Постанова № 18263570, 06.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" вересня 2011 р. м. КиївК-13274/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої судді Васильченко Н.В.

суддів : Цуркана М.І., Черпіцької Л.Т, Леонтович К.Г., Гончар Л.Я.

при секретарі Стасюк Р.О.

за участі представника позивача Стаднічук Н.Л.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 р. у справі за позовом ВАТ "Росс" до Харківської митниці про визнання протиправним рішення, -

в с т а н о в и л а:

ВАТ "РОСС" звернулося до суду з позовом до Харківської митниці, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення Харківської митниці від 14.07.08 р. № 18 та № 19.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 р. по справі № 8886/08/2070 було відмовлено у задоволенні позову. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 р. рішення суду першої інстанції змінено в частині підстав та мотивів відмови в задоволенні позову. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 р. залишено без змін.

Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 р. та залишити в силі рішення суду першої інстанції з мотивів невірного застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави до її часткового задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень є Акт № 0008/8/800000000/00223237 від 14.06.08 р. позапланової документальної перевірки з питань дотримання законодавства України з деяких питань митної справи під час ввезення на митну територію України окремих видів товару, проведеної відповідачем на виконання наказів № 171 від 07.03.08 р. "Про проведення перевірки ВАТ "РОСС" та № 372 від 16.05.08 р. „Про внесення змін до наказу Харківської митниці від 07.03.08 р. "Про проведення перевірки ВАТ "РОСС".

За результатами перевірки був встановлений факт недоплати митних платежів у розмірі 176562,1 грн., в т.ч. митний збір - 1512,47 грн., ввізне мито 19835,76 грн., ПДВ - 155213,87 грн., внаслідок заниження митної вартості імпортованих товарів за рахунок декларування транспортних витрат за межами України на рівні, значно нижчому фактичним витратам підприємства, що, у свою чергу, призвело до заниження сум податкових зобов'язань по обов'язковим платежам (ввізне мито, ПДВ) та митному збору у вантажних митних деклараціях при митному оформленні.

Відмовляючи в позові, суди не звернули уваги на те, що згідно з п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР платники податку, які імпортують товари на митну територію України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами.

Відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фордами" (далі - Закон N 2181-III) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в установленому цим Законом порядку.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону N 168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-III Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту "в" підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-III, дія якого не поширюється на митні органи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком судів про відмову в позові.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права до їх вирішення, що потягло за собою прийняття незаконного рішення.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 229, 232 КАС України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Харківської митниці задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 р. та Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 р. скасувати.

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Харківської митниці форми «Р»від 14 липня 2008 р. № 18 та № 19.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки передбачені ст. 237 - 239-1 КАС України.