Рішення № 18295627, 23.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.08.11 р. Справа № 38/34

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О., судді Сич Ю.В., судді Величко Н.В.

розглянувши матеріали справи за позовом: Державного підприємства “Сніжневуглезбут” м.Сніжне, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика №105” м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне підприємство „Вугілля України”, м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Публічне акціонерне товариство „Західенерго”, м.Львів

про стягнення збитків у розмірі 43461,96грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за дов. №б/н від 04.01.2011р., ліквідатор Чеснокова К.І.

від відповідача: ОСОБА_2- за дов.№85 від 17.02.2011р.

третя особа, ДП „Вугілля України”: ОСОБА_3.- за дов.№29-12/51-Д від 29.12.2010р.

третя особа, ВАТ „Західенерго”: не зявилась

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство “Сніжневуглезбут” м.Сніжне, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика №105” м.Донецьк про стягнення збитків у розмірі 43461,96грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки вугілля №294-09/П від 02.09.2009р, додаткову угоду №1-12/09 від 14.12.2009р. до договору №294-09/П від 02.09.2009р, лист №246 від 21.06.2010р., квитанцію про приймання вантажу №36408679, накладну на групу вагонів №51915346, копії досилочних накладних, акт приймання вугілля за якістю №1260 від 23.02.2010р., акт відбору проб вугілля №1260, від 23.02.2010р., копію телеграми 06/537 від 23.02.2010р., копії факсограми №№171,173, копію накопичувальної картки №23020078 від 23.02.2010р., відомість №23020353 плати за користування вагонами, копії довідок №344 від 23.02.2010р. про надані послуги та проведені розрахунки при перевезенні вантажів, №275 від 22.02.2010р., №319 від 24.02.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

Ухвалою господарського суду від 29.03.2011р. до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, були залучені Державне підприємство „Вугілля України” м.Київ та Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” м.Львів.

Ухвалою господарського суду від 14.04.2011р. строк вирішення спору був продовжений на 15 днів до 25.05.2011р., відповідно до вимог ст.69 ГПК України.

Відповідач 04.05.2011р. надав суду відзив на позовну заяву №177 від 28.04.2011р., в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач прийняв вугілля по якості в односторонньому порядку, що є грубим порушенням порядку приймання вугілля та умов договору поставки вугілля №294-09/П від 02.09.2009р. Крім того, відповідач зазначив, що на підставі ст.ст.258, 261, 681 ЦК України, позивачем пропущений строк, встановлений для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

04.05.2011р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання №182 від 04.05.2011р., в якому останній просить суд: - витребувати у позивача договір №30-09/2-ЕН від 05/02/2009р. та листування з відповідачем та третіми особами щодо приймання спірної партії вугілля по якості; - витребувати у третьої особи ДП Вугілля України” договір №02-09/1-ЕН від 17.02.2009р. та копії телеграм, докази їх направлення Позивачу щодо виклику на спільне приймання спірної партії вугілля; - витребувати у третьої особи ВАТ „Західенерго” копії телеграм та докази їх направлення Позивачу та третій особі щодо виклику на спільне приймання спірної партії вугілля.

Клопотання судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.05.2011р. справу №38/34 призначено розглянути колегіально у складі суддів: Головуючий суддя Лейба М.О., суддя Курило Г.Є., суддя Риженко Т.М.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 17.07.2011р. у звязку з відпусткою суддів Курило Г.Є. та Риженко Т.М. змінено склад суддів по справі №38/34 та замінено суддів Курило Г.Є. та Риженко Т.М. на суддів Сгару Е.В. та Сич Ю.В.

14.07.2011р. третя особа, Державне підприємство „Вугілля України”, надала суду пояснення №639-юр від 13.07.2011р., в яких зазначила, що між Державним підприємством “Вугілля України” та Державним підприємством “Сніжневуглезбут” було укладено договір поставки № 30-09/2-ЕН від 05.02.2009р.

Відповідно до виконання умов договору ДП “Сніжневуглезбут” у січні 2010р. відвантажив вугільну продукцію.

При прийманні вугілля на Бурштинській ТЕС 02.01.2008р., було виявлено невідповідність вугілля якісним характеристикам, що не відповідає умовам договорів. Дані вагони були переадресовані у зворотному напрямку за рахунок коштів Бурштинської ТЕС. Щодо якості вугільної продукції ЗФ №105 як вантажовідправника, згідно Інструкції П6, П7 було повідомлено листом №06/537 та факсограмою №№171 та 173.

ДП “Вугілля України” виставило претензію №0739/10, рахунок-фактуру №ВУ-СФ-0000944 від 01.04.2010р. ДП “Сніжневуглезбут”, як постачальнику за Договором №30-09/2-ЕН від 05.02.2009р .

ДП “Сніжневуглезбут” претензію визнало, та погасило заборгованість перед ДП “Вугілля України”.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

19.07.2011р. третя особа, Публічне акціонерне товариство „Західенерго”, надала суду пояснення №119-118 від 07.07.2011р., в яких зазначила, що факт поставки вугілля неналежної якості встановлений рішенням господарського суду м.Києва від 02.03.2011р. у справі №52/28 за позовом ВАТ “Західенерго” до ДП “Вугілля України”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДП “Сніжневуглезбут” про стягнення 134 365,44грн.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

23.08.2011р. позивач надав супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії договору поставки вугілля №30-09/2-ЕН від 05.02.2009р. та додаткової угоди №04-12/09 від 04.12.2009р. до договору поставки вугілля №30-09/2-ЕН від 05.02.2009р., які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Протягом розгляду справи склад колегії суддів змінювався.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 23.08.2011р. у звязку із відпусткою судді Сгари Е.В. змінено склад судової колегії по справи №38/34 замінено: суддю Сгару Е.В. на суддю Величко Н.В.

Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2009 року між Державним підприємством “Сніжневуглезбут” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика №105” (Постачальник) укладений договір поставки вугілля №294-09/П., згідно п.1.1 якого, постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними у цьому договорі. Покупець (позивач по справі) зобовязується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах встановлених цим договором (п.1.2).

Обсяг поставки вугілля, його ціна та якісні показники, реквізити будуть встановлюватися щомісячними додатковими угодами (п.1.3).

Розділом 2 сторони визначили базові умови поставки. Так, вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничними транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDР (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс” в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та реквізитами покупця, вказаними у Додатках до договору (п.2.1).

Партія вугілля відвантажується після відбору обєднаної проби (згідно з ДСТУ 4096-2002), що засвідчується відповідним актом (згідно п.6.4 ДСТУ 4083-2002). За результатами лабораторних випробувань обєднаної проби оформляється посвідчення про якість вугілля в партії (п.2.2).

Розділом 3 договору сторони визначили права та обовязки сторін.

Так, покупець має право перевірити кількість та якість вугілля, що постачається за цим договором (п.3.4.3).

Покупець має право відмовитися від прийняття та оплати вугілля, якісні показники, якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором, асортимент якого не відповідає вимогам договору, вугілля пошарово завантажено в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, що буде підтверджено у визначеному договорі порядку, або прийняти із знижками, передбаченими умовами договору (п.3.4.4).

Якість вугілля, що поставляється за цим договором, повинна відповідати умовам цього договору (п.4.1).

Пятим розділом договору сторони визначили загальний порядок приймання вугілля за кількістю і якістю.

Згідно п. 5.1 договору, на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля, у випадках, якщо інше прямо не передбачене договором, розповсюджується вимоги: Інструкції П-7 від 25.04.66р., Інструкції №П-6 від 15.06.65р., ДСТУ 4083-2002, ДСТУ 4096-2002, ГОСТ 1137-64.

Пунктом 5.6 договору зазначено, що покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином: якщо різниця між показниками Ап, Wr t посвідчення якості та результатами хімлабораторії Вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002, вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів направляє вантажовідправнику вугілля телеграму про виклик його представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування).

Представник вантажовідправника зобовязаний протягом 12 годин з моменту отримання виклику повідомити свою згоду про приймання вугілля за показниками ТЕС або прибути на спільне приймання вугілля за кількістю та якістю протягом 24 годин з моменту отримання такого виклику або в той же строк повідомити час свого прибуття, який не повинен перевищувати 48 годин з моменту отримання виклику (п.5.6.1).

Покупець не має права розвантажувати вугілля із вагонів без представників вантажовідправника до закінчення часу, встановленого на прибуття його представників, або часу, повідомленого вантажовідправником про своє прибуття для проведення спільного приймання вугілля, окрім випадків згоди вантажовідправника на розвантаження вагонів та приймання вугілля за показниками ТЕС (п.5.7).

Телеграми вантажоотримувача вантажовідправникові повинні містити: виклик представників вантажовідправника на спільне опробування вугілля; інформацію стосовно недоліків вугілля, виявлених при проведенні вхідного контролю на ТЕС; номери залізничних накладних, вагонів, посвідчень якості за якими вугілля надійшло на ТЕС (п.5.8).

У разі порушення вимог пунктів 5.4, 5.6, 5.7 Договору, постачальник не приймає претензій покупця стосовно кількості та якості вугілля, а покупець зобовязується прийняти та оплатити вугілля, стосовно якого порушено порядок приймання, за показниками кількості та якості зазначеними у перевізних документах та посвідченнях про якість (п.5.13).

Розділом 8 договору сторони визначили відповідальність сторін.

У випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача повязані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу прибирання, маневрової роботи та ін. (п.8.4)

У випадку відмови покупця від прийняття неякісного вугілля сторони погодили наступний порядок дій по його поверненню (п.8.6)

Вантажоотримувач направляє вантажовідправнику та постачальнику відповідну телеграму про відмову від прийняття такого вугілля та вимогу надати згоду вантажовідправника на його повернення (п.8.6.1)

Після отримання такої телеграми постачальник зобовязаний: забезпечити направлення телеграми з залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля; забезпечити направлення вантажовідправником вантажоотримувачу факсовим звязком листа про згоду на повернення вагонів з неякісним вугіллям (п.8.6.2)

Покупець протягом 6 годин з моменту отримання телеграми від залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля забезпечить повернення вагонів з неякісним вугіллям (п.8.6.3).

Після повернення неякісного вугілля покупець надає постачальнику: оригінали рахунків (власного та вантажовідправника) про відшкодування затрат по поверненню неякісного вугілля (вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу прибирання, маневрові роботи; листа-вимогу про відшкодування затрат згідно рахунків; належним чином засвідчені копії документів, якими підтверджується факт невідповідності вугілля умовам договору; належним чином засвідчені копії документів якими підтверджується понесені затрати покупцем або вантажовідправником по поверненню вагонів (п.8.6.4)

Постачальник зобовязаний протягом 3 днів з моменту отримання вищезазначених документів, оплатити рахунок покупця. За порушення виконання даного зобовязання покупець має право стягувати з постачальника пеню у розмірі 1 облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочення за кожний день прострочення від суми, з якої допущено прострочення за увесь час прострочення (п.8.6.5)

Пунктом 8.7 договору зазначено, що постачальник у випадку не передання покупцеві у власність вугілля, відвантаженого на умовах цього договору, в 60-ти денний термін від дати його відвантаження, по закінченні цього терміну, зобовязується відшкодувати покупцеві всі його витрати по оплаті вартості послуг по перевезенню даної вугільної продукції та несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 15% від вартості її перевезення.

У разі невиконання постачальником вимог п.8.7 договору, покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 1% від вартості перевезення, за кожен день прострочення виконання даного зобовязання (п.8.9).

Відповідно до р.10 Договору, він вступає в силу з 02.09.2009р. та діє до 31.12.2009р., а в частині здійснення розрахунків до повного виконання зобовязань.

Додатковою угодою №1-12/09 від 14.12.2009р. до договору постачання вугільної продукції №294-09/П від 02.09.2009р. сторони погодили та виклали п.10.1 договору у наступній редакції: договір набирає чинності з 02.09.2009р. та діє до 31.12.2010р., а в частині здійснення розрахунків до повного виконання зобовязань.

Додаткова угода №1-12/09 від 14.12.2009р. до договору постачання вугільної продукції №294-09/П від 02.09.2009р. є невідємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств, у встановленому порядку.

Додатком №01/10-1 від 30.12.2009р. до договору постачання вугільної продукції №294-09/П від 02.09.2009р. сторони встановили, що постачальник зобовязується відвантажити в період з 01.01.2010р. по 31.01.2010р. включно, а покупець прийняти в січні-лютому 2010р. вугілля на умовах даного додатку. Крім того, сторони зазначили марку, клас, назву відправника та залізничну станцію, обсяг, базове значення золи та вологи, ціну 1 тони без ПДВ. Так, сума разом з ПДВ складає 11764800,00грн.

Додаток №01/10-1 від 30.12.2009р. до договору постачання вугільної продукції №294-09/П від 02.09.2009р. є невідємною частиною договору, підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, у встановленому порядку.

Між ДП „Вугілля України” (Покупець) та ДП „Сніжневуглезбут” (Постачальник) укладений договір постачання вугільної продукції №30-09/2-ЕН від 05.02.2009р. згідно умов якого, постачальник поставляє Покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками приведеними в цьому Договорі.

В свою чергу, між ВАТ „Західенерго” (Покупець) та ДП „Вугілля України” (Постачальник) укладений договір постачання вугільної продукції №02-09/1-ЕН від 17.02.2009р. згідно умов якого, постачальник поставляє Покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками приведеними в цьому Договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2010р., відповідачем на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ „Західенерго” було відвантажено вугілля (марки ГСШ) у пяті вагонах за №№66753138, 66228123, 6682311, 65358476 та 60898921. за залізничними накладними №№51915344, 51915346.

Відповідно до залізничних накладних вантажовідправником є Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика №105”, одержувачем Бурштинська ТЕС ВАТ „Західенерго”.

Пунктом 3.4.3 Договору встановлено, що покупець має право перевірити кількість та якість вугілля, що постачається за цим договором.

Як зазначає позивач, при прийманні даного вугілля на Бурштинській ТЕС було встановлено, що вугільна продукція у вагонах, перевищує якісні показники визначені умовами Договору.

23.02.2010р. був складений акт відбору проби №1260, та висновок про результати випробування вугілля №1260 від 23.02.2010р.

Також 23.02.2010р. було складено Акт приймання вугілля за якістю № 1260 від 23.02.2010р., підписані уповноваженими представниками Бурштинської ТЕС та представниками ДП “Вугілля України”.

Оскільки було визначено неналежну якість поставленого вугілля, вказану партію було відправлено постачальнику.

ВАТ “Західенерго” були завдані збитки на загальну суму 43 461,96грн., а саме: ВАТ “Західенерго” сплатило залізниці плату за переадресація вагонів від станції Бурштин Львівською залізниці до станції Цукуриха Донецької залізниці, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу від 23.02.2010р.; плати за користування вагонами в сумі 427,20грн., що підтверджується відомістю плати за користування вагонами №23020353; провізна плата в сумі 42348,00грн., плата за додаткові збори у сумі 686,76грн.

В свою чергу, ВАТ “Західенерго”, звернувся до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП “Вугілля України” збитків у вигляді понесених витрат за поставку продукції неналежної якості.

Рішенням господарського суду м.Києва від 02.03.2011р. по справі №52/28, з Державного підприємства “Вугілля України” на користь Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” було стягнуто збитки в розмірі 134365,44грн., в тому числі і суму в розмірі 43 461,96грн.

ДП “Вугілля України” звернувся до позивача з претензією, якою вимагало відшкодувати збитки в розмірі 43 461,96грн., а також з заявою про визнання кредиторських вимог.

ДП „Сніжневуглезбут” визнав вказану претензію, про що повідомив ДП “Вугілля України” листом від 17.08.2010р.

Платіжним дорученням №447 від 29.10.2010р. позивач сплатив ДП “Вугілля України” суму в розмірі 377377,08грн.

Позивач зазначає, що у вказану суму також входить сума збитків в розмірі 43 461,96грн.

Таким чином, позивач вважає, що у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором постачання вугільної продукції №294-09/П від 02.09.2009р. позивач зазнав збитки у розмірі 43 461,96грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.п.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Збитки, у свою чергу, - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 228 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний звязок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір поставки вугілля №294-09/П від 02.09.2009р.

Згідно п.1.1 якого, постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними у цьому договорі. Покупець (позивач по справі) зобовязується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах встановлених цим договором (п.1.2).

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №294-09/П від 02.09.2009р.

В підтвердження поставки відповідачем неякісного вугілля, позивач посилається на акт відбору проби №1260 від 23.02.2010р., висновок про результати випробування вугілля №1260 від 23.02.2010р. та акт приймання вугілля за якістю № 1260 від 23.02.2010р.

Дослідивши надані позивачем докази в підтвердження поставки відповідачем вугілля неналежної якості по договору №294-09/П від 02.09.2009р. суд виходив з наступного:

Пунктом 5.6 договору зазначено, що покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином: якщо різниця між показниками Ап, Wr t посвідчення якості та результатами хімлабораторії Вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002, вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів направляє вантажовідправнику вугілля телеграму про виклик його представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування).

Представник вантажовідправника зобовязаний протягом 12 годин з моменту отримання виклику повідомити свою згоду про приймання вугілля за показниками ТЕС або прибути на спільне приймання вугілля за кількістю та якістю протягом 24 годин з моменту отримання такого виклику або в той же строк повідомити час свого прибуття, який не повинен перевищувати 48 годин з моменту отримання виклику (п.5.6.1).

Покупець не має права розвантажувати вугілля із вагонів без представників вантажовідправника до закінчення часу, встановленого на прибуття його представників, або часу, повідомленого вантажовідправником про своє прибуття для проведення спільного приймання вугілля, окрім випадків згоди вантажовідправника на розвантаження вагонів та приймання вугілля за показниками ТЕС (п.5.7).

Як вбачається з матеріалів справи, вантаж був виданий вантажоодержувачу 22.02.2010р., акт відбору проби №1260 було складено 23.02.2010р., висновок про результати випробування вугілля №1260 також складено 23.02.2010р., акт приймання вугілля за якістю № 1260 від 23.02.2010р.

Вказані документи були складені без участі представника ТОВ „Збагачувальна фабрика №105”.

Того ж дня 23.02.2010р. ВАТ „Західенерго” відправило поставлену продукцію ТОВ „Збагачувальна фабрика №105”, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції про приймання вантажу.

Таким чином, вантажеотримувач - ВАТ „Західенерго” встановив невідповідність якості поставленого вугілля без участі представника ТОВ „Збагачувальна фабрика №105”.

Отже при приймання продукції за якістю були порушені умови п. 5.6, 5.6.1 Договору, якими встановлено, що при різниця між показниками Ап, Wr t посвідчення якості та результатами хімлабораторії Вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002, вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів направляє вантажовідправнику вугілля телеграму про виклик його представників для проведення спільного опробування такого вугілля.

Позивач посилається на наявні в матеріалах справи факсограми №171 та №173, якими викликано вантажовідправника для спільного випробування вугілля та вимагається негайно розпорядитись товаром або надати згоду на його повернення вантажовідправнику, а також лист про повернення вагонів від 23.02.2010р.

Дослідивши вказані факсограми, суд дійшов висновку, що ці документи не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів виклику вантажовідправника для спільного випробування вугілля, оскільки факсограми №171 та №173 взагалі не містять дату їх складання, а також не позивачем, не третіми особами не представлено суду жодних доказів направлення вказаних факсограм на адресу відповідача.

Крім того, враховуючи, що акт відбору проби №1260 та висновок про результати випробування вугілля №1260 було складено 23.02.2010р., а також те, що згідно акту відбору проби №1260 відбір проби було закінчено о 15.05год. 23.02.2010р., суд дійшов висновку про порушення при прийманні продукції за якістю умов п.5.6.1, Договору.

Визначення неналежної якості товару та відправка його вантажовідправнику була здійснена до закінчення часу, встановленого договором на прибуття представників вантажовідправника, та часу, повідомленого вантажовідправником про своє прибуття для проведення спільного приймання вугілля.

Доказів надання вантажовідправником згоди на приймання вугілля за показниками ТЕС без його участі суду не надано.

Отже, акт відбору проби №1260 від 23.02.2010р., висновок про результати випробування вугілля №1260 від 23.02.2010р. та акт приймання вугілля за якістю № 1260 від 23.02.2010р. не можуть бути прийняті в якості належних та допустимих доказів неналежної якості товару, оскільки вказані документи складені з порушенням порядку прийняття по якості, обумовленим сторонами у договорі.

Згідно п. 5.13 Договору у разі порушення вимог пунктів 5.4, 5.6, 5.7 Договору, постачальник не приймає претензій покупця стосовно кількості та якості вугілля.

Також варто зазначити, що позивачем не надано суду акт про відбір обєднаної проби та відсутні докази лабораторних випробувань обєднаної товарної проби, що повинно було бути оформлено посвідченням про якість вугілля в партії (п.2.2 Договору).

Таким чином суд приходить до висновку про недоведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем умов договору та поставки вугілля, якість якого не відповідає показникам обумовленим в договорі.

З огляду на вищезазначене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 43 461,96грн.

Посилання відповідача на сплив строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог судом до уваги не приймаються за необґрунтованістю.

Судом не приймається до уваги посилання позивача на визнання претензії відповідачем на суму 43 461,96грн., оскільки визнання претензії відповідачем не підтверджує факт належного виконання позивачем умов договору щодо приймання продукції за якістю.

Також суд вважає необґрунтованим посилання позивача на факт часткової оплати в розмірі 5000,00грн. відповідачем визнаної на спірну суму претензії, оскільки дослідивши копію банківської виписки від 10.02.2011р. суд встановив, що в графі призначення платежу зазначено „Згідно претензії №1 від 31.12.2010р.”, проте в матеріалах справи претензія №1 від 31.12.2010р. відсутня, а отже позивачем не доведено, що вказана оплата здійснена саме на відшкодування спірних збитків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Сніжневуглезбут” м.Сніжне, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика №105” м.Донецьк про стягнення збитків у розмірі 43461,96грн., відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.08.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2011р.

Головуючий суддя Лейба М.О.

Суддя Сич Ю.В.

Суддя Величко Н.В.

< Текст >