Постанова № 18290997, 22.08.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2011 року Справа № 5005/4702/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів: Стрелець Т.Г., Головко В.Г.

при секретарі судового засідання Ревкова Г.О.

з участю прокурора Шрам Є.С.

з участю представника позивача Герасимчук С.С.

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський експерементальний механічний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011р.у справі

за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в

інтересах держави в особв Дніпропетровської міської ради

до відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський експериментальний ме-

ханічний завод" , м.Дніпропетровськ

про зміну договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

07.04.2011р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора про внесення змін до п.3.2. договору оренди земельної ділянки від 25.04.2001р., який був укладений між Дніпропетровською міською радою (далі “Міськрада”) та відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський експериментальний механічний завод" (далі “Завод”). Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що був змінений мінімальний розмір річної орендної плати за землю, у зв’язку з чим виникла необхідність внесення змін у спірний договір.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011р. (суддя Манько Г.В.) позов задоволено.

Не погодившись з рішенням, Завод звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт зазначив, що Міськрадою не було направлено на адресу відповідача жодних пропозицій про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Представник відповідача в судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги не з’явився, направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю прийняти участь у розгляді справи. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

З матеріалів справи вбачається, 25.04.2011р. між Міськрадою та Заводом укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.5), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 1,5968га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Саранська, 95 та зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 63688003.

Пунктом 2.1. сторони узгодили, що земельна ділянка передається до 21.01.2014р.

Розмір орендної плати за землю порядок її оплати, індексації визначені розділом 3 зазначеного договору.

Пунктом 3.3. договору визначено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно до ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

02.02.2001р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення за № 216/8 (а.с.9) , згідно з яким встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Посилання відповідача на відсутність доказів надсилання на його адресу пропозиції щодо внесення змін до договору оренди не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки листом Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)”, зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Тобто, недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про внесення змін до договору оренди, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про внесення змін до зазначеного договору.

Враховуючи вкладене, колегія суддів вважає відсутніми , передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення.

Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський експериментальний механічний завод" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011р. –без змін.

Головуючий А.О. Логвиненко

Суддя В.Г. Головко

Суддя Т.Г. Стрелець