Ухвала суду № 18262002, 25.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" серпня 2011 р.                               м. Київ                                        К-820/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                  Степашка О.І.

Суддів                                                            Костенка М.І.

                                                                      Маринчак Н.Є.

                                                                      Островича С.Е.

                                                                      Шипуліної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2007

у справі №14/216-07-4477А

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Веста Сервіс”

до           Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області

про                              визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Веста Сервіс” (далі по тексту –позивач, ТОВ “Веста Сервіс”) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області) від 25.12.2006 № 0001712330/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 87575,15 грн.

Постановою Господарського суду Одеської області від 02.07.2007 в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2007 постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову; позов задоволено; визнано недійсним спірне рішення про застосування штрафних санкції.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, відмовивши в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної 17.12.2006 перевірки господарської одиниці –АЗС (46 км автошляху Одеса-Київ, с. Нова Долина, права сторона), що належить позивачу щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності та дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, складено акт № 0001551-15662/30251215 від 25.12.2006, в якому встановлено порушення пп. 1 та пп. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: при реалізації товару розрахункова операція не проведена через реєстратор розрахункових операцій, відповідний розрахунковий документ не видано та зафіксовано невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій.

На підставі результатів вказаної перевірки, 25.12.2006 відповідачем прийняте рішення № 0001712330/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 87575,15 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що перевірка господарської одиниці-позивача була здійснена працівниками ДПА у Одеській області на підставі направлень на проведення перевірки та у відповідності до ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний адміністративний суд, мотивував своє рішення тим, що позапланова виїзна перевірка позивача була проведена з порушенням закону, то згідно ч. 3 ст. 70 КАС України, всі докази, одержані в результаті проведеної перевірки є неправомірними.

Суд касаційної інстанції не погоджується з рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду, враховуючи наступне.

Згідно ст. ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог зазначеного Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок; планові або позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки, книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 8 цього Закону Державна податкова адміністрація України здійснює контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції.

Згідно ст. 2 зазначеного Закону завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів, установлених законодавством.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що органи державної податкової служби, в т. ч. і Державна податкова адміністрація у Одеській області, є уповноваженими органами для здійснення функцій контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, порядку проведення розрахунків із споживачами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Згідно ч. ч. 7, 8 ст. 111 вказаного закону позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках - за рішенням суду; позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що позапланова перевірка може проводитись лише на підставі рішення суду, оскільки Законом України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено й інші підстави для проведення такої перевірки.

За наявності виявлених порушень та з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області підлягає задоволенню, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2007 - скасуванню, а постанова Господарського суду Одеської області від 02.07.2007 –залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2007 скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Одеської області від 02.07.2007.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)С.Е. Острович (підпис)Т.М. Шипуліна