Рішення № 18296229, 20.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.07.11 р. Справа № 20/34

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Лейби М.О.,

судді Попкова Д.О., судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Державного агентства резерву України м. Київ

за участю Прокуратури Донецької області в інтересах держави

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Донбасенерго” м. Донецьк

про стягнення 91 168 861,20грн.

За участю

прокурора: не зявився

представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреністю.

Суть спору:

Позивач, Державний комітет України з державного матеріального резерву м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго” м. Горлівка, Донецька область за участю Прокуратури Донецької області в інтересах держави про стягнення відсотків за користування тимчасовими позичками; інфляційних втрат; 3% річних, а всього 91 168 861,20грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.08.2010р. по справі №20/34 у задоволенні позовних вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву м.Київ до Відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго” м. Горлівка, Донецька область про стягнення 91 168 861,20грн. було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2010р. по справі №20/34 було залишено без змін.

28.02.2011р. Постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2010р. було скасоване та справу скероване на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В результаті автоматичного розподілу, справу №20/34 було передано на розгляд головуючому судді Лейбі М.О.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 11.04.2011р. справу №20/34 призначено розглянути колегіально у складі: головуючого судді Лейби М.О., судді Риженко Т.М., судді Сич.Ю.В.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2011р. слухання справи №20/34 було призначено на 27.04.2011р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №ДЭ97-1/411 від 18.12.1997р. з додатковими угодами; договір № юр7/524-99 від 30.03.1999р.; договір №юр-7/95-98 від 09.10.1998р. з додатковими угодами (погодженнями); договір №юр-7/91-98 від 03.08.1998р.; договір №6 від 02.02.1998р.; договір №юр-2/200-2003 від 06.02.2003р.; договір №юр-2/199-2003 від 06.02.2003р.; договір №юр-2/198-2003 від 06.02.2003р.; договір №юр-2/201-2003 від 06.02.2003р.; договір №юр-2/202-2003 від 06.02.2003р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 02.06.2011р. у звязку з відпусткою судді Риженко Т.М. змінено склад судової колегії з розгляду справи №20/34: замінено суддю Риженко Т.М. на суддю Сгару Е.В.

02.06.2011р. відповідач надав суду пояснення №19-2273 від 02.06.2011р., в яки згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ “Донбасенерго” відбулася зміна типу акціонерного товариства “Донбасенерго” з ВАТ “Донбасенерго” на ПАТ “Донбасенерго” та здійснена його державна реєстрація. До пояснень відповідач додав статут, довідку з ЄДРПОУ та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, у якому підставою заміни свідоцтва про державну реєстрацію, зазначено зміна найменування юридичної особи Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” (ЄДРПОУ 23343582).

20.06.2011р. на адресу господарського суду від Державного агентства резерву України надійшли пояснення по справі №20/34, в яких останній просить суд стягнути з відповідача 4104 856,53грн. відсотків за користування тимчасовою позикою за період з 28.12.2006р. по 26.07.2007р., 67 634,80грн. 3% річних, 219368,40 грн. інфляційні витрати.

Пояснення судом розглянуті та прийняті як заява про зменшення розміру позовних вимог.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 22.06.2011р. у звязку з відпусткою судді Сгари Е.В. змінено склад судової колегії по справи №20/34 замінено: суддю Сгару Е.В. на суддю Попкова Д.О.

22.06.2011р. на адресу господарського суду від Державного агентства резерву України надійшло клопотання, в якому останній просить суд відповідно до ст.25 ГПК України здійснити заміну Державний комітет України з державного матеріального резерву на його правонаступника Державне агентство резерву України.

13.07.2011р. відповідач надав відзив від 12.07.2011р. №19-2773, в якому проти предявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що договорами про встановлення нового порядку погашення заборгованості, постановою КМ України № 2045 від 28.12.2002р., договорами позики не передбачений обов'язок ВАТ „Донбасенерго” здійснювати щомісячну оплату відсотків від вартості неповерненого палива в спірний період, а в предметах договорів про встановлення нового порядку погашення заборгованості, у п. 1.2. визначено, що ВАТ „Донбасенерго” зобов'язане до 01.01.2023р. сплатити відсотки за користування паливом у твердій сумі, нараховані в строк дії договорів позики.

Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Ухвалою від 20.07.2011р. суд задовольнив клопотання позивача та відповідно до ст.25 ГПК України здійснив заміну Державного комітету України з державного матеріального резерву на його правонаступника Державне агентство резерву України.

Протягом розгляду справи склад колегії суддів неодноразово змінювався.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" відпуск матеріальних цінностей з державного резерву в порядку тимчасового позичання провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, в якому визначаються одержувачі, строки та умови відпуску матеріальних цінностей із державного резерву, а також строки їх повернення. За позичання матеріальних цінностей з державного резерву передбачається плата, розмір якої визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України.

Згідно з п.п. 13, 16 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997р. № 1129, відпуск матеріальних цінностей із державного резерву в порядку тимчасового позичання на термін понад шість місяців та з незнижуваного запасу здійснюється згідно з актом Кабінету Міністрів України, проект якого готується за зверненням центрального, місцевого органу виконавчої влади, з визначенням терміну та умов відпуску матеріальних цінностей із державного резерву, розмір плати за позичання, а також терміну їх повернення. Розмір плати за тимчасове позичання матеріальних цінностей із державного резерву встановлюється у відсотках до їх вартості в межах розміру облікової ставки Національного банку, що діє на момент позичання і фіксується в договорі. В разі зміни облікової ставки Національним банком розмір зазначеної плати може бути переглянутий за домовленістю сторін договору з внесенням до нього відповідних змін.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

1. Так, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №73-2 від 23.01.1998р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ДАЕК "Донбасенерго", правонаступником якого є відповідач по справі, 02.02.1998р. було укладено договір №6 на відпуск із державного матеріального резерву в порядку тимчасового позичання вугілля в кількості 2243346,678 тонн.

Згідно пункту 2.2 укладеного договору відповідач зобовязувався повернути до 01.10.1998р. в державний резерв вугілля в кількості 2243346,678 тонн або провести оплату його вартості на поточний спеціальний рахунок, а відповідно до п.2.3 зобовязався щомісячно перерахувати 0,1% від вартості вугілля в Держкомрезерв України за фактичне використане вугілля на рахунок позивача.

Пунктом 2.4. договору № 6 від 02.02.98р. передбачена можливість дострокового повернення Відповідачем вугілля до держрезерву та зменшення при цьому відсотків за фактичний термін користування товарним кредитом. Тобто нараховані відсотки за користування товарним кредитом можуть бути зменшені, якщо підприємство (ВАТ «Донбасенерго») здійснить повернення вугілля до держрезерву достроково.

Пунктом 3 договору №6 від 02.02.1998р. встановлено, що вартість продукції, що підлягає відпуску з державного резерву складає 146035 692 грн. 15 коп., 0,1 % вартості товарного кредиту за користування на протязі 8 місяців складає 1 168 285грн.52коп. (п.3 договору), загальна сума договору складає 147 203 977грн.67 коп.

Пунктом 9.1. договору встановлено термін дії договору з часу його підписання до 01.10.1998р.

Факт відпуску вугілля та його отримання не заперечується сторонами, графік повернення вугілля узгоджено з березня по вересень 1998р.

При проведенні сторонами звірки заборгованості станом на 10.11.2006р. було встановлено, що за договором №6 від 02.02.1998р. заборгованість складає суму 15 181 482грн.16коп., відсотки за користування 120 945 грн. 81 коп., про що складено двосторонній акт від 10.11.2006р.

Постановою Кабінету Міністрів України №2045 від 28.12.2002р. "Про погашення заборгованості та впорядкування розрахунків підприємств електроенергетики з Державним комітетом з державного матеріального резерву" строк повернення органічного палива відпущеного з державного резерву у порядку тимчасового позичання підприємствам електроенергетики згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.1998р. №73-2 продовжено до 01.01.2023р. та пунктом 4 постанови запропоновано, що підприємства електроенергетики у місячний строк укладають з Державним Комітетом угоди про реструктуризацію заборгованості за відпущене їм відповідно до п.1 цієї постанови паливо, які мають бути погоджені з Міністерством палива та енергетики.

06.02.2003р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ВАТ "Донбасенерго" було укладено договір №юр-2/200-2003 про встановлення порядку погашення заборгованості.

Предметом даного договору є погашення заборгованості перед Держкомрезервом, яка виникла на підставі та у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань за договором №6від 02.02.1998р.

Пунктом 2.1.1. договору встановлено, що відповідач повинен повернути до 01.01.2023р. вугілля в кількості 342500,00 тонн або сплатити його вартість у сумі 15181482грн.16коп. та відсотки за користування у сумі 120945 грн. 81 коп.

Пунктом 2.1.2 договору №юр-2/200-2003 від 06.02.2003р. передбачена сплата відсотків за користування вугіллям у строк до 01.01.2023 року шляхом перерахування грошових коштів на реєстраційний рахунок Комітету відповідно до абз.4. п. 4 Постанови.

В абзаці 3 п.4 Постанови №2045 від 28.12.2002р. встановлений обовязок енергогенеруючих компаній та теплоелектроцентралей починаючи з 1 січня 2003р. щоденно відраховувати на реєстраційний рахунок Державного комітету з державного матеріального резерву кошти в обсязі не менш одного відсотка сум, отриманих кожним з ним на поточний рахунок згідно з алгоритмом розподілу коштів оптового ринку електричної енергії.

Позивач в позовній заяві як на підставу своїх вимог по зобовязанню відповідача сплатити відсотки, посилався на п.2.3., 2.4 договору від 02.02.1998р. №6.

Відповідно до приписів норм законодавства порядок відпуску та повернення позичених матеріальних цінностей з державного резерву має платний характер такої позички.

Відповідно до пункту 5 статі 12 Закону України № 51/97-ВР від 24.01.1997р. "Про державний матеріальний резерв" відпуск матеріальних цінностей з державного матеріального резерву в порядку тимчасового позичання провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, в якому визначаються одержувачі, строки та умови відпуску матеріальних цінностей із державного матеріального резерву, а також строки їх повернення. За позичання матеріальних цінностей з державного матеріального резерву передбачається плата, розмір якої визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України.

Зміст договору позичання палива відповідає приписам пункту 5 статі 12 Закону України № 51/97-ВР від 24.01.1997р. "Про державний матеріальний резерв". В договорі визначений одержувач палива - ВАТ „Донбасенерго”; строки та умови відпуску цінностей з держрезерву; строк повернення палива в строк дії договору до 01.10.1998р.; плата за позичання матеріальних цінностей з держрезерву розмір визначний у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме, п. 13, 16 Постанови КМУ від 08.10.1997р. «Про затвердження порядку формування, розміщення і проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву». Так, п. 13 Постанови КМУ від 08.10.1997р. вказує, що сторони договору повинні визначити розмір плати за позичання палива, якщо тимчасове позичання здійснюється на термін понад 6 місяців та з незнижуваного запасу. На виконання цього припису сторони у договорі позики визначили розмір плати за позичання, який складає 1 168 285,52 грн. (п. 3 договору № 6 від 02.02.1998р.). Пункт 16 Постанови КМУ від 08.10.1997р. встановлює, що розмір плати за позичання матеріальних цінностей із державного резерву встановлюється у відсотках до їх вартості і фіксується в договорі. Для визначення розміру плати за позичання враховується термін зберігання. На виконання цього припису сторони в договорі позики визначили розмір плати за тимчасове позичання матеріальних цінностей в розмірі 1 168 285,52 грн. та зафіксували його в п. 3 договору позики, а також визначили цей розмір плати за позичання, врахувавши термін зберігання, який визначений в п. 4.1 договору - до 01.10.1998р.

ВАТ «Донбасенерго» 28.12.2006р. платіжним дорученням №7118 сплатило на користь позивача залишок суми відсотків 120945,81 грн., яка встановлена в договорі №юр-2/200-2003 від 06.02.2003р.

Позивач нарахував суму спірних відсотків з 28.12.2006р. у розмірі 106270,36грн. Відповідачем не надано доказів сплати зазначеної суми відсотків, а також доказів повернення позички або її сплати до спірного періоду чи у спірному періоді.

2. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №631-р між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ДАЕК "Донбасенерго", правонаступником якого є відповідач по справі, 03.08.1998р. було укладено договір №юр-7/91-98 на відпуск із державного матеріального резерву в порядку тимчасового позичання природного газу в кількості 111,38 млн.куб.м.

Згідно пункту 2.2 укладеного договору відповідач зобовязувався повернути до 01.12.1998р. в державний резерв природний газ в кількості 111,38 млн.куб.м. або провести оплату його вартості на поточний спеціальний рахунок Комітету, здійснити оплату на поточний рахунок Комітету щомісячно 1,5 % від вартості поставленого природного газу за фактичне користування тимчасовою позичкою.

Пунктом 3 договору №юр-7/91-98 від 03.08.1998р. встановлено, що вартість продукції, що підлягає відпуску з державного резерву складає 9110,884 тис. дол. США, з якої вартість зберігання складає 200,484 тис. дол. США, 1,5% вартості запозиченого природного газу на протязі 4 місяців користування складає 546,653 тис. дол. США, загальна сума договору складає 9657,537 тис. дол..США.

Пунктом 8.1 договору встановлено термін дії договору з часу його підписання до 01.12.1998р.

Факт відпуску природного газу та його отримання не заперечується сторонами, графік повернення природного газу узгоджено сторонами.

При проведенні сторонами звірки заборгованості станом на 10.11.2006р., було встановлено, що за договором №юр-7/91-98 від 03.08.1998р. заборгованість складає 14913637грн.29коп., відсотки за користування 794323грн.77коп., про що складено акт від 10.11.2006р.

Постановою Кабінету Міністрів України №2045 від 28.12.2002р. строк повернення органічного палива відпущеного з державного резерву у порядку тимчасового позичання підприємствам електроенергетики згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.03.1999р. №209-рс продовжено до 01.01.2023р. та пунктом 4 постанови запропоновано, що підприємства електроенергетики у місячний строк укладають з Державним Комітетом угоди про реструктуризацію заборгованості за відпущене їм відповідно до п.1 цієї постанови паливо, які мають бути погоджені з Міністерством палива та енергетики.

06.02.2003р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ВАТ "Донбасенерго" було укладено договір №юр-2/201-2003 про встановлення порядку погашення заборгованості.

Предметом даного договору є погашення заборгованості перед Держкомрезервом, яка виникла на підставі та у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань за договором №юр-7/91-98 від 03.08.1998р.

Пунктом 2.1.1. договору №юр-2/201-2003 від 06.02.2003р. встановлено, що відповідач повинен повернути до 01.01.2023р. природний газ в обсязі 85,399 млн. м. куб. або сплатити його вартість у сумі 14913637 грн. 29 коп. та відсотки за користування у сумі 794323грн.77коп.

Пунктом 2.1.2 договору №юр/2/201-2003 від 06.02.2003р. передбачена сплата відсотків за користування вугіллям у строк до 01.01.2023 року шляхом перерахування грошових коштів на реєстраційний рахунок Комітету відповідно до абз.4. п. 4 Постанови.

В абзаці 3 пункту 4 Постанови №2045 від 28.12.2002р. встановлений обовязок енергогенеруючих компаній та теплоелектроцентралей починаючи з 1 січня 2003р. щоденно відраховувати на реєстраційний рахунок Державного комітету з державного матеріального резерву кошти в обсязі не менш одного відсотка сум, отриманих кожним з них на поточний рахунок згідно з алгоритмом розподілу коштів оптового ринку електричної енергії.

Позивач в позовній заяві як на підставу своїх вимог по зобовязанню відповідача сплатити відсотки, посилався на п.2.3., 2.4 договору №юр-7/91-98 від 03.08.1998р., який був укладений на строк до 01.12.1998р.

Відповідно до приписів норм законодавства порядок відпуску та повернення позичених матеріальних цінностей з державного резерву має платний характер такої позички.

Відповідно до пункту 5 статі 12 Закону України № 51/97-ВР від 24.01.1997р. "Про державний матеріальний резерв" відпуск матеріальних цінностей з державного матеріального резерву в порядку тимчасового позичання провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, в якому визначаються одержувачі, строки та умови відпуску матеріальних цінностей із державного матеріального резерву, а також строки їх повернення. За позичання матеріальних цінностей з державного матеріального резерву передбачається плата, розмір якої визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України.

Зміст договору позичання палива відповідає приписам пункту 5 статі 12 Закону України № 51/97-ВР від 24.01.1997р. "Про державний матеріальний резерв". В договорі визначений одержувач палива - ВАТ „Донбасенерго”; строки та умови відпуску цінностей з держрезерву; строк повернення палива в строк дії договору до 01.12.1998р. ; плата за позичання матеріальних цінностей з держрезерву розмір визначний у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме, п. 13, 16 Постанови КМУ від 08.10.1997р. «Про затвердження порядку формування, розміщення і проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву». Так, п. 13 Постанови КМУ від 08.10.1997р. вказує, що сторони договору повинні визначити розмір плати за позичання палива, якщо тимчасове позичання здійснюється на термін понад 6 місяців та з незнижуваного запасу. На виконання цього припису сторони у договорі позики визначили розмір плати за позичання, який складає 546,653 тис. дол. США. Розрахунки за договором здійснюються в національній валюті по курсу НБУ на момент оплати (п.3.3. договору). Пункт 16 Постанови КМУ від 08.10.1997р. встановлює, що розмір плати за позичання матеріальних цінностей із державного резерву встановлюється у відсотках до їх вартості і фіксується в договорі. Для визначення розміру плати за позичання враховується термін зберігання. На виконання цього припису сторони в договорі позики визначили розмір плати за тимчасове позичання матеріальних цінностей в розмірі 546,653 тис. дол. США та зафіксували його в п. 3.2 договору позики, а також визначили цей розмір плати за позичання, врахувавши термін зберігання, який визначений в п. 2.2 договору до 01.12.1998р.

ВАТ «Донбасенерго» 28.12.2006р. платіжним дорученням №7121 сплатило на користь позивача залишок суми відсотків 794323,77 грн., яка встановлена в договорі №юр-2/201-2003 від 06.02.2003р.

Позивач нарахував суму спірних відсотків з 28.12.2006р. у розмірі 1565931,31грн. Відповідачем не надано доказів сплати зазначеної суми відсотків, а також доказів повернення позички або її сплати до спірного періоду чи у спірному періоді.

3. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.10.1998р. №812-р між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ДАЕК "Донбасенерго", правонаступником якого є відповідач по справі, 09.10.1998р. було укладено договір № юр-7/95-98 на відпуск із державного матеріального резерву в порядку тимчасового позичання природного газу в кількості 92,38 млн. куб. м.

Згідно пункту 2.2 укладеного договору відповідач зобовязувався повернути до 01.04.1999р. в державний резерв природний газ в кількості 92,38 млн.куб.м. або провести оплату його вартості на поточний спеціальний рахунок, здійснити оплату на поточний рахунок Комітету щомісячно 2,0 % від вартості поставленого природного газу за фактичне користування тимчасовою позичкою.

Пунктом 3 договору №юр-7/95-98 від 09.10.1998р. встановлено, що вартість продукції, що підлягає відпуску з державного резерву складає 7390,4 тис. дол. США, оплата вартості зберігання 304,854 тис. дол.. США, ПДВ 60,9708 тис. дол. США на загальну вартість за зберігання 365,8248 тис. дол.. США.

2,0 % вартості запозиченого природного газу на протязі 5,7 місяців користування тимчасовою позичкою складає 842,5056 тис. дол..США, загальна сума договору складає 8598,7304 тис. дол..США.

Пунктом 8.1. договору встановлено термін дії договору з часу його підписання до 01.04.1999р.

Факт відпуску природного газу та його отримання не заперечується сторонами, графік повернення природного газу узгоджено з квітня по листопад 1999р.

При проведенні сторонами звірки заборгованості станом на 10.11.2006р. було встановлено, що за договором №юр-7/95-98 від 09.10.1998р. заборгованість складає суму 9075482 грн. 60 коп., відсотки за користування 408396грн.72коп., про що складено акт від 10.11.2006р.

Постановою Кабінету Міністрів України №2045 від 28.12.2002р. "Про погашення заборгованості та впорядкування розрахунків підприємств електроенергетики з Державним комітетом з державного матеріального резерву" строк повернення органічного палива відпущеного з державного резерву у порядку тимчасового позичання підприємствам електроенергетики згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.10.1998р. №812 продовжено до 01.01.2023р. та пунктом 4 постанови запропоновано, що підприємства електроенергетики у місячний строк укладають з Державним Комітетом угоди про реструктуризацію заборгованості за відпущене їм відповідно до п.1 цієї постанови паливо, які мають бути погоджені з Міністерством палива та енергетики.

06.02.2003р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ВАТ "Донбасенерго" було укладено договір №юр-2/202-2003 про встановлення порядку погашення заборгованості.

Предметом даного договору є погашення заборгованості перед Держкомрезервом, яка виникла на підставі та у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань за договором №юр-7/95-98 від 09.10.1998р.

Пунктом 2.1.1. договору встановлено, що відповідач повинен повернути до 01.01.2023р. природний газ в обсязі 32,365 млн. м. куб. або сплатити його вартість у сумі 9075482грн. 60 коп. та відсотки за користування у сумі 408396 грн. 72 коп.

Пунктом 2.1.2 договору №юр-2/202-2003 від 06.02.2003р. передбачена сплата відсотків за користування вугіллям у строк до 01.01.2023 року шляхом перерахування грошових коштів на реєстраційний рахунок Комітету відповідно до абз.4. п. 4 Постанови.

В абзаці 3 п.4 Постанови №2045 від 28.12.2002р. встановлений обовязок енергогенеруючих компаній та теплоелектроцентралей починаючи з 1 січня 2003р. щоденно відраховувати на реєстраційний рахунок Державного комітету з державного матеріального резерву кошти в обсязі не менш одного відсотка сум, отриманих кожним з ним на поточний рахунок згідно з алгоритмом розподілу коштів оптового ринку електричної енергії.

Позивач в позовній заяві як на підставу своїх вимог по зобовязанню відповідача сплатити відсотки, посилався на умови договору №юр-7/95-98 від 09.10.1998р., який був укладений на строк до 01.04.1999р.

Відповідно до приписів норм законодавства порядок відпуску та повернення позичених матеріальних цінностей з державного резерву має платний характер такої позички.

Відповідно до пункту 5 статі 12 Закону України № 51/97-ВР від 24.01.1997р. "Про державний матеріальний резерв" відпуск матеріальних цінностей з державного матеріального резерву в порядку тимчасового позичання провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, в якому визначаються одержувачі, строки та умови відпуску матеріальних цінностей із державного матеріального резерву, а також строки їх повернення. За позичання матеріальних цінностей з державного матеріального резерву передбачається плата, розмір якої визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України.

Зміст договору позичання палива відповідає приписам пункту 5 статі 12 Закону України № 51/97-ВР від 24.01.1997р. "Про державний матеріальний резерв". В договорі визначений одержувач палива - ВАТ „Донбасенерго”; строки та умови відпуску цінностей з держрезерву; строк повернення палива в строк дії договору до 01.04.1999р.; плата за позичання матеріальних цінностей з держрезерву розмір визначний у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме, п. 13, 16 Постанови КМУ від 08.10.1997р. «Про затвердження порядку формування, розміщення і проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву». Так, п. 13 Постанови КМУ від 08.10.1997р. вказує, що сторони договору повинні визначити розмір плати за позичання палива, якщо тимчасове позичання здійснюється на термін понад 6 місяців та з незнижуваного запасу. На виконання цього припису сторони у договорі позики визначили розмір плати за позичання, який складає 842,5056 тис.дол.США (п. 3.2 договору). Розрахунки за договором здійснюються в національній валюті по курсу НБУ на момент оплати (п.3.3. договору). Пункт 16 Постанови КМУ від 08.10.1997р. встановлює, що розмір плати за позичання матеріальних цінностей із державного резерву встановлюється у відсотках до їх вартості і фіксується в договорі. Для визначення розміру плати за позичання враховується термін зберігання. На виконання цього припису сторони в договорі позики визначили розмір плати за тимчасове позичання матеріальних цінностей в розмірі 842,5056 тис.дол.США та зафіксували його в п. 3.2 договору позики, а також визначили цей розмір плати за позичання, врахувавши термін зберігання, який визначений в п. 2.2. договору - до 01.04.1999р.

ВАТ «Донбасенерго» 28.12.2006р. платіжним дорученням №7120 сплатило на користь позивача залишок суми відсотків 408396,72грн., яка встановлена в договорі №юр-2/202-2003 від 06.02.2003р.

Позивач нарахував суму спірних відсотків з 28.12.2006р. у розмірі 317641,87грн. Відповідачем не надано доказів сплати зазначеної суми відсотків, а також доказів повернення позички або її сплати до спірного періоду чи у спірному періоді.

4.На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 209-рс від 22.03.199р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ДАЕК "Донбасенерго", правонаступником якого є відповідач по справі, 30.03.1999р. було укладено договір №юр-7/524-99 на відпуск із державного матеріального резерву в порядку тимчасового позичання вугілля в кількості 2278785,789 тонн.

Згідно пункту 2.2 укладеного договору відповідач зобовязувався повернути до 01.12.1999р. в державний резерв вугілля в кількості 2278785,789 тонн або провести оплату його вартості на поточний спеціальний рахунок, а відповідно до п.2.3 зобовязався щомісячно перерахувати 0,5% від вартості вугілля в Держкомрезерв України за фактичне використане вугілля на рахунок позивача.

Пунктом 3 договору №юр-7/524-99 від 30.03.1999р. встановлено, що вартість продукції, що підлягає відпуску з державного резерву складає 245449617 грн. 63 коп.

0,5% вартості за користування на протязі 8 місяців складає 9817984 грн. 71 коп., загальна сума договору складає 255267608 грн. 50 коп.

Пунктом 9.1 договору встановлено термін дії договору з часу його підписання до 01.12.1999р.

Факт відпуску вугілля та його отримання не заперечується сторонами, графік повернення вугілля узгоджено сторонами.

При проведенні сторонами звірки заборгованості станом на 10.11.2006р., було встановлено, що за договором №юр-7/524-99 від 30.03.1999р. заборгованість складає 74506654грн.51коп., відсотки за користування 2880923 грн. 97 коп., про що складено акт від 10.11.2006р.

Постановою Кабінету Міністрів України №2045 від 28.12.2002р. строк повернення органічного палива відпущеного з державного резерву у порядку тимчасового позичання підприємствам електроенергетики згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.03.1999р. №209-рс продовжено до 01.01.2023р. та пунктом 4 постанови запропоновано, що підприємства електроенергетики у місячний строк укладають з Державним Комітетом угоди про реструктуризацію заборгованості за відпущене їм відповідно до п.1 цієї постанови паливо, які мають бути погоджені з Міністерством палива та енергетики.

06.02.2003р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ВАТ "Донбасенерго" було укладено договір № юр-2/199-2003 про встановлення порядку погашення заборгованості.

Предметом даного договору є погашення заборгованості перед Держкомрезервом, яка виникла на підставі та у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань за договором №юр-7/524-99 від 30.03.1999р.

Пунктом 2.1.1. договору №юр-2/199-2003 від 06.02.2003р. встановлено, що відповідач повинен повернути до 01.01.2023р. вугілля в кількості 1185000,00 тонн або сплатити його вартість у сумі 74506654 грн. 51 коп. та відсотки за користування у сумі 2880923 грн. 97 коп.

Пунктом 2.1.2 договору №юр-2/199-2003 від 06.02.2003р. передбачена сплата відсотків за користування вугіллям у строк до 01.01.2023 року шляхом перерахування грошових коштів на реєстраційний рахунок Комітету відповідно до абз.4. п. 4 Постанови.

В абзаці 3 пункту 4 Постанови №2045 від 28.12.2002р. встановлений обовязок енергогенеруючих компаній та теплоелектроцентралей починаючи з 1 січня 2003р. щоденно відраховувати на реєстраційний рахунок Державного комітету з державного матеріального резерву кошти в обсязі не менш одного відсотка сум, отриманих кожним з них на поточний рахунок згідно з алгоритмом розподілу коштів оптового ринку електричної енергії.

Позивач в позовній заяві як на підставу своїх вимог по зобовязанню відповідача сплатити відсотки, посилався на п.2.3., 2.4 договору від №юр-7/524-99 від 30.03.1999р., який був укладений на строк до 01.12.1999р.

Відповідно до приписів норм законодавства порядок відпуску та повернення позичених матеріальних цінностей з державного резерву має платний характер такої позички.

Відповідно до пункту 5 статі 12 Закону України № 51/97-ВР від 24.01.1997р. "Про державний матеріальний резерв" відпуск матеріальних цінностей з державного матеріального резерву в порядку тимчасового позичання провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, в якому визначаються одержувачі, строки та умови відпуску матеріальних цінностей із державного матеріального резерву, а також строки їх повернення. За позичання матеріальних цінностей з державного матеріального резерву передбачається плата, розмір якої визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України.

Зміст договору позичання палива відповідає приписам пункту 5 статі 12 Закону України № 51/97-ВР від 24.01.1997р. "Про державний матеріальний резерв". В договорі визначений одержувач палива - ВАТ „Донбасенерго”; строки та умови відпуску цінностей з держрезерву; строк повернення палива в строк дії договору до 01.12.1999р.; плата за позичання матеріальних цінностей з держрезерву розмір визначний у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме, п. 13, 16 Постанови КМУ від 08.10.1997р. «Про затвердження порядку формування, розміщення і проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву». Так, п. 13 Постанови КМУ від 08.10.1997р. вказує, що сторони договору повинні визначити розмір плати за позичання палива, якщо тимчасове позичання здійснюється на термін понад 6 місяців та з незнижуваного запасу. На виконання цього припису сторони у договорі позики визначили розмір плати за позичання, який складає 9817984 грн. 71 коп. (п. 3 договору). Пункт 16 Постанови КМУ від 08.10.1997р. встановлює, що розмір плати за позичання матеріальних цінностей із державного резерву встановлюється у відсотках до їх вартості і фіксується в договорі. Для визначення розміру плати за позичання враховується термін зберігання. На виконання цього припису сторони в договорі позики визначили розмір плати за тимчасове позичання матеріальних цінностей в розмірі 9 817984 грн. 71 коп. та зафіксували його в п. 3 договору позики, а також визначили цей розмір плати за позичання, врахувавши термін зберігання, який визначений в п. 4.1 договору - до 01.12.1999р.

ВАТ «Донбасенерго» 28.12.2006р. платіжним дорученням №7119 сплатило на користь позивача залишок суми відсотків 2880923,97грн., яка встановлена в договорі №юр-2/199-2003 від 06.02.2003р.

Позивач нарахував суму спірних відсотків з 28.12.2006р. у розмірі 1909067,93грн. Відповідачем не надано доказів сплати зазначеної суми відсотків, а також доказів повернення позички або її сплати до спірного періоду чи у спірному періоді.

5.На виконання постанови Кабінету Міністрів України №1138 від 16.10.1997р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ДАЕК "Донбасенерго", правонаступником якого є відповідач по справі, 18.12.1997р. було укладено договір №ДЭ97-1/411 на відпуск із державного матеріального резерву в порядку тимчасового позичання природного газу в кількості 654 млн.куб.м.

Згідно пункту 2.2 укладеного договору відповідач зобовязувався повернути до 01.06.1998р. в державний резерв природний газ в кількості 654 млн.куб.м. або провести оплату його вартості на поточний спеціальний рахунок Комітету, а відповідно пункту 2.3. відповідач зобовязувався розраховуватися до 15 числа наступного за звітним місяцем перерахуванням коштів за отриманий в попередньому місяці природний газ в обсягах не менш 10% його вартості при цьому кількість природного газу зменшується на суму перерахованих коштів та сплачує на поточний рахунок комітету щомісячно 1,3% від вартості поставленого природного газу за користування тимчасовою позичкою.

Пунктом 3 договору №ДЭ97-1/411 від 18.12.1997р. встановлено, що вартість продукції, що підлягає відпуску з державного резерву складає 63961,2 тис.дол.США, 1,3% вартості запозиченого природного газу щомісячно за період користування тимчасовою позичкою складає 5820,469 тис.дол.США., загальна сума договору складає 69781,669 тис.дол..США. Розрахунки за договором здійснюються в національній валюті по курсу НБУ на момент оплати.

Пунктом 9.1 договору встановлено термін дії договору з часу його підписання до 01.06.1998р.

Факт відпуску природного газу та його отримання не заперечується сторонами, графік повернення природного газу узгоджено сторонами.

При проведенні сторонами звірки заборгованості станом на 10.11.2006р., було встановлено, що за договором №ДЭ97-1/411 від 18.12.1997р. заборгованість складає 85532161грн.74коп., відсотки за користування 6300166грн.51коп., про що складено акт від 10.11.2006р.

Постановою Кабінету Міністрів України №2045 від 28.12.2002р. строк повернення органічного палива відпущеного з державного резерву у порядку тимчасового позичання підприємствам електроенергетики згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.10.1997р. №1138 продовжено до 01.01.2023р. та пунктом 4 постанови запропоновано, що підприємства електроенергетики у місячний строк укладають з Державним Комітетом угоди про реструктуризацію заборгованості за відпущене їм відповідно до п.1 цієї постанови паливо, які мають бути погоджені з Міністерством палива та енергетики.

06.02.2003р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ВАТ "Донбасенерго" було укладено договір №юр-2/198-2003 про встановлення порядку погашення заборгованості.

Предметом даного договору є погашення заборгованості перед Держкомрезервом, яка виникла на підставі та у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань за договором №ДЭ97-1/411 від 18.12.1997р.

Пунктом 2.1.1. договору №ДЭ97-1/411 від 18.12.1997р. встановлено, що відповідач повинен повернути до 01.01.2023р. природний газ в обсязі 530,357 млн.куб.м. або сплатити його вартість у сумі 85532161 грн. 61 коп. та відсотки за користування у сумі 6300166грн.51коп.

Пунктом 2.1.2 договору №юр-2/198-2003 від 06.02.2003р. передбачена сплата відсотків за користування природним газом у строк до 01.01.2023 року шляхом перерахування грошових коштів на реєстраційний рахунок Комітету відповідно до абз.4. п. 4 Постанови.

В абзаці 3 пункту 4 Постанови №2045 від 28.12.2002р. встановлений обовязок енергогенеруючих компаній та теплоелектроцентралей починаючи з 1 січня 2003р. щоденно відраховувати на реєстраційний рахунок Державного комітету з державного матеріального резерву кошти в обсязі не менш одного відсотка сум, отриманих кожним з них на поточний рахунок згідно з алгоритмом розподілу коштів оптового ринку електричної енергії.

Позивач в позовній заяві як на підставу своїх вимог по зобовязанню відповідача сплатити відсотки, посилався на договір №ДЭ97-1/411 від 18.12.1997р., який був укладений на строк до 01.06.1998р.

Відповідно до приписів норм законодавства порядок відпуску та повернення позичених матеріальних цінностей з державного резерву має платний характер такої позички.

Відповідно до пункту 5 статі 12 Закону України № 51/97-ВР від 24.01.1997р. "Про державний матеріальний резерв" відпуск матеріальних цінностей з державного матеріального резерву в порядку тимчасового позичання провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, в якому визначаються одержувачі, строки та умови відпуску матеріальних цінностей із державного матеріального резерву, а також строки їх повернення. За позичання матеріальних цінностей з державного матеріального резерву передбачається плата, розмір якої визначається в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, і не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України.

Зміст договору позичання палива відповідає приписам пункту 5 статі 12 Закону України № 51/97-ВР від 24.01.1997р. "Про державний матеріальний резерв". В договорі визначений одержувач палива - ВАТ „Донбасенерго”; строки та умови відпуску цінностей з держрезерву; строк повернення палива в строк дії договору до 01.06.1998р.; плата за позичання матеріальних цінностей з держрезерву розмір визначний у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме, п. 13, 16 Постанови КМУ від 08.10.1997р. «Про затвердження порядку формування, розміщення і проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву». Так, п. 13 Постанови КМУ від 08.10.1997р. вказує, що сторони договору повинні визначити розмір плати за позичання палива, якщо тимчасове позичання здійснюється на термін понад 6 місяців та з незнижуваного запасу. На виконання цього припису сторони у договорі позики визначили розмір плати за позичання, який складає 5820,469 тис.дол.США (п. 3 договору). Пункт 16 Постанови КМУ від 08.10.1997р. встановлює, що розмір плати за позичання матеріальних цінностей із державного резерву встановлюється у відсотках до їх вартості і фіксується в договорі. Для визначення розміру плати за позичання враховується термін зберігання. На виконання цього припису сторони в договорі позики визначили розмір плати за тимчасове позичання матеріальних цінностей в розмірі 5820,469 тис.дол.США та зафіксували його в п. 3 договору позики, а також визначили цей розмір плати за позичання, врахувавши термін зберігання, який визначений в п. 4.1 договору - до 01.06.1998р.

ВАТ «Донбасенерго» 27.12.2006р. та 28.12.2006р. платіжним дорученням №7114 та №7122 сплатило на користь позивача залишок суми відсотків 6300166,51 грн., яка встановлена в договорі №юр-2/198-2003 від 06.02.2003р.

Позивач нарахував суму спірних відсотків з 28.12.2006р. у розмірі 205944,45грн. Відповідачем не надано доказів сплати зазначеної суми відсотків, а також доказів повернення позички або її сплати до спірного періоду чи у спірному періоді.

Дослідивши матеріали справи з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, викладених у Постанові від 28.02.2011р. суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004р., останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ч.2 п.4 Прикінцевих положень ГК України, який набрав чинності з 01.01.2004 р., до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями ГК України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Оскільки відповідні права й обовязки сторін щодо користування позичкою не припинено, то за таких обставин спірні правовідносини мають регулюватися положеннями ЦК України та ГК України.

Відповідно до ч.3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, якими, зокрема, є постанови КМ України, а згідно ЦК УРСР 1963 року (діючого на час прийняття постанови КМУ № 2045, ст.4) також було передбачено, що цивільні права та обовязки виникають, зокрема, з адміністративних актів.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Ч.1 ст.648 ЦК України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

За приписами частини 5 статті 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 №1129 затверджено "Порядок формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву". Відповідно до пункту 16 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, розмір плати за тимчасове позичання матеріальних цінностей із державного резерву встановлюється у відсотках до їх вартості в межах розміру облікової ставки Національного банку, що діє на момент позичання, і фіксується в договорі. Відтак, порядок відпуску та повернення позичених матеріальних цінностей з державного резерву має платний характер.

Погодження вищевказаними договорами про встановлення нового порядку погашення заборгованості строку для повернення товарної позики не обмежує період нарахування відсотків, оскільки відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Вищевказані договори про встановлення нового порядку погашення заборгованості не є новацією в розумінні приписів цивільного законодавства та мають предметом регулювання, зокрема, змінення погодженого договорами позики порядку та строків повернення позики або сплати її вартості.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача спірних відсотків за користування цінностями державного матеріального резерву за спірний період є обґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач з посиланням на приписи ст.625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати: по договору № 6 від 02.02.1998р. 3% річних - 1834,25 грн ., інфляційні втрати - 5950,76 грн.; по договору № юр-7/91-98 від 03.08.98р. 3% річних - 27 028,41 грн., інфляційні втрати - 87692,18 грн.; по договору № юр-7/95-98 від 09.10.98р. 3% річних - 5482,58грн., інфляційні втрати -17787,94грн.; по договору № юр7/524-99 від 30.03.1999р. 3% річних - 32951,03грн., інфляційні втрати - 106907,80грн.; по договору № ДЭ-97-1 від 18.12.97р. 3% річних - 338,53 грн., інфляційні втрати - 1029,72 грн. є обґрунтованими.

Суд здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 599, 611, 625, 629, 648 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Закону України "Про державний матеріальний резерв", Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997р. № 1129, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного агентства резерву України м.Київ до Публічного акціонерного товариства „Донбасенерго” м.Донецьк про стягнення 4104 856,53грн. відсотків за користування тимчасовою позикою, 67 634,80грн. 3% річних, 219368,40 грн. інфляційних витрат, задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донбасенерго” (83048, м.Донецьк, пр. Тітова, б.8-Б, ЄДРПОУ 23343582) на користь Державного агентства резерву України (01601, м.Київ, вул.Пушкінська, б.28, ЄДРПОУ 37472392) суму відсотків за користування тимчасовою позикою 4104856,53 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 219368,40 грн., суму 3% річних у розмірі 67634,80 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донбасенерго” (83048, м.Донецьк, пр. Тітова, б.8-Б, ЄДРПОУ 23343582) на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 25500,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.07.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2011р.

Головуючий суддя Лейба М.О.

Суддя Попков Д.О.

Суддя Сич Ю.В.

< Текст >