Ухвала суду № 18260782, 23.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2011 року                               м. Київ                                        К-21327/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                               Костенка М.І.

                                                            Степашка О.І.           

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 03 жовтня 2007 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року

у справі № 13/438/07-АП-9/408/07-АП

за позовом Приватного підприємства «ВАФ-Орбіта»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

          Постановою Господарського суду Запорізької області від 03 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року, позов Приватного підприємства «ВАФ-Орбіта» (далі –позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі –відповідач) задоволено повністю. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 2445/10/23-1 від 27 червня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ВАФ-Орбіта»3,40 грн. судових витрат.

          Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 03 жовтня 2007 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року та прийняти нове рішення –про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ПП «ВАФ-Орбіта»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт № 52/23-2/22119434 від 13 червня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 2445/10/23-1 від 27 червня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 258 634,50 грн. (174 423,00 грн. –основний платіж, 86 211,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі –Закон № 168/97-ВР) у зв’язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних на його адресу контрагентами, Свідоцтво платника податку на додану вартість яких анульовано.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в періоді, охопленому перевіркою, позивач мав взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Арізона-плюс», Приватним підприємством «Лідер», Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпостачання», Приватним підприємством «Стл-Імпекс», Товариством з обмеженою відповідальністю ПО «Спецагрохім-Хеліантус», Приватним підприємством «Вал», Приватним підприємством «Райз-Таврія»Закритим акціонерним товариством «Райз-Агро», Приватним підприємством «Злата».

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується податковими накладними, накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент виписки на адресу позивача податкових накладних його контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість, про що мали відповідні свідоцтва.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що визнання недійсними установчих документів юридичних осіб та подальше анулювання їх свідоцтв платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації таких осіб і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя відхилити, а постанову Господарського суду Запорізької області від 03 жовтня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Костенко М.І.

Степашко О.І.

                                        Федоров М.О.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко