Постанова № 18292513, 20.09.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2011 р.Справа № 5024/1021/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 509 від 05.09.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, О.Л. Воронюка замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Л.В. Поліщук)

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 524 від 09.09.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Л.В. Поліщук замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова)

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача:

- від Херсонської МР не з'явився

- від МКП „Херсонтеплоенерго” ОСОБА_1 (довіреність № 788-15 від 15.03.2011р.)

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Міраж-Тайфун-Юг”

на рішення господарського суду Херсонської області від „12” липня 2011 року

по справі № 5024/1021/2011

за позовом Прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі:

- Херсонської міської ради, м. Херсон;

- Міського комунального підприємства „Херсонтеплоенерго”, м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Міраж-Тайфун-Юг”, м. Херсон

про стягнення 4773,15 грн.

В С Т А Н О В И В :

01.06.2011 року Прокурор Дніпровського району м. Херсона (далі по тексту Прокурор) в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (далі по тексту позивач-1) та Міського комунального підприємства „Херсонтеплоенерго” (далі по тексту позивач-2) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Міраж-Тайфун-Юг” (далі по тексту відповідач) про стягнення 4773,15 грн., з яких 3972,48 грн. борг за спожиту теплову енергію, 288,91 грн. пеня, 414,1 грн. штраф, 23,75 грн. 3 % річних, 73,91 грн. збитки від інфляції.

В клопотанні МКП „Херсонтеплоенерго”, погодженим з Прокурором, поданим до суду 23.06.2011 року, позивач-2 просив закрити провадження у справі щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з відповідача в сумі 3972,48 грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем даної суми, а вимоги щодо стягнення усіх штрафних санкцій залишити без змін та задовольнити.

В клопотанні від 07.07.2011 року № 3979-15, погодженим з Прокурором, МКП „Херсонтеплоенерго” повідомлено, що в позовній заяві помилково зазначено суму основного боргу, яка заявлена до стягнення в розмірі 3 972 грн. 48 коп., просило вважати заявленою до стягнення суму боргу 3 942 грн. 48 коп.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.07.2011 року по справі № 5024/1021/2011 (суддя Александрова Л.І.) позов прокурора в інтересах держави в особі МКП „Херсонтеплоенерго” задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” на користь МКП „Херсонтеплоенерго” 288 грн. 91 коп. пені, 345 грн. 98 коп. штрафу, 23 грн. 75 коп. 3 % річних та 73 грн. 17 коп. інфляційних втрат. Стягнуто з ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” на користь держави в доход державного бюджету 100 грн. 98 коп. витрат по сплаті державного мита та 233 грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення суми 3 942 грн. 48 коп. основного боргу припинено. В задоволенні решти позову прокурора в інтересах держави в особі МКП „Херсонтеплоенерго” відмовлено. В задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі Херсонської міської ради відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та постановити нове, яким позовну заяву прокурора залишити без розгляду. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник, посилається на те, що позов не зачіпає інтересів держави, а тому поданий безпідставно. Суд у рішенні встановив, що ніяких прав Херсонської МР відповідач не порушив, але з незрозумілих підстав лише в резолютивній частині рішення у позові прокурору в інтересах держави в особі Херсонської міської ради відмовив, а позов прокурора в інтересах держави в особі МКП „Херсонтеплоенерго” задовольнив частково, чим грубо порушив приписи ГПК України, що також суперечить позиції Вищого господарського суду України.

Скаржник посилається і на те, що невірними є розрахунки штрафних санкцій, що приведені Прокурором, МКП „Херсонтеплоенерго” та судом.

МКП „Херсонтеплоенерго”, Херсонська МР та Прокурор відзиви на апеляційну скаргу до суду не надали, але представник МКП „Херсонтеплоенерго” в судовому засіданні просив апеляційну скаргу ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг”, Херсонська МР та Прокурор в судове засідання 20.09.2011 року не з'явилися без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення б/н від 12.08.2011 року, б/н від 11.08.2011 року та б/н від 11.08.2011 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника МКП „Херсонтеплоенерго”, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, МКП „Херсонтеплоенерго” (Виробник) та ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” (Споживач) знаходяться в договірних відносинах по поставці, отриманню та споживанню теплової енергії.

Так, 01.10.2006 року сторонами укладено договір № 883 про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого Виробник приймає на себе зобов'язання виробити та поставити Споживачу теплову енергію в обумовлених договором обсягах, а Споживач зобов'язується приймати теплову енергію і оплачувати її за встановленими тарифами у строки, передбачені цим договором (а.с.6-7).

Згідно із пунктом 11.1 Договору, він укладений з 15.10.2006 року по 15.10.2007 року і вважається щорічно продовженим на такий же термін та останніх умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде письмова мотивована заява від однієї із сторін про розірвання договору. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про розірвання Договору, а тому даний Договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обовязковим для виконання сторонами.

Споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати за спожиту теплову енергію в обсягах і в строки, передбачені Договором (п.3.2.1 Договору).

У відповідності до пункту 5.1 Договору, облік спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом. Споживач, який має прилади обліку, щомісяця до 26 числа надає Виробнику письмовий звіт про фактичне споживання теплової енергії і показання лічильників гарячої води (пункт 5.2 Договору).

Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється в грошовій формі за тарифами, затвердженими Херсонським міськвиконкомом. На момент укладення договору тариф на теплову енергію становить 218,81 грн. за 1 Гкал. з урахуванням ПДВ у розмірі 20 %. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію здійснюється Споживачем протягом 5-ти банківських днів після одержання рахунку. Споживач здійснює передоплату у розмірі 100 % вартості місячного споживання теплової енергії, необхідної для теплопостачання його об'єкту, не пізніше 5-ти днів до початку місяця. Для отримання рахунку за фактично спожиту теплову енергію щомісяця, не пізніше 2- числа Споживачеві необхідно прибути в МКП „Херсонтеплоенерго” (пункти 6.1-6.3, 6.6-6.8 Договору).

Відповідно до пункту 7.3.3 Договору, за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором термін, згідно ст.231 Господарського кодексу України, нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості наданих послуг за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. У разі несплати або несвоєчасної оплати Споживач на вимогу Виробника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми (пункт 7.3.4 Договору).

На виконання умов Договору № 883 від 01.10.2006 року в період з січня 2011 року по березень 2011 року (включно) МКП „Херсонтеплоенерго” поставило на користь ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” теплову енергію в загальному розмірі 7,9 Гкал. на загальну суму 4942,48 грн., що підтверджується складеними та підписаними обома сторонами Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) у зазначений період (а.с.16, 18, 20).

На оплату поставленої/спожитої ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” теплової енергії МКП „Херсонтеплоенерго” виставило відповідачу рахунки № 267 від 07.02.2011 року, № 602 від 10.03.2011 року, № 940 від 11.04.2011 року (а.с.17, 19, 21)

В свою чергу, ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” сплатило лише 1 000 грн., згідно платіжного доручення № 76 від 28.04.2011 року (а.с.71), залишивши несплаченими 3942,48 грн., що і стало підставою для звернення Прокурора до суду з відповідним позовом.

В подальшому вже під час розгляду даної справи в місцевому господарському суді, ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” погасило усю залишену суму заборгованості, згідно прибуткового касового ордеру № 1796 від 09.06.2011 року, платіжних доручень № @2PL304996 від 10.06.2011 року та № 93 від 01.06.2011 року (а.с.33-35).

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог Прокурора і вважає, що доводи, заперечення і вимоги ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг”, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства”, інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 24 Закону України „Про теплопостачання”, Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією. Пункт 40 Правил користування тепловою енергією закріплює, що споживач теплоенергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Між тим, як встановлено матеріалами справи, ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” порушило вищезазначені норми чинного законодавства та умови Договору № 883 від 01.10.2006 року, а саме за спожиту/отриману від МКП „Херсонтеплоенерго” теплову енергію за договором № 883 від 01.10.2006 року за період з січня 2010 року по березень 2011 року (включно) в повному обсязі не розрахувалось, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 3942,48 грн., яка погашена відповідачем вже під час розгляду справи в місцевому господарському суді.

Пунктом 7.3.4 Договору № 883 від 01.10.2006 року встановлено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати Споживач на вимогу Виробника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України та Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, за умовами якого при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується ні на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, в звязку з чим умовно слід вважати, що сума, внесена у період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Пунктом 7.3.3 Договору № 883 від 01.10.2006 року передбачено, що за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором термін, згідно ст.231 Господарського кодексу України, нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості наданих послуг за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з розрахунком місцевого господарського суду відносно встановлення розмірів штрафних санкцій (пені, 3 % річних, збитків від інфляції та 7 % штрафу) та висновком суду про нарахування відповідачу:

- пені в сумі 288,91 грн.;

- 3 % річних в сумі 23,75 грн.;

- збитків від інфляції в сумі 73,17 грн.;

- 7 % штрафу в сумі 345,98 грн.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог Прокурора та стягнення з ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” на користь МКП „Херсонтеплоенерго” за несвоєчасну оплату спожитої/отриманої теплової енергії 731,81 грн., з яких 288,91 грн. пеня, 23,75 грн. 3 % річних, 73,17 грн. збитки від інфляції, 345,98 грн. 7 % штрафу.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг”, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

По-перше, місцевим господарським судом вірно зроблений розрахунок пені, 3 % річних, інфляційних витрат та 7 % штрафу, що відповідає Договору № 883 від 01.10.2006 року, Цивільному кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, Листу Національного банку України № 25-011/388-1707 від 12.03.1997 року та Листу Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Такі штрафні санкції вірно стягнуті місцевим господарським судом з ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” на користь МКП „Херсонтеплоенерго”, оскільки погашення основного боргу відповідачем відбулося лише під час розгляду справи у суді.

В свою чергу, відповідач в супереч статті 22 ГПК України не надав свій обґрунтований розрахунок штрафних санкцій та чому він вважає, що розрахунок здійснений позивачем не вірний.

По-друге, згідно з ч.1 ст.2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (ч.3 ст.2 ГПК України).

Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 року (далі рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям „орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначених в ч.2 ст.2 ГПК України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади. Орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справі, порушеній за позовною заявою прокурора і на підставі ч.1 ст.21 ГПК України є стороною в господарському процесі. Цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст.22 ГПК України (пункт 5 мотивувальної частини рішення КСУ).

Згідно ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави є наявність загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є звернення до суду з позовами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Отже, прокурор наділений повноваженнями подавати до суду позовні заяви в інтересах держави в особі юридичних осіб і в даному випадку Прокурор обґрунтував необхідність захисту права юридичної особи МКП „Херсонтеплоенерго” для запобігання порушення економічних інтересів держави.

ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог Прокурора.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 12.07.2011 року по справі № 5024/1021/2011 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ „Міраж-Тайфун-Юг” без задоволення.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Міраж-Тайфун-Юг” залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „12” липня 2011 року по справі № 5024/1021/2011 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Повний текст постанови

складено „21” вересня 2011 року.