Постанова № 18291796, 13.09.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2011 року Справа № 5005/5238/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Герасименко І.М. (доповідач)

суддів: Мороз В.Ф., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Манчік О.О.

за участю представників сторін:

представник позивача: Галаган С.О.,Пенцова О.О.

представник відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Віп Фасад”, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2011 р. у справі № 5005/5238/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Крайзель-Будівельні матеріали”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Віп Фасад”, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Крайзель-Будівельні матеріали” (далі позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Віп Фасад” (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 103 687,57грн. за договором № К-08-10-126 від 22.10.2008р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2011 р (суддя Татарчук В.О.) у справі № 5005/5238/2011 позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з ТОВ “Віп Фасад” на користь ТОВ “Крайзель-Будівельні матеріали” 103 687,57грн. заборгованості, 1 036,88грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Посилається на неповне зясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

21.07.2011 р. у судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, представник позивача в судове засідання не зявився. Слухання справи було відкладено на 13.09.2011р. і позивача зобовязано надати суду рахунки за договором № К-08-10-126 від 22.10.2008р.

Зміни в складі судової колегії відбулись на підставі розпорядження в.о. секретаря судової палати Мороз В.Ф. від 09.09.2011р.

В судовому засіданні 13.09.2011р. відповідач підтримав свою апеляційну скаргу, подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Представники позивача просять рішення суду залишити без змін, надали для огляду суду рахунки фактури.

Заслухавши доповідь судді доповідача, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 22.10.2008 між ТОВ “Крайзель-Будівельні матеріали”(Постачальник) та ТОВ “Віп Фасад”(Покупець) було укладено договір № К-08-10-126.

Пунктом 1.1 договору узгоджено що, постачальник передає у зумовлені строки, а покупець приймає у власність товари, вироби і послуги постачальника і зобовязується сплатити за них певну грошову суму на умовах, що встановлені цим договором та додатками, які є невідємними частинами цього договору. Пунктом 2.2 договору передбачено, що загальна сума договору складається з сум окремих поставок, що здійснюються відповідно до окремих замовлень. Асортимент, кількість та ціна товару вказується у підтвердженому письмовому замовленні складеному у двох примірниках по одному для кожної із сторін, що є невідємною частиною цього договору. Також, на основі кожного підтвердженого замовлення покупцю надаються рахунки-фактури та видаткові накладні, які є підтверджувальними документами для відвантаження та оплати товару.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до змісту ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору № К-08-10-126 від 22.10.2008р., позивачем була здійснена поставка товару на суму 525648,53грн., що підтверджується копіями видаткових накладних від 03.11.2008 № РН-0001905, від 31.03.2009 №№ РН-0000278 - РН-0000281, від 08.04.2009 № РН-0000346, від 17.04.2009 № РН-0000417, від 08.05.2009 №№ РН-0000569, РН-0000570, від 27.05.2009 № РН-0000788, від 04.06.2009 №№ РН-0000870, РН-0000871, від 10.06.2009 №№ РН-0000919, РН-0000920, РН-0000923, від 19.06.2009 № РН-0001028, від 24.06.2009 № РН-0001084, від 17.07.2009 № РН-0001362, від 24.07.2009 №№ РН-0001446, РН-0001450, від 20.08.2009 № РН-0001795, від 09.09.2009 № РН-0002053, які завірені підписами та печатками сторін (а.с. 10-31).

При розгляді справи в апеляційній інстанції, відповідачем було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, так, як за його думкою, підпис директора ОСОБА_2 не відповідає підпису в видаткових накладних та довіреностях. Оглянувши в судовому засіданні 13.09.2011р. оригінали видаткових накладних, довіреностей, які містять підпис ОСОБА_2, колегія суддів порівняла ці підписи з підписом ОСОБА_2 на довіреності представнику ОСОБА_1 від 20.07.2011р. і дійшла висновків що розбіжностей в підписах не виявлено, тому відсутня необхідність в призначенні судової почеркознавчої експертизи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Пунктом 3 договору передбачено, що оплата за придбаний товар згідно виписаних рахунків та накладних, має бути обовязково здійснена до закінчення строку такої оплати згідно умов, встановлених цим договором та додатками до цього договору, які є його невідємними частинами. Відповідно до пункту 2.1. договору (а.с. 58) термін сплати за товар зазначається у рахунках фактурах, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні 13.09.2011р. і які містять строк оплати.

Матеріалами справи доведено, що відповідач свої зобовязання за договором щодо оплати товару виконав частково, після чого сума заборгованості перед позивачем склала 103687,57грн., тому суд першої інстанції законно та обґрунтовано стягнув з відповідача суму основного боргу.

В апеляційній скарзі відповідач вказав, що при розгляді справи судом першої інстанції він не мав часу на складання акту звірення взаєморозрахунків, не отримав копії документів, доданих до апеляційної скарги, а також вказав, що позивач не надав ні суду, ні відповідачу замовлення за договором та рахунки фактури.

Відповідно до пункту 7 договору, сторони узгодили, що постачальник має забезпечити товар комплектом супроводжувальних документів:

-оригінал рахунку фактури;

-оригінал видаткової накладної;

-оригінал товаро транспортної накладної у разі необхідності.

При цьому відповідач не заявляв в момент отримання товару про відсутність вказаного пакету документів відповідно до статті 666 Цивільного кодексу України, тобто ним не доведено те, що такий рахунок з товаром не надавався. Крім того, при здійсненні часткової оплати (а.с. 48-56), відповідач посилався на номери та дати рахунків в платіжних документах, що спростовує доводи відповідача щодо неотримання рахунків на оплату.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів, що підтверджують заборгованість відповідача, а вказані відповідачем обставини не звільняють його від обовязків по оплаті боргу.

Таким чином підстави для зміни чи скасування рішення суду, передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Віп Фасад”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2011 р. у справі № 5005/5238/2011 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Головуючий суддяІ.М. Герасименко

СуддіВ.Ф. Мороз

І.А. Сизько