Ухвала суду № 18260995, 16.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"16" серпня 2011 р. м. КиївК-39341/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Ткачук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року

у справі № 16/33

за позовом Закритого страхового акціонерного товариства «Соверен»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року, позов Закритого страхового акціонерного товариства «Соверен»(далі позивач) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі відповідач) задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000452201/0 від 19 грудня 2008 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2009 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ЗСАТ «Соверен»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складеноакт № 552/1-22-01-25264645 від 08 грудня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000452201/0 від 19 грудня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 2450925,00 грн. (1361625,00 грн. основний платіж, 1089300,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 334/94-ВР) у звязку з невідображенням у податковій звітності доходу, отриманого від продажу акцій згідно договору № 67-2/08-Б від 22 лютого 2008 року у розмірі 4045000,00 грн. та частково від продажу акцій згідно договору № 68-2/08-Б від 03 березня 2008 року у розмірі 1401500,00 грн., як доходу з інших джерел, а не як доходу від продажу акцій та інших корпоративних прав, оскільки, реєстрацію випуску акцій Відкритого акціонерного товариства «Хімобєднання «Зоря», Відкритого акціонерного товариства «Завод термостійких металовиробів»та Відкритого акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Прогрес»скасовано на момент укладення зазначених договорів.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокерський дім «Партнерство»укладено договір доручення № 67-1/08-Б від 22 лютого 2008 року, відповідно до умов якого ТОВ «Брокерський дім «Партнерство»доручено за винагороду та від імені позивача продати третім особам належні йому акції ВАТ «Хімобєднання «Зоря».

ТОВ «Брокерський дім «Партнерство»укладено від імені ЗСАТ «Соверен»договір купівлі-продажу цінних паперів № 67-2/08-Б від 22 лютого 2008 року, згідно умов якого позивача зобовязано передати покупцю прості іменні акції ВАТ «Хімобєднання «Зоря».

Також, між позивачем та ТОВ «Брокерський дім «Партнерство»укладено договір доручення № 68-1/08-Б від 03 березня 2008 року, відповідно до умов якого ТОВ «Брокерський дім «Партнерство»доручено за винагороду від імені позивача продати третім особам належні йому акції ВАТ «Будівельник», ВАТ «Завод термостійких металовиробів», ВАТ «Машинобудівний завод «Прогрес», ВАТ «Укрспецмаш», ВАТ «Укрресурсзабезпечення», ВАТ «Укртрансгазсервіс»та ВАТ «Южагропром».

ТОВ «Брокерський дім «Партнерство»укладено від імені позивача договір купівлі-продажу цінних паперів № 68-2/08-Б від 03 березня 2008 року, відповідно до умов якого позивача зобовязано передати покупцю прості іменні акції зазначених емітентів.

Всі акції, що були предметом договорів купівлі-продажу цінних паперів, як встановлено судами попередніх інстанцій, документарної форми випуску, які на час укладення угод переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 10 грудня 1997 року № 710/97-ВР «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»(далі Закон № 710/97-ВР) у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Частиною 4 статті 5 Закону № 710/97-ВР встановлено, що підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобовязаний надавати власнику цінних паперів.

Відповідно до пункту 8 Порядку накладення арешту на цінні папери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 року № 1744, цінні папери, випущені у бездокументарній формі, та знерухомлені цінні папери, на які накладено арешт, обмежуються в обігу шляхом здійснення зберігачем відповідної облікової операції невідкладно після отримання копії постанови державного виконавця.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно виписок з рахунку в цінних паперах № 003005, відкритому позивачем у ВАТ ТФБ «Контракт», на момент укладення та реалізації договорів купівлі-продажу цінних паперів № 67-2/08-Б від 22 лютого 2008 року та № 68-2/08-Б від 03 березня 2008 року у Національній депозитарній системі України були відсутні будь-які обмеження щодо обігу акцій емітентів, які були предметом зазначених договорів.

Поміж іншого, судами встановлено, що договори купівлі-продажу цінних паперів № 67-2/08-Б від 22 лютого 2008 року, № 68-2/08-Б від 03 березня 2008 року недійсними в судовому порядку не визнавались, а виписки з рахунку про списання зазначених в них акцій відповідають вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства щодо первинних документів, на підставі яких здійснюється податковий та бухгалтерський облік господарських операцій.

Згідно з пунктом 1.5 Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року № 222, починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 11-С-А, № 12-С-А та № 13-С-А від 21 лютого 2008 року надруковано в № 72 від 14 квітня 2008 року газети «Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку», а тому колегія суддів погоджується з доводами судів першої та апеляційної інстанції, що на дати укладення та реалізації договорів купівлі-продажу № 67-2/08-Б від 22 лютого 2008 року та № 68-2/08-Б від 03 березня 2008 року зазначені рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не набули юридичної сили.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням відємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні обєкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону № 334/94-ВР визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, оскільки, за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 67-2/08-Б від 22 лютого 2008 року та № 68-2/08-Б від 03 березня 2008 року позивач не отримав грошові кошти, то нарахування доходу від продажу акцій правомірно здійснено ним на дату відвантаження товару (списання акцій з рахунку).

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Костенко М.І.

Маринчак Н.Є.

Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко