 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні господарського суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 13.07.2011 року з відміткою про отримання поштового відправлення відповідачем 14.07.2011 року.

Також судом було своєчасно надіслано ухвалу від 01.08.2011 року про відкладення розгляду справи на 13.09.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 03.08.2011 року з відміткою про отримання поштового відправлення відповідачем 05.08.2011 року.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В розпочатому судовому засіданні представникам позивача розяснено їх процесуальні права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача суд встановив наступне.

23 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс", в подальшому "Продавець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс", в подальшому "Покупець" був укладений договір №21/04/10 купівлі-продажу нафтопродуктів, згідно п.1.1. р.1 якого "Продавець" продає, а "Покупець" купує нафтопродукти в асортименті та кількості, які зазначаються в бухгалтерських накладних.

Згідно п.1.2. р.1 та п.1.3. р.1 Договору відповідно нафтопродуктами, які продаються за цим договором є бензин А-95, бензин А-92, бензин А-80, дизпаливо; "Покупець" купує нафтопродукти для власного споживання.

Згідно п.2.1. р.2 Договору "Продавець" зобов'язувався, зокрема, забезпечувати безперервну поставку нафтопродуктів.

Згідно п.3.1. р.3 Договору "Покупець" зобов'язувався, зокрема, своєчасно оплачувати поставлені за цим договором нафтопродукти.

Згідно п.5.1. р.5 Договору місцем поставки є АЗК в с.Старовойтове Любомльського р-ну Волинської області. ТМ Лукойл.

Згідно п.5.2. р.5 Договору датою поставки є дата, коли нафтопродукти надані в розпорядження "Покупця".

Згідно п.6.1. р.6 Договору "Покупець" оплачує нафтопродукти за ціною АЗК (стелли) в день заправки автомобіля зі знижкою 0,20 грн на кожен літр, згідно рахунків продавця станом на 15 та 26 число кожного місяця, а "Покупець зобов'язується його оплатити протягом трьох банківських днів з моменту одержання.

Згідно п.6.2. р.6 Договору під датою оплати, з метою правильного визначення ціни нафтопродуктів, яка підлягає сплаті за цим договором, сторони розуміють дату списання оплати за нафтопродукти з розрахункового рахунку "Покупця" для їх подальшого зарахування на розрахунковий рахунок "Продавця"; нафтопродукти вважаються оплаченими "Покупцем" з моменту зарахування повної оплати за них на розрахунковий рахунок "Продавця".

Згідно п.9.1. р.9 Договору №21/04/10 від 23.04.2010 року даний договір діє до 31.12.2010 року, а в частині взаєморозрахунків сторін до повного їх завершення.

16.09.2010 року між сторонами був укладений додаток до Договору, згідно якого пункт 6.1. було викладено в наступній редакції: "Покупець оплачує нафтопродукти за ціною Авто-Заправного Комплексу (стелли), що діяла в день заправки автомобіля зі знижкою 0,35 грн на кожен літр.Для оплати за відпущений товар Продавець виставляє рахунок 15 та 26 числа кожного місяця, а Покупець зобов'язується його оплатити протягом трьох банківських днів з моменту одержання. Якщо дата виставлення рахунку припадає на вихідний чи неробочий день-рахунок виставляється напередодні вказаної дати".

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс" виконало свої зобов'язання, передбачені умовами договору, належним чином: здійснило продажу паливно-мастильних матеріалів за період з 30.04.2010 року по 25.02.201 року на загальну суму 294563 грн 44 коп, що підтверджується: актом звірки розрахунків за станом на 16.03.2011 року підписаного повноважними представниками сторін та засвідченого печатками сторін, картками АЗС на отримання паливно-мастильних матеріалів: за квітень 2010 року,травень 2010 року,червень 2010 року,липень 2010 року,серпень 2010 року,вересень 2010 року, жовтень 2010 року,листопад 2010 року,грудень 2010 року,січень 2011 року; видатковими накладними, на підставі яких відповідач отримав товар (підтверджено в акті звірки): №РН-0000368 від 30.04.2010 року на суму 9730 грн, №РН-0000418 від 31.05.2010 року на суму 42075 грн 30 коп, №РН-0000461 від 16.06.2010 року на суму 15000 грн, № РН-0000468 від 25.06.2010 року на суму 7487 грн 05 коп,№РН-0000539 від 16.07.2010 року на суму 18285 грн 76 коп, №РН-0000540 від 25.07.2010 року на суму 18562 грн 50 коп, №РН-0000846 від 16.08.2010 року на суму 23906 грн 28 коп, №РН-0000861 від 26.08.2010 року на суму 11312 грн 14 коп, №РН-0000873 від 31.08.2010 року на суму 5920 грн 88 коп, № РН-001062 від 16.09.2010 року на суму 10681 грн 10 коп, №РН-001063 від 26.09.2010 року на суму 11688 грн 60 коп, №РН-001064 від 30.09.2010 року на суму 5680 грн 08 коп,№РН-001103 від 15.10.2010 року на суму 1334 грн 74 коп, № РН-00102 від 25.10.2010 року на суму 14739 грн, №РН-001712 від 30.11.2010 року на суму 12444 грн 70 коп,№РН-001793 від 10.12.2010 року на суму 3888 грн 50 коп, № РН-0001476 від 25.01.2011 року на суму 4770 грн, №0-00000024 від 1.02.2011 року на суму 2982 грн, №0-00000026 від 1.02.2011 року на суму 7829 грн 90 коп, №0-00000019 від 28.02.2011 року на суму 4165 грн (належним чином засвідчені копії акту звірки взаємних розрахунків, карток АЗС, видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи).

Факт отримання товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс" підтверджується підписами водіїв на картках АЗС на отримання паливно-мастильних матеріалів; зазначенням на картках АЗС на отримання паливно-мастильних матеріалів номерів автомобілів, які належать відповідачу і які заправлялись пальним на АЗС позивача; актом звірки взаємних розрахунків за станом на 16.03.2011 року підписаного повноважними представниками сторін та засвідченого печатками сторін; відсутності в матеріалах справи будь-яких письмових заперечень заперечень щодо кількості та вартості отриманого товару.

Матеріали справи свідчать, що відповідач порушив свої зобовязання та оплату повної вартості отриманого товару за договором № 21/04/10 від 231.04.2010 року не здійснив.

Станом на 16 березня 2011 року борг відповідача становив 39384 грн. 74 коп. Вказаний акт звірки підписано повноважним представником позивача та відповідачем (акт звірки взаємних розрахунків станом на 16 березня 2011 року).

Як вбачається із матеріалів справи, погоджена сума боргу згідно акту звірки зменшилась до 28184 грн 74 коп в зв'язку з частковою оплатою. Належним чином засвідчені копії банківських виписок з рахунку позивача, які свідчать про часткову оплату відповідачем за отриманий ним товар знаходяться в матеріалах справи. В матеріалах справи відсутні будь-які письмові заперечення відповідача щодо сум оплати за отриманий ним від відповідача товар.

А відтак, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 28184 грн 74 коп основного боргу.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За своєю правовою природою договір №21/04/10 від 23.04.2010 року є договором купівлі-продажу.

У відповідності до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури (копія реєстру рахунків-фактур знаходиться в матеріалах справи). Відповідач сплачував кошти згідно виставлених рахунків-фактур, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, в яких зазначаються в призначенні платежу номера рахунків-фактур, згідно яких проводилася оплата.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з відповідача 28184 грн 74 коп основного боргу за проданий йому позивачем товар.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.7.2. р.7 Договору у випадку затримання оплати нафтопродуктів "Покупець" сплачує "Продавцю" пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати нафтопродуктів, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині оплати отриманого товару, позивачем нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості за кожний день прострочки оплати в розмірі 0,5% в сумі 19059 грн. 74 коп. - пені за період з 10.07.2010 р. по 30.01.2011 р.

Судом здійснено перерахунок суми пені . За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що: до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення 1029 грн. 32 коп. пені нараховані за період з 26.03.2011 року по 20.06.2011 року (період нарахування вказаний в позовній заяві та вказаний представниками позивача в усному порядку в судовому засіданні 13.09.2011 року) на суму 28184 грн 74 коп заборгованості. З врахуванням п.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та з врахуванням того, що відповідач проводив оплату за отриманий товар згідно виставлених позивачем рахунків-фактур (про що вказувалось в платіжних дорученнях в призначенні платежу та відповідно в банківських виписках з рахунку позивача), однак позивачем не надано письмових доказів на підтвердження дат їх отримання відповідачем, а тому слід рахувати доказом підтвердження наявності заборгованості перед позивачем зокрема підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 16.03.2011 року. А відтак в частині позовних вимог щодо стягнення 18030 грн 42 коп пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються частково на суму 28184 грн. 74 коп основного боргу та 1029 грн 32 коп пені, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та умовам договору, і не оспорені відповідачем.

Судові витрати, понесені позивачем, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт Сервіс" вул. Гайова, 44, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 32386922, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс", с. Старовойтове, Любомльський район, Волинська область,ідентифікаційний код 34313877, - 28184 грн 74 коп основного боргу, 1029 грн 32 коп пені, 292 грн 14 коп державного мита та 145 грн 93 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3.В решті позову відмовити.

4. Рішення надіслати сторонам по справі .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 20 вересня 2011 року

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7931

СуддяС.О. Хома