Ухвала суду № 18262194, 23.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" серпня 2011 р.м. КиївК/9991/17450/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Рибченка А.О.

Костенка М.І.

Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 23.08.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн „Сімекс-Агро” на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011

у справі № 2а-5198/10/0270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн

„Сімекс-Агро”

до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції

Вінницької області

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Концерн „Сімекс-Агро” звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000272301/0 від 06.12.2010.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2011 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000272301/0 від 06.12.2010

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2011 скасовано, прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Концерн „Сімекс-Агро” просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2011.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2009, податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 та складено акт № 17/23/32513287 від 24.11.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272301/0 від 06.12.2010, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання в розмірі 3898634 грн., у тому числі за основним зобовязанням 2353420 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 1545214 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 4.1.1., 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.2.1., п. 5.2, п.п. 5.3.9. п. 5.3., п. 5.6. п.п. 5.7.1. п. 5.7., п. 5.9. ст. 5, п.п. 8.1.4. п. 8.1. ст. 8, п. 8.3. ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Позивачем за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 задекларовано скоригований валовий дохід в сумі 38354990 грн., відповідачем встановлено завищення скоригованого валового доходу відповідачем в сумі 684536 грн., за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 задекларовано валові витрати у сумі 35550 055 грн., відповідачем встановлено завищення на суму 10177539 грн., за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 задекларовано амортизаційні відрахування в сумі 2645857 грн., відповідачем встановлено заниження в сумі 79323 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, витрати, понесені позивачем у податкових періодах 2007 та 2008 років на вирощування сільськогосподарської продукції, що була реалізована ним у 2009 році склали 11304876, 49 грн., що підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Завищення позивачем валових витрат має місце в наслідок того, що відповідач не враховував витрати позивача на вирощування сільськогосподарської продукції у податковому періоді 2008 року, оскільки в цей період позивач перебував на фіксованому сільськогосподарському податку.

Згідно з п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року № 283/97-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, позивач правомірно включив до валових доходів суму витрат на вирощування сільськогосподарської продукції у податковому періоді 2008 року за правилом ”першої події”, якою за даних обставин є реалізація сільгосппродукції у 2009 році, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

З врахування викладеного, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що твердження податкового органу про порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” і висновок про заниження суми скоригованого валового доходу за 2009 рік в звязку з включенням до складу балансової вартості запасів на початок 2008 року балансової вартості запасів, що накопичена за результатами здійснення сільськогосподарської діяльності протягом 2008 року, не відповідає чинному і законодавству.

Згідно ч. 1 ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

Оскільки апеляційний господарський суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, а суд першої інстанції вирішив спір відповідно до вимог чинного законодавства, тому зазначена обставина відповідно до ч. 1 ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду, та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн „Сімекс-Агро” на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 задовольнити, постанову скасувати, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2011 у справі № 2а-5198/10/0270 залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн „Сімекс-Агро” задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 скасувати.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2011 у справі № 2а-5198/10/0270 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

Судді А.О. Рибченко

М.І. Костенко

О.І. Степашко

Т.М. Шипуліна