Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
"16" серпня 2011 р. м. Київ К-19509/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Рибченка А.О.
Костенка М.І.
Маринчак Н.Є.
секретар судового засідання Сесемко А.О.
за участю представників згідно журналу судового засіданні від 16.08.2011 (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2010
у справі № 2а-110/09/2070
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Харківський автогенний
завод”
до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі
м. Харкова
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю
„Елме Мессер Україна”
за участю прокуратури Фрунзенського району м. Харкова
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Відкритого акціонерного товариства „Харківський автогенний завод” звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень №0002382302/0 та №0000372200/0 від 11.12.2008 якими визначено суми податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 912790 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 643247 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 269543 грн., по податку на прибуток іноземних осіб на загальну суму 192077 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 63799 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 128278 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.
Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2010 прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 30.06.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.06.2008 та складено акт №3301/23-212/00204783 від 24.11.2008.
За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення –рішення №0002382302/0 від 11.12.2008 за порушення підприємством пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткуванню прибутку підприємств” та №0000372200/0 від 11.12.2008 за порушення п. 13.1, 13.2 ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Перевіркою встановлено порушення пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, позивачем безпідставно включило до складу валових витрат курсову різницю та відсотки за кредит, отриманий від нерезидента та використаний не за цільовим призначенням;
Всупереч пп. 5.2.1 .5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем безпідставно включено до складу валових витрат від’ємний фінансовий результат між сумами витрат на придбання корпоративних прав та сумою доходів, отриманих від ліквідованих підприємств під час розподілу коштів між учасниками, оскільки угоди, які укладені позивачем при купівлі корпоративних прав, є завідомо збиткові.
Позивачем зроблено висновок про їх нікчемність, всупереч п. 13.1 ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем не оподатковано податком за ставкою 15 % суми, які сплачувались на користь нерезидента компанії „МISET AG”.
Не погодившись з висновками акту, листом № 788/08 від 04.12.2008 позивач подав заперечення на акт перевірки, а Листом №17352/10/23-220 від 09.12.2008 підприємству надійшла відповідь про розгляд заперечень, яким висновки по акту залишено без змін.
Стосовно угод, які укладені ВАТ „ХАЗ” щодо купівлі корпоративних прав ТОВ „Кріотехніка”, ТОВ „Кріоресурси”, ТОВ „Аргос ЛТД” оскільки вони є завідомо збитковими, на підставі чого зроблено висновок про порушення ними моральних засад суспільства та, відповідно, встановлено їх нікчемність.
Відповідно до п.п. 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.200, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб’єкта господарювання.
Згідно з п. 7.8.9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна - звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від’ємна сума включається до складу його валових витрат.
Позивачем документально було доведено, що вище зазначені операції не були завідомо збиткові. З моменту придбання корпоративних прав відбулося значне зростання доходів підприємства внаслідок переводу договорів на придбання продукції ТОВ „Кріотехніка”, ТОВ „Кріоресурси”, ТОВ „Аргос ЛТД” на ВАТ „ХАЗ”.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що для визнання угод нікчемними необхідно мати належні та допустимі докази наявності умислу керівників вищевказаних контрагентів та нашого підприємства на момент укладання, нікчемних правочинів, а підприємство у повній відповідності до чинного законодавства віднесло на валові витрати від’ємний фінансовий результат по операції з корпоративними правами.
Щодо донарахування податку на прибуток підприємств з приводу неправомірного віднесення до складу валових витрат курсової різниці та відсотків за кредит, отриманий від нерезидента в порушення пп. 5.2.1 п.5.2 п.п. 5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Відповідачем зроблено висновок про безпідставне включення до складу валових витрат курсової різниці та відсотків по кредиту отриманого від нерезидента згідно договору позики ВАТ „ХАЗ” з AS „Elme Messer Gaas” №01/07 від 25.09.2007.
Згідно договору №01/07 ВАТ „ХАЗ” отримало кредит у розмірі 648000 євро, 14.11.2007 року ВАТ „ХАЗ” перерахувало 647900 євро на рахунок AS „Elme Messer Gaas” в якості забезпечення зобов’язань ТОВ „Елме Мессер Україна”, тобто нібито використало кредит за призначенням, яке не пов’язане з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Матеріали справи свідчать про те, що згідно договору займу № 01/07 від 25.09.2007 предметом договору є отримання кредиту на 1000000 євро та використання його на фінансування обігових коштів ВАТ „ХАЗ”.
Згідно договору поруки №02/07 від 01.11.2007 року між ВАТ „ХАЗ” та ТОВ „Елме Мессер Україна” у випадку невиконання своїх зобов’язань ТОВ „Елме Мессер Україна” перед AS „Elme Messer Gaas”, по договору займу №01/04 від 13.12.2004, зобов’язується зробити платіж відповідно до вимог кредитора.
Угодами від 14.11.2007 року та 24.04.2008 року про залік зустрічних однорідних вимог передбачено, що зобов'язання ТОВ „Елме Мессер Україна” на суму 2833494,40 грн. по договору поруки №02/07 року від 01.11.2007 перед ВАТ „ХАЗ” припиняються шляхом зарахування зобов’язань ВАТ „ХАЗ” перед ТОВ „Елме Мессер Україна” по угодам.
Судами правомірно зазначено, що відповідачем неодноразово наголошується в акті перевірки та документах, що адресовані суду, що AS „Elme Messer Gaas” не має статусу банківської або небанківської фінансової установи, а визначення кредитор-нерезидент у Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств" не наведено.
Відповідно до п.п. 11.1.1. п. 11.1 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.
Компанія AS „Elme Messer Gaas” зареєстрована та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства Естонської республіки та є нерезидентом, зазначена компанія є кредитором ВАТ „ХАЗ”.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.
Частиною. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
У позивача за договором поруки № 02/07 від 01.11.2007 не виникло жодних збитків, оскільки в даному випадку зменшення активів у вигляді грошових коштів було повністю компенсовано виникненням нового активу у вигляді дебіторської заборгованості ТОВ „Елме Мессер Україна”, яке мало зустрічні грошові вимоги до Товариства, що виникли з інших укладених між ними господарських договорів, та було погашено згідно угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 24.04.2008.
Стосовно включеної до валових витрат курсової різниці по вищезазначеній операції.
Відповідно до пп. 7.3.8 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, під терміном ”заборгованість” розуміються основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду.
Частиною 1 цього ж підпункту визначено, що балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).
Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що підприємство відповідно до вимог пункту 7.3. ст. 7 Закону України мало право на віднесення курсової різниці до складу валових витрат.
Стосовно донарахування податку на прибуток іноземних осіб в порушення пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4, п. 13.1, п. 13.2 ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки ВАТ „ХАЗ” у перевіряємому періоді, оскільки товариство виплачувало винагороду на користь нерезидента за надані послуги згідно контракту №1 про надання консультаційних послуг від 15.02.2007 та №2 про проведення переговорів з юридичними та фізичними особами від 15.02.2007.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Відповідно до підпункту „з„ п. 13.1 ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
15.02.2007 року між ВАТ „ХАЗ” та компанією AS „Elme Messer Gaas” укладено контракт №1 предметом якого є консалтингові послуги, а саме фірма AS „Elme Messer Gaas” приймає на себе зобов’язання у супроводі представника ВАТ „ХАЗ” при проведенні переговорів з юридичними та фізичними особами, про укладання угод між клієнтами фірми AS „Elme Messer Gaas” і ВАТ „ХАЗ” у західних областях України.
Предметом договору №2 від 15.02.2007 укладеного між ВАТ „ХАЗ” та компанією AS „Elme Messer Gaas” є консалтингові послуги, а саме фірма AS „Elme Messer Gaas” приймає на себе зобов’язання у супроводі представника ВАТ „ХАЗ” при проведенні переговорів з юридичними та фізичними особами, про укладання угод між клієнтами фірми AS „Elme Messer Gaas” і ВАТ „ХАЗ” у Центральних та Східних областях України.
Умови контрактів № 1 від 15.02.2007 та № 2 від 15.02.2007 не відповідають визначенню брокерських, комісійних та/або агентських договорів.
Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не підлягають оподаткуванню доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що оскільки послуги за контрактами №1 та №2 від 15.02.2007 не підпадають під жоден з підпунктів п. 13.1 ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а підприємство не мало підстав для оподаткування доходів нерезидента за вищенаведеними контрактами.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2010 у справі № 2а-110/09/2070 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2010 у справі № 2а-110/09/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийМ.О. Федоров
СуддіГ.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.І. Костенко
Н.Є. Маринчак Суддя М.О. Федоров
Судове рішення № 18260374, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 16.08.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-19509/10-с. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: