Рішення № 18295801, 30.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.11 р. Справа № 19/82

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Металургія”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16925635,98грн., в тому числі 12196867,00 грн. сума заборгованості за кредитом, 4721691,26 грн. сума заборгованості за процентами; 7077,72 грн. пеня за прострочення сплати процентів

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю.

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

30.08.2011р. з 13.20 год. по 13.40 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне Комерційний банк „Донгорбанк”, м. Донецьк звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „Металургія”, м.Донецьк з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16925635,98грн., в тому числі 12196867,00 грн. сума заборгованості за кредитом, 4721691,26 грн. сума заборгованості за процентами; 7077,72 грн. пеня за прострочення сплати процентів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №11 від 17.05.2007р. в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у звязку з чим нараховує до стягнення пеню.

Ухвалою від 21.07.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/82.

30 серпня 2011р. від позивача надійшло клопотання про заміну його правонаступником, в підтвердження якого надані копія передавального акту усього майна, майнових прав та обовязків Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” правонаступнику Публічному акціонерному товариству „Перший Український міжнародний банк”, затвердженого рішенням єдиного акціонера, що одноосібно здійснює повноваження позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ „Донгорбанк” №2/2011 від 15.07.2011р.

За приписами ч.1 ст.25 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та замінити його правонаступником Публічним акціонерним товариством „Перший Український міжнародний банк”.

30 серпня 2011р. від відповідача надійшов відзив №22/1435 від 30.08.2011р., в якому він визнав наявність заборгованості перед позивачем в сумі 12196867,00 грн. та просить розстрочити її сплату на 60 місяців. Водночас, заперечив проти задоволення решти позовних вимог, оскільки вважає неправомірним нарахування банком відсотків після сплину дати остаточного повернення кредиту, та зазначив, що розрахунок пені здійснений банком без урахування вимог ст. 232 Господарського кодексу України (далі ГК України).

В судовому засіданні 30.08.2011р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позов.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

17 травня 2007р. між Закритим акціонерним товариством „Донгорбанк” (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Металургія” був укладений кредитний договір №11, окремі положення якого були змінені за згодою сторін додатковими угодами №1 від 24.03.2008р., №3 від 15.05.2009р., №4 від 12.06.2009р.

Додатковою угодою №6 від 15.06.2009р. сторони виклали кредитний договір №1 від 17.05.2007р. в новій редакції (далі кредитний договір).

Згідно з п.1.1, відповідно до умов цього договору банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на наступних умовах: ліміт кредитної лінії 12596867,00 грн., цільове використання кредиту фінансування робочого капіталу, кредит підлягає поверненню згідно з графіком погашення, наведеному в Додатку №1 до цього договору, що є його невідємною частиною; остаточний строк повернення кредиту 14.11.2009р., відсотки за користування кредитом за строковою заборгованістю 25% річних, комісія за оформлення кредитного договору і видачу кредиту 0% від суми кредиту; комісія за подовження строків кредитного договору 10000,00 грн.; відсотки за безпідставне використання кредиту за простроченою заборгованістю 30% річних; комісія за ведення кредитної справи за кредитною лінією 0% від невикористаної суми ліміту кредитної лінії.

Відповідно до п.5.1 кредитного договору, в разі несвоєчасної оплати користування кредитом позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки.

Відповідно до п.7.1, кредитний договір набирає сили з моменту його підписання та припиняє свою дію після повного виконання позичальником всіх зобов'язань, що витікають з договору.

Додатковою угодою №7 від 14.11.2009р. сторони зменшили ліміт кредитної лінії до 12196867,00 грн., дату остаточного повернення кредиту встановили 30.11.2009р.

В подальшому сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими відстрочено дату остаточного повернення кредиту, отриманого відповідно до договору №11 від 17.05.2007р. (а.с.а.с.26-29). Відповідно до додаткової угоди б/н від 25.02.2010р., датою остаточного повернення кредиту є 25.03.2010р.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору №11 від 17.05.2007р. (зі змінами), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

На підставі п.3.3.1 кредитного договору позивач згідно з меморіальним ордером №10 від 15.06.2009р. перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 12596867,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі не виконав, кредитні кошти в термін, визначений договором, не повернув, у звязку з чим в нього утворилась заборгованість перед банком в сумі 12196867,00 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджена матеріалами справи (а.с.а.с.35-36) і визнана відповідачем у відзиві на позов, тому позовні вимоги щодо її стягнення є правомірними та підлягають задоволенню.

Водночас, протягом дії кредитного договору, позивачем відповідно до п.п.1.1, 3.3.4, здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на неправомірність нарахування банком відсотків за користування кредитом після сплину дати остаточного повернення кредиту 25.03.2010р. та відхиляє їх, оскільки кредитний договір, як зазначено в п.7.1, діє повного виконання позичальником всіх зобов'язань, що з нього витікають, в той час, як зобов'язання з повернення кредиту залишились позичальником не виконані в повному обсязі, а нарахування відсотків, за умовами п.3.3.4 кредитного договору, здійснюється банком на суму фактично врахованої на кінець операційного дня заборгованості за кредитним рахунком, виходячи з фактичної кількості календарних днів в році.

Як зазначає позивач, наразі у відповідача наявна заборгованість за відсотками в сумі 4721691,26 грн.

На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №19/82 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача станом на 12.07.2011р. простроченої заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 4571318,93грн.

В поясненнях №DON-23/568 від 30.08.2011р. щодо відмінності суми заявленої до стягнення заборгованості за відсотками від суми, відображеної в документах первинного бухгалтерського обліку, позивач зазначив, що до виписок з банківського рахунку відповідача, наявних в матеріалах справи №19/82, не ввійшли відомості щодо відсотків, нарахованих у період з 01.07.2011р. по 15.07.2011р. в сумі 150372,33 грн., проте в підтвердження викладеного додаткових документів не надав.

Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №11 від 17.05.2011р. у сумах, підтверджених первинними документами бухгалтерського обліку, а саме заборгованості за кредитом в сумі 12196867,00 грн., за відсотками в сумі 4571318,93грн.

З огляду на підтвердження документами первинного бухгалтерського обліку заборгованості саме у вищевказаних сумах, в цьому судовому провадженні відсутні правові підстави для її стягнення в більшому розмірі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, позивачем відповідно до приписів вищевказаних норм та п.5.1 договору нараховано та предявлено до стягнення пеню в сумі 7077,72 грн.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що в він відповідає вимогам законодавства, тому відхиляє твердження відповідача щодо неправомірного нарахування пені з огляду на їх безпідставність.

Разом з цим, позивачем нараховано пеню в меншому розмірі, ніж допускається законодавством, проте з огляду на відсутність у суду повноважень виходити за межі заявлених вимог, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення пені у розмірі, визначеному позивачем, - в сумі 7077,72 грн.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочку сплати заборгованості в сумі 12196867,00 грн. на 60 міс., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Виходячи з системного аналізу змісту ч.6 ст.83, ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Таким чином, підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Оскільки відповідачем не наведено жодного факту в обґрунтування неможливості сплати заборгованості за кредитним договором, як не надано доказів в підтвердження доцільності розстрочення виконання рішення суду на 60міс., суд відхиляє зазначене клопотання відповідача як необґрунтовано заявлене.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549-552, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст.ст.1, 4, 22, 25, 33-34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Металургія”, м.Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16925635,98грн., в тому числі 12196867,00 грн. сума заборгованості за кредитом, 4721691,26 грн. сума заборгованості за процентами; 7077,72 грн. пеня за прострочення сплати процентів задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Металургія” (83062, м.Донецьк, вул. Аксакова, 21, ЄДРПОУ 32011846) на користь Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк” (83001, м.Донецьк, вул. Університетська, 2А, ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором в розмірі 16775263,65 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 12196867,00грн., заборгованість за відсотками в сумі 4571318,93 грн., пеню в сумі 7077,72грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25273,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,90грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили

У судовому засіданні 30.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >