Ухвала суду № 18261728, 02.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2011 року                               м. Київ                                        К-19780/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 13 лютого 2008р. у та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2009р.

у справі №5/15/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «У Фарма Трейд»(надалі –ТОВ «Фармацевтична фірма «У Фарма Трейд»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (надалі –ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У грудні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, в якому ставить питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя №0000822301/0 від 04.07.2007р.

Позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000822301/0 від 04.07.2007р. в частині визначення зобов’язання з податку на прибуток на 304469,00грн. мотивовано безпідставністю висновків податкового органу, які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать нормам податкового законодавства та порушують права та охоронювані законом інтереси підприємства.

Постановою господарського суду Запорізької області від 13 лютого 2008р. залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2009р., позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя №0000822301/0 від 04.07.2007р. в частині донарахування податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток в розмірі 396351,20грн. у т.ч. основний платіж –304469,00грн. та штрафних санкцій –91882,20грн. Судові витрати в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що законодавчими нормами не передбачено обов’язку платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми товарів, віднесених ним до валових витрат по першій з подій, у разі несплати товарів у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому зроблено висновок щодо неправомірності та безпідставності висновку відповідача про зменшення валових витрат підприємства на суму 1217874,97грн.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Фармацевтична фірма «У Фарма Трейд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.12.2006р., про що складено акт №57/23-1/23855371 від 21.06.2007р.

Висновками проведеної перевірки було встановлено порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не зменшено суму валових витрат на суму товару (робіт, послуг), по яких фактично не понесені витрати на суму 1217874,97грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 304468,74грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000822301/0 від 04.07.2007р., яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 396444,80грн., у т.ч. основний платіж –304533,00грн., штрафні (фінансові) санкції –91911,80грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та АТ «Словакофарма» було укладено договір №1101/03, за умовами якого АТ «Словакофарма»відвантажило на адресу позивача лікарські засоби, частина яких не була оплачена, що призвело до виникнення у позивача кредиторської заборгованості.

При цьому, судами встановлено, що за умовами казаного вище договору №1101/03, Продавець (АТ «Словакофарма») продає, а Покупець (ТОВ «Фармацевтична фірма «У Фарма Трейд») купує лікарські засоби у відповідності до загальної специфікації до цього договору, яка є його невід’ємною частиною. Сума, строк та умови оплати за кожну партію товару зазначається у окремих специфікаціях та митних інвойсах. Оплата здійснюється за домовленістю сторін договору з відстрочкою платежу на 60 календарних днів з моменту поставки чи 100% передоплата шляхом банківського переводу на рахунок Продавця.

Матеріали справи свідчать, що позивач отримував товари (лікарські засоби) за договором №1101/03 для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, про що належними чином оформленні вантажні митні декларації та інвойси, видаткові накладні, рахунки. Вартість лікарських засобів була сплачена позивачем частково (несплаченою залишилася сума 1217874,97грн.).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час правовідносин, валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону).

Таким чином, у відповідності до зазначений вище вимог Закону, вартість отриманого товару (лікарський засобів) позивачем була віднесена до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша подія, - в даному випадку, отримання товарів.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход –загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Підпунктом 4.1.6 цього ж пункту встановлено, що валовий доход включає також доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

З матеріалів справи вбачається, що кредиторську заборгованість за договором №1101/03, яка залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, позивачем списано та включено у звітному періоді до складу валового доходу підприємства, що підтверджується податковими деклараціями з податку на прибуток за три квартали 2006р. та за 2006р.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності твердження відповідача про обов’язок платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми товарів, віднесених ним до валових витрат по першій з подій, у разі несплати товарів у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 13 лютого 2008р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2009р. –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                             ____Г.К. Голубєва

____М.І. Костенко

____С.Е. Острович

____О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак