Ухвала суду № 18261224, 18.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"18" серпня 2011 р. м. КиївК-18118/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКостенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції

на постанов у Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2008

у справі № 2-а-7945/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасвуглепереробка”

до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбасвуглепереробка” (далі по тексту позивач, ТОВ “Донбасвуглепереробка”) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту відповідач, Красноармійська МДПІ) № 0000331540/0 від 07.03.2008 про застосування й стягнення сум штрафних санкцій у розмірі 336397,06 грн. та спонукання внести відповідні зміни до особового рахунку позивача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2008, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2008, позов задоволено частково; визнано частково недійсним спірне повідомлення-рішення на суму 333522,06 грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В звязку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ “Донбасвуглепереробка” за період з 31.10.2005 по 30.05.2007, складено акт № 100/15-32011542 від 29.02.2008, в якому зафіксоване порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

На підставі результатів вказаної перевірки та пп. 17.1.7 вказаного Закону, 07.03.2008 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000331540/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 336397,06 грн.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, у розмірах, залежно від кількості днів затримки.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судами встановлено, що відповідач не заперечує факт подання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2005 року, січень 2006 року, лютий 2006 року, березень 2006 року, квітень 2006 року, уточнюючого розрахунку за січень 2005 року, а також дотримання позивачем строку, встановленого пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону. Несвоєчасна сплата податкових зобовязань за лютий 2006 року позивачем не заперечувалась. Платіжним дорученням від 22.03.06 р. № 428 позивачем була сплачена штрафна санкція з податку на додану вартість у сумі 125 грн., згідно уточнюючого розрахунку за лютий 2006 року.

Предметом спору є зарахування відповідачем сплачених позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість за січень, грудень 2005 року, січень-квітень 2006 року в рахунок податкового боргу позивача попередніх звітних періодів на підставі п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно до п. 7.7 ст. 7 цього Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Ця норма, як правильно зазначено судами, взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вказана норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання (призначення платежу), в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача законних підстав для зміни призначення платежу та зарахування сплачених поточних податкових зобовязань в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Степашко