Ухвала суду № 18259559, 16.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2011 року                               м. Київ                                        К-24017/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                               Голубєвої Г.К.

                                                            Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області

на постанову Господарського суду Черкаської області від 23 квітня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року

у справі № 07/1020а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Трейд»

до Державної податкової інспекції у м. Черкаси

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

          Постановою Господарського суду Черкаської області від 23 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Трейд» (далі –позивач) до Державної податкової інспекції у м. Черкаси (далі –відповідач) задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000012301/0 від 09 січня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Фоззі-Трейд»3,40 грн. витрат на сплату судового збору.

          Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Черкаської області від 23 квітня 2007 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року та прийняти нове рішення –про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Фоззі-Трейд»з питань правових відносин з Приватним підприємством «ВКФ Слайдер»за період з 01 липня 2004 року по 01 жовтня 2005 року, за результатами якої складено акт № 1165/23-208/32129750 від 27 грудня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012301/0 від 09 січня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 20544,00 грн. (13696,00 грн. –основний платіж, 6848,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі –Закон № 168/97-ВР) у зв’язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних на його адресу ПП «ВКФ Слайдер», Свідоцтво платника податку на додану вартість якого анульовано.

Зазначений висновок податковим органом зроблено у зв’язку з тим, що рішенням Господарського суду Луганської області від 10 квітня 2006 року у справі № 12/77пн-ад визнано недійсними установчі документи ПП «ВКФ Слайдер»з моменту реєстрації, тобто з 19 травня 2004 року, а державну реєстрацію цього підприємства скасовано (припинено).

Крім того, 30 травня 2006 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Луганська на підставі рішення Господарського суду Луганської області від 10 квітня 2006 року у справі № 12/77пн-ад складено акт № 150 про анулювання реєстрації ПП «ВКФ Слайдер»як платника податку на додану вартість з дати реєстрації, тобто з 30 червня 2004 року.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у лютому, березні, квітні 2005 року ТОВ «Фоззі-Трейд»на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу ПП «ВКФ Слайдер», включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 13696,00 грн., сплачені позивачем у зв’язку з придбанням у ПП «ВКФ Слайдер»товарів та послуг.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.6 статті 9 Закону № 168/97-ВР Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент виписки на адресу позивача податкових накладних ПП «ВКФ Слайдер»було зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що мало відповідне Свідоцтво.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання Свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області відхилити, а постанову Господарського суду Черкаської області від 23 квітня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Голубєва Г.К.

Костенко М.І.

                                        Маринчак Н.Є.

                                        Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко