Ухвала суду № 18262000, 25.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"25" серпня 2011 р.                               м. Київ                                        К-464/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                  Степашка О.І.

Суддів                                                            Костенка М.І.

                                                                      Маринчак Н.Є.

                                                                      Островича С.Е.

                                                                      Шипуліної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області

на постанову Господарського суду Донецької області від 24.09.2007

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2007

у справі №37/99а

за позовом          Приватного підприємства «Ніка»

до          Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області

про                              скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ніка»(далі по тексту –позивач, ПП «Ніка») звернулось до суду, з урахуванням уточнень позовних вимог, з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Старобешівському районі) № 0000922351/3 від 24.01.2007 в частині донарахування податку на прибуток на суму 16221,30 грн., в т.ч. 13691,50 грн. основного платежу та 2529,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Донецької області від 24.09.2007, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2007, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення в частині донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 16221,30 грн., з яких 13691,50 грн. - основний платіж та 2529,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ПП «Ніка»з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 по 31.03.2006, складено акт № 456/23-0/25121578 від 28.08.2006, в якому зроблено висновок, зокрема, про порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: завищення валових витрат у 1 кварталі 2006 року на суму 54962 грн. у зв’язку з відсутністю первинних документів.

4 вересня 2006 року позивач, після отримання акту перевірки, надав відповідачу первинні документи, що підтверджують склад валових витрат 1 кварталу 2006 року на загальну суму 86 630 грн., при цьому вказав, що їх відсутність під час перевірки пояснюється знаходженням цих документів на перевірці в установі банку з 01.08.2006 по 03.09.2006, з підтвердженням довідкою банку ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”.

На підставі результатів вказаної перевірки, 08.09.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000922351/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 17237,20 грн., з якої 14 335 грн. основний платіж та 2902,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження вказаного повідомлення-рішення, 24.01.2007 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000922351/3 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 17237,20 грн., з якої 14 335 грн. основний платіж та - 2902,20 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Причиною виникнення спору по даній справі є неприйняття посадовими особами ДПІ у Старобешівському районі, ДПА у Донецькій області та ДПА України, що здійснювали розгляд скарг ПП «Ніка», наявних у платника податків первинних документів підтверджуючих валові витрати спірного періоду, що суперечить вимогам підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки у разі втрати, знищення або зіпсуття первинних документів (у даному випадку тимчасового їх знаходження на перевірці в іншій установі), платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, з урахуванням того, що відповідно до положень пункту 1.32 статті 1 цього Закону господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті; не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи;первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Обмеження та чіткого тлумачення вимог щодо зазначення змісту та обсягу господарської операції зазначені норми не містять.

З огляду на досліджені судами попередніх інстанцій первинні документи позивача, приписи ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України та порушення посадовими особами відповідача вимог Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, порядку оформлення результатів перевірок та розгляду скарг платників податків, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від 24.09.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Степашко