Рішення № 18295637, 16.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.08.11 р. Справа № 29/90

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фермерського господарства „Володимир і К”, с.Гришине, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Петроліум Сервіс”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 82955,73грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю №1 від 01.06.2011р.)

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Фермерське господарство „Володимир і К”, с.Гришине, Донецька область (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Петроліум Сервіс”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 82955,73грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором №22/10 від 22.10.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №22/10 від 22.10.2010р., претензії до договору на суму 82955,73грн., рахунків-фактур, виписок з банківського рахунку стосовно здійсненої Відповідачем часткової оплати, правоустановчих документів Фермерського господарства „Володимир і К”, накладних.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 4, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 20, 120, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 549, 550, 551, 625 Цивільного кодексу України.

22.06.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку за підписом голови ФГ „Володимир і К” та бухгалтеру яка свідчить про те, що між Фермерським господарством „Володимир і К” та Товариством з обмеженою відповідальністю „НК Петролеум Сервіс” інших правовідносин з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами, окрім Договору №22/10 від 22 жовтня 2010р. не було.

02.08.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: податкових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних.

Представник Позивача у судове засідання 16.08.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові а саме: 83050, м.Донецьк, вул.Щорса, буд. 29

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „НК Петроліум Сервіс” (Покупець) та Фермерським господарством „Володимир і К” (Постачальник) було укладено договір №22/10, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити насіння соняшника, по ГОСТ 22391 89, далі по тексту „Товар” „Партія товару” у порядку та на умовах передбачених даним договором.

Згідно п.2.2 договору вартість партії товару, що поставляється за даним Договором, встановлюється відповідно до накладних документів. Загальна вартість договору може бути змінена за згодою сторін у звязку зі зміною рівня ціна або обємів поставки.

У розділі 4 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- оплата за товар, що поставляється за даним Договором здійснюється Покупцем відповідно виставлених Постачальником рахунків шляхом перерахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок, у строк не пізніше 3 (трьох) банківських дня від дати поставки та отримання Покупцем відповідного рахунку (п.4.1 Договору);

На виконання умов договору Позивачем була здійснена поставка Відповідачу на загальну суму 211004,28грн., що підтверджується видатковими накладними №60 від 30.10.2010р. на суму 70664,00грн., №54 від 23.10.2010р. на суму 71211,88грн., №61 від 31.10.2010р. на суму 69128,40грн. Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем товар отриманий на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №2910/0 від 29.10.2010р., №0110/1 від 11.10.2010р., у вказаних довіреностях зазначений договір №22/10 від 22.10.2010р.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними які містяться в матеріалах справи.

Позивачем у відповідності п.4.1 договору для оплати були виставлені рахунки фактури №54 від 23.10.2010р. на суму 71211,88грн., №60 від 30.10.2010р. на суму 70664,00грн., №61 від 311.10.2010р. на суму 69128,40грн.

Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 128048,55грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 82955,73грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 82955,73грн.

Відповідачем доказів погашення заборгованості у розмірі 82955,73грн. до матеріалів справи не додано.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №22/10 від 11.10.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 211004,28грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 128048,55грн., внаслідок чого виникла заборгованість.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 82955,73грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 82955,73грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Петроліум Сервіс”

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фермерського господарства „Володимир і К”, с.Гришине, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Петроліум Сервіс”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 82955,73грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Петроліум Сервіс” (83050, м.Донецьк, вул.Щорса. буд. 29, ЄДРПОУ 36061545) на користь Фермерського господарства „Володимир і К” (85330, Донецька область, Красноармійський район, село Гришине, вул.Воробйова, буд 41, ЄДРПОУ 21982177) заборгованість у розмірі 82955,73грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Петроліум Сервіс” (83050, м.Донецьк, вул.Щорса. буд. 29, ЄДРПОУ 36061545) на користь Фермерського господарства „Володимир і К” (85330, Донецька область, Красноармійський район, село Гришине, вул.Воробйова, буд 41, ЄДРПОУ 21982177) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 829,56грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 16.08.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 22.08.11р.