Ухвала суду № 18260221, 28.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"28" липня 2011 р. м. КиївК-16041/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009 та постанову Господарського суду Тернопільської області від 17.12.2007

у справі № 7а/210-4296 Господарського суду Тернопільської області

за позовом Дочірнього підприємства «Капро-Тернопіль»Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект»

до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 17.12.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009, позов Дочірнього підприємства «Капро-Тернопіль»ТОВ «Комплект» задоволено: скасовано рішення Тернопільської ОДПІ від 28.04.2007 № 0133992303/031366 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 31373,75 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права..

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Тернопільською ОДПІ проведена перевірка ДП «Капро-Тернопіль» ТОВ «Комплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.12.2006, за результатами якої складено акт перевірки від 20.04.2007 № 3751/23-02/30836910 та прийнято вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72, а саме: в період з 01.12.2004 по 08.12.2004 позивач використав готівку, отриману від реалізації товару, на виплату заробітної плати при наявності в цьому періоді часу податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 4,49 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 32,47 грн.

Пунктом 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72, встановлено, що готівкова виручка підприємств (підприємців), крім готівки, одержаної з банку та не використаної за призначенням, може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.

Відповідальність за порушення зазначеного правила обігу готівки встановлена статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.95 № 436/95 у вигляді штрафу в розмірі здійснених виплат.

Разом з тим, частиною 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 № 108/95-ВР в редакції Закону від 21.10.2004 № 2103-ІV встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Частиною 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними правовими актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що застосуванню підлягає ст. 15 Закону України «Про оплату праці».

З огляду на зазначене, суди дійшли правильного висновку про неправомірність накладених на позивача штрафних санкцій та про наявність підстав для скасування спірного рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009, постанову Господарського суду Тернопільської області від 17.12.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписГ.К.Голубєва

підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович Суддя Є.А. Усенко