Постанова № 18291099, 23.08.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2011 року Справа № 5005/3800/2011

Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І.доповідач,

суддів: Антонік С.Г., Мороз В.Ф.

при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №170/10 від 23.12.10;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №274 від 14.02.11;

розглянувши апеляційну скаргу міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011р. у справі № 5005/3800/2011

за позовом дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 35 776 373 грн. 48 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011р. у справі № 5005/3800/2011 (суддя - Петренко Н.Е.) позов дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі” задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 27 716 205 грн. 86 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 2 225 677 грн. 62 коп. пені, 1 469 529 грн. річних, 4 364 960 грн. 91 коп. інфляційних витрат, 25 500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням господарського суду в частині стягнення пені, інфляційних та річних, міське комунальне підприємство “Дніпропетровські міські теплові мережі” подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду в частині стягнення пені, інфляційних та річних, та відмовити в цій частині позову, в решті рішення залишити без змін. В апеляційної скарзі відповідач зазначає той факт, що судом першої інстанції не застосовано положення ст. 614 Цивільного кодексу України, а також посилається на практику Європейського суду з прав людини.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів відповідача заперечує та просить рішення залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарзі відмовити.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає зміні, а апеляційна скарга - частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2009р. між дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (постачальник) та міським комунальним підприємством “Дніпропетровські міські теплові мережі” (покупець) було укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб`єктів господарювання № 06/09-1449 БО-4 (далі-договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач зобов`язується передати у власність відповідачу природний газ, за наявності його обсягів, а відповідач зобов`язується прийняти від позивача та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього договору.

Газ, що постачається за даним договором використовується Покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб`єктів господарювання. Використування газу Покупцем для інших потреб не є предметом даного договору (п. 1.3 договору).

Строк дії договору відповідно п. 11.1 в частині поставки газу з 01.10.2009 по 31.12.2009. а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення. Додатковими угодами № 1 від 21.12.09 р. та № 2 від 09.04.10 р. строк дії договору сторонами було продовжено до 30.09.2010 р.

Дочірня компанія «Газ України»на виконання вказаного вище договору передала відповідачу протягом жовтня - грудня 2009 р. та січня вересня 2010 р. природний газ на загальну суму 117700 грн. 95 коп., що підтверджується актами прийому передачі природного газу. Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі»свої зобов`язання по оплаті вартості отриманого газу виконало частково, сплативши за поставлений газ суму 89984421 грн. 09 коп.

Сума заборгованості відповідача за природний газ, отриманий від позивача, склала на момент звернення позивача до суду 27716205 грн. 86 коп. Вказана сума заборгованості обґрунтовано стягнута господарським судом на користь позивача, і в цій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторони є суб`єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175,193 Господарського кодексу України до прав і обов`язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору, і є господарськими зобов`язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інши учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити інфляційні і річні за весь час прострочення. Зобов`язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов`язання. З врахуванням вказаних обставин, висновок суду першої інстанції про застосування положень ст. 625 ЦК України повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом правильно стягнуто на користь позивача інфляційні втрати, а також три проценти річних з простроченої суми боргу.

Посилання відповідача в апеляційної скарзі на відсутність його вини в порушенні строків оплати за отриманий природний газ колегією суддів не приймаються до уваги тому, що нарахування інфляційних втрат і річних проводиться незалежно від наявності вини боржника, а по факту прострочення оплати боргу. Крім того, на інфляційні втрати і річні не розповсюджується ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Пунктом 7.2 договору сторони встановили, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього договору Покупець зобов`язується ( крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом (п. 7.10 договору). Позивачем обґрунтовано нарахована пеня за період з 14.09.2010 р. по 14.03.2011 р. на суму 2225677 грн. 62 коп. Тому, судом першої інстанції обґрунтовано було стягнуто з відповідача суму пені. Але, господарським судом не враховані всі обставини справи і документи надані відповідачем в обґрунтування порушення строків оплати за отриманий природний газ.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі» є комунальним підприємством, заснованим на комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, та є спеціалізованим підприємством з виробництва та постачання споживачам міста теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до документів, які надані відповідачем, встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постачання теплової енергії споживачам здійснюється за встановленими тарифами, які не містять повного відшкодування через тривалі процедури затвердження та прийняття тарифів уповноваженими органами, внаслідок чого фактично підприємство вимушене виконувати приписи Законів щодо постачання теплової енергії споживачам за тарифами, а не за дійсною вартістю теплоенергії.

Із наданих відповідачем документів видно, що міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі»постійно вживаються заходи направлені на стягнення в судовому та примусовому порядку зі споживачів заборгованості за отриману теплову енергію (в органах державної виконавчої служби знаходяться на виконанні більш 600 наказів на суму 15411740 грн. та 2181 виконавчий лист на суму понад 6 млн. грн.).

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 ГК України встановлює виняток із загального правила ст. 218 ГК України та ст. 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь - яких обставин.

Оскільки затримка виконання грошового зобов`язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об`єктивних обставин, а отже свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов`язань перед позивачем, тому колегія суддів вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені до 10% від належної до стягнення, що буде становити суму 222567 грн. 76 коп. В решті позовних вимог рішення господарського суду Дніпропетровської області залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 19.05.2011р. у справі № 5005/3800/2011 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 37, ЄДРПОУ 32082770, р/р 26008050201337 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" м. Київ, МФО 300465) заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 27 716 205 грн. 86 коп., пеню у розмірі 222 567 грн. 76 коп., 3 % річних у розмірі 1 469 529 грн. 09 коп., інфляційні витрати у розмірі 4 364 960 грн. 91 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 25 500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

В решті позову відмовити.”

Стягнути з дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" 1112 грн. 84 коп. витрат по апеляційній скарзі.

Виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий В.І. Крутовських

Суддя С.Г. Антонік

Суддя В.Ф. Мороз