Ухвала суду № 1825963, 23.05.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Донецький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Іменем України

« 23 » травня 2008 року справа № 22а-2700/08

м. Донецьк, бул.Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.

при секретарі судового засідання Безруковій В.М.

за участю представників сторін:

від позивача Боброва Г.Ю. довір. від 18.03.2008 року б/н

від відповідача Наумова О.С. довір. від 07.03.2008 року б/н

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДобропільської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 11.12.200 7року

у справі№ 2а-6620/07

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Центрально - збагачувальна фабрика “Октябрьська” Державного підприємства “Відкрите акціонерне товариство “Державна холдінгова компанія “Донбасвуглезабезпечення”

до відповідача Добропільської обєднаної державної податкової інспекції

провизнання недійсним податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Центрально збагачувальна фабрика “Октябрьська” Державного підприємства Відкрите акціонерне товариство “Державна холдінгова компанія “Донбасвуглезабезпечення” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 19.10.2007 року № 0011901540/2 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 68623 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2007 року у справі № 2а-6620/07 (суддя Могильницький М.С.) позовна заява задоволена частково.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду мотивована тим, що при донарахуванні суми податку за серпень 2004 року в розмірі 68353 грн. відповідачем порушений строк, встановлений для такого донарахування Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

Зазначає, що судом невірно дана оцінка ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобовўязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та при проведенні перевірки строк давності, встановлений цією нормою, податковим органом не порушений.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила.

В основу повідомлення рішення, яке оспорювалось, покладений акт від 17.10.2007 року № 16955/10/25-013-5 про результати розгляду повторної скарги.

Як свідчать матеріали справи, під час перевірки, за результатами якої складений акт від 19.07.2007 року № 473/15-0/00176549, встановлені порушення вимог п.17.2 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме, при поданні уточнюючих розрахунків по податку на додану вартість за листопад 2003 року, грудень 2003 року, січень 2004 року, лютий 2004 року, березень 2004 року товариством в рядку 12 розрахунків не визначена сума штрафних санкцій, яка підлягала сплаті до бюджету у звязку з самостійно виявленими помилками.

З викладеного податковою інспекцією зроблений висновок про заниження суми податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 68623 грн., в тому числі за серпень 2004 року на суму 68353 грн. та за лютий 2005 року на суму 270 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що ним не порушений строк для застосування фінансових санкцій при донарахуванні сум податку за серпень 2004 року, оскільки акт перевірки складений у строки, встановлені ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п.п. 2.1.4 п.2.1 ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах є податкові органи.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 цього закону визначені функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

Таким чином, відповідач у справі субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у податкових правовідносинах.

Спеціальним Законом питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

З акту перевірки вбачається, що висновок про порушення позивачем вимог п.17.2 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у звязку з не нарахуванням останнім сум штрафних санкцій при поданні уточнюючих розрахунків у звязку з самостійно виправленими помилками.

На підставі зазначеного висновку відповідачем визначена сума податкових зобов”язань по податку на додану вартість.

Відповідно до п.1.5 зазначеної норми Закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;

Згідно п. 1.2 ст.1 цього Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Тобто, в розумінні зазначених норм Закону поняття “податкове зобовязання” відрізняється від поняття “штрафні санкції” та податковий орган дійшов помилкового висновку, що ненарахована сума штрафних санкцій є сумою податкового зобовязання.

Крім того, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, спеціальною нормою Закону визначений строк для застосування штрафних санкцій за несплату податку.

З акту перевірки вбачається, що сума податкових зобовязань з податку на додану вартість в розмірі 68353 грн. нарахована за серпень 2004 року, тобто з порушенням строку, встановленому спеціальним Законом з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення рішення про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартістьвідповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовна заява задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України “Про порядок погашення зобовўязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 2, ст. 9, ст. 71, ст. 72, ст. 99, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2007 року у справі № 2а-6620/07 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2007 року у справі № 2а-6620/07 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Центрально збагачувальна фабрика “Октябрьська” Державного підприємства Відкрите акціонерне товариство “Державна холдінгова компанія “Донбасвуглезабезпечення” до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 19.10.2007 року № 0011901540/2 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 68623 грн. - скасувати.

Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства “Центрально збагачувальна фабрика “Октябрьська” Державного підприємства Відкрите акціонерне товариство “Державна холдінгова компанія “Донбасвуглезабезпечення” до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 19.10.2007 року № 0011901540/2 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 68623 грн. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції від 19.10.2007 року № 0011901540/2 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 68623 грн.

Присудити Відкритому акціонерному товариству “Центрально збагачувальна фабрика “Октябрьська” Державного підприємства Відкрите акціонерне товариство “Державна холдінгова компанія “Донбасвуглезабезпечення” з Державного бюджету України витрати, пов2язані зі сплатою судового збору, в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 23.05.2008 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 28.05.2008 року.

Головуючий суддя І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Г.М.Міронова

З оригіналом згідно

головуючий суддя І.В.Геращенко