Ухвала суду № 18259094, 26.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"26" липня 2011 р. м. КиївК/9991/2739/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Завод крупних електричних машин»до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року позовні вимоги задоволені частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Нова Каховка від 07 травня 2009 року №0005302301/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 22 691, 21 грн., у тому числі за основним платежем - на суму 15 127, 50 грн. та за штрафними санкціями - на суму 7 563, 75 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року прийнято нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Завод крупних електричних машин»: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №000532301/2 від 07 травня 2009 року у частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 487 615 грн. (за основним платежем - 364 548 грн., за штрафними санкціями - 123 067 грн.); визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від №0000362301/2 від 07 травня 2009 року у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 576 063, 81 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 755 490, 9 грн. визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від №0000372301/2 від 07 травня 2009 року в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової перевірки позивача відповідачем були виявлені ряд порушень податкового законодавства, які відображені в акті планової перевірки позивача від 30 грудня 2008 року №1730/230-30769085 і стали підставою для винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень з податку на прибуток та ПДВ.

Податковим повідомленням-рішенням від 07 травня 2009 року №0005302301/2 позивачу збільшені податкові зобов'язання з податку на прибуток на 546 568 грн., у тому числі 403 850 грн. - за основним платежем та 142 718 грн. - за штрафними санкціями.

На збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток вплинули виявлені ДПІ порушення при декларуванні позивачем валових витрат, які полягають у наступному.

В порушення пп.8.9.1. п.8.9. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат віднесені витрати в сумі 150 000 грн. за надані юридичні послуги приватним підприємцем ОСОБА_3 при придбанні позивачем земельної ділянки. В порушення пп.5.4.10. п.5.4. ст. 5 вказаного Закону - до складу валових витрат віднесено 100 відсотків витрат по придбанню паливно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів, які використовувались позивачем з липня 2007 року по вересень 2008 року. Із загальної суми придбаних ПММ - 14 417, 06 грн. підлягало віднесенню до складу валових витрат лише 7 207, 03 грн. В порушення п.5.1. ст. 5 Закону, до складу валових витрат віднесено витрати позивача на придбанню послуг на загальну суму 149 752 грн., які не використовуються у господарській діяльності, а саме: послуги ТОВ «Компанія Олфорд»по розробці проектів протоколів загальних зборів акціонерів позивача на суму 60 000 грн.; послуги ТОВ РА «МА Україна»по проведенню піар компанії на суму 36 445, 83 грн.; послуги ПП ОСОБА_1 по оформленню площі міста повітряними кульками на честь свята 23 грудня 2007 року на суму 6 480 грн.; вартість робіт ТОВ «Боровков Прінт» по виготовленню прапорцю «Росенергомаш»на суму 1 483, 33 грн.; послуги ТОВ «ТУ Прінт»по виданню багатотиражної газети на суму 4 500 грн.; витрати на сплату членських внесків Херсонській торгівельно-промисловій палаті у сумі 333, 33 грн.; послуги ТОВ «Аудиторська фірма «Атторней Плюс»з перевірки бухгалтерського обліку на суму 40 000 грн.; перерахування Херсонському обласному центру зайнятості коштів у сумі 510 грн. за видачу дозволів на працевлаштування в Україні громадян іншої країни. В порушення пп.7.6.1. п.7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат віднесені витрати позивача в загальній сумі 175 000 грн., пов'язані із придбанням позивачем пакета акцій ВАТ «Південний електромашинобудівний завод», а саме: оплата в сумі 30 000 грн. (без ПДВ) ТОВ «Компанія Олфорд»за послуги участі в конкурсі по купівлі пакету акцій ВАТ «Південний електромашинобудівний завод»; оплата в сумі 20 000 грн. (без ПДВ) ТОВ «Компанія Олфорд»за послуги по переоформленню права власності на пакет акцій ВАТ «Південний електромашинобудівний завод»; оплата ПП ОСОБА_2 в сумі 125 000 грн. (без ПДВ) за правову експертизу документів на предмет виконання вимог договору купівлі-продажу акцій ВАТ «Південний електромашинобудівний завод». В порушення п.5.1. ст. 5 пп.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат безпідставно включені витрати на оплату послуг ВАТ «ВГ «Оптоволокно-Україна»у сумі 1 133 438 грн. на підставі договорів між позивачем та ВАТ «ВГ «Оптоволокно-Україна»про надання посередницьких послуг від 06 грудня 2007 року №14/у та №18/е/п від 15 грудня 2007 року. Відповідач робить висновок про те, що договори між позивачем та ВАТ «ВГ «Оптоволокно-Україна»про надання посередницьких послуг від 06 грудня 2007 року №14/у та №18/е/п від 15 грудня 2007 року є нікчемними, а складені сторонами цих договорів акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не відповідають вимогам чинного законодавства і не можуть бути підставою для віднесення зазначених в них сум до складу валових витрат та податкового кредиту. Відображене в акті перевірки порушення п.5.1. ст. 5 пп.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо безпідставного віднесення до складу валових витрат 1 725 626 грн., сплачених позивачем за договором №19 від 16 травня 2007 року з ПП «Комфорт-Уют-БС»про надання посередницьких послуг, вплинуло на розмір донарахованих позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням №0005302301/0 від 14 січня 2009 року. За результатами розгляду ДПА в Херсонській області скарги позивача на податкове повідомлення-рішення №0005302301/0 від 14 січня 2009 року (рішення про результати повторної скарги від 24 квітня 2009 року №1615/10/25-014), податковим органом було визнано правомірним віднесення позивачем до валових витрат 1 725 626 грн. по операціям з ПП «Комфорт-Уют-БС», у зв'язку із чим розмір донарахованих позивачу податковим повідомленням-рішенням №0005302301/2 від 07 травня 2009 року зобов'язань з податку на прибуток було зменшено на 431 406 грн. за основним платежем та на 199 292 грн. за штрафними санкціями. Згідно акта перевірки, порушенням податкового законодавства, які вплинули на розмір донарахованих позивачу податкових зобов'язань з ПДВ та на зменшення бюджетного відшкодування з цього податку, стало завищення позивачем податкового кредиту наступним шляхом: включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем за нікчемними договорами з ПП «Комфорт-Уют-БС»- сума ПДВ 298 788 грн. та з ВАТ «ВГ «Оптоволокно-Україна»- сума ПДВ 226 688 грн.; віднесення до податкового кредиту ПДВ в сумі 1 050 000 грн. за податковою накладною №1 від 04 грудня 2007 року, складеною ЗАТ «Управляюча компанія «Електромеханічні заводи України»в період, коли цей контрагент не був зареєстрований платником ПДВ; включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 37 541 грн., сплаченого контрагенту ТОВ «Кью Сервіс»за посередницькі послуги з пошуку потенційного покупця, які на думку відповідача фактично не надавались; включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 1 197,67 грн., сплаченого ТОВ «Боровіков Прінт»за послуги по виготовленню прапорцю «Росенергомаш»;, (ПДВ 297, 67 грн.) ТОВ «ТУ Прінт»по виданню багатотиражної газети (450 грн.+450 грн.); включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 7 289, 17 грн., сплаченого ТОВ РА «МА Україна»за послуги по проведенню піар компанії, які на думку відповідача не пов'язані з господарською діяльністю позивача; включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 66, 67 грн., сплаченого Херсонській торгівельно-промисловій палаті в якості членських внесків; включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 10 364 грн. на підставі неналежним чином оформлених податкових накладних від ПП «Мобілочка»(ПДВ 283, 17 грн.), ПП «Рембуд 2006»(ПДВ 833, 33 грн. + 1 666, 67 грн.), ПВП «Авто дизель»(ПДВ 138, 25 грн.), ТОВ «Витраж Сан-Гобен»(ПДВ 1 441, 87 грн.), ПП «Южінвестбуд»(ПДВ 6 000 грн.); включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 70 грн., сплаченого ПП ВКФ «Вектра»за прапори у кількості 4 шт., які на думку ДПІ не можуть бути використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача. В акті перевірки встановлено неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем ПП «Комфорт-УЮТ-БС»та ВАТ «ВГ «Оптоволокно-Україна»на підставі нікчемних правочинів.

В акті перевірки зазначено, що позивач не мав право збільшувати податковий кредит з грудня 2007 року на суму 1 050 000 грн. на підставі податкової накладної від 04 грудня 2007 року, складеної ЗАТ «Управляюча компанія «Електромеханічні заводи - Україна» у час, коли це підприємство ще не було зареєстрованим платником ПДВ.

Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення №0005302301/2 від 07 травня 2009 року (про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 546 568 грн. (основний платіж - 403 850 грн., штрафні санкції 142 718 грн.) справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у порушення пп.5.4.10 п.5.4 ст. 5, пп.8.9.1 п.8.9 ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»неправомірно відніс до складу валових витрат 100% (а не 50%) витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та 150 000 грн. - витрати за оплату юридичних послуг, наданих ПП ОСОБА_3, пов'язаних з придбанням земельної ділянки.

Колегія суддів касаційної інстанцій погоджує вищевикладений висновок суду першої інстанції, підтриманий судом апеляційної інстанції та вважає їх правильними та такими, що відповідають ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Стосовно витрат на послуги ТОВ РА «МА Україна»по проведенню піар компанії на суму 36 445, 83 грн..

Відповідно до абзацу 1 пп.5.4.4 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Згідно преамбулі рамковому договору «Про співробітництво з організації послуг рекламно-інформаційного характеру»№01/11/2007 року від 01 листопада 2007 року (а.с.59 т.2) укладеному між позивачем та ТОВ РА «МА Україна», його цілями є співробітництво з планування та організації інформаційно-рекламної підтримки діяльності Замовника (позивача) з метою впровадження управлінського підходу до побудови корпоративної репутації та сприяння просуванню на український ринок товарів та послуг Замовника.

Вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що посилання суду першої інстанції на те, що витрати, здійснені позивачем за цим договором не пов'язані з господарською діяльністю позивача, не підтверджені жодним конкретним документом й, навпаки, суперечать змісту договору №01/11/2007 року від 01 листопада 2007 року, метою якого, є: «...сприяння просуванню на український ринок товарів та послуг Замовника...»

Стосовно витрат на послуги ПП ОСОБА_1 по оформленню площі міста повітряними кульками на честь свята 23 грудня 2007 року на суму 6 480 грн.

Відповідно до абзацу 2 пп.5.4.4 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

3 метою сприяння просування товарів на українському ринку голова правління ЗАО «Завод крупних електричних машин»надав наказ провести 23 грудня 2007 року рекламну компанію в м. Нова Каховка на площі біля кінотеатру «Юність».

Між позивачем та ПП ОСОБА_1 був укладений договір №7 від 07 грудня 2007 року, на виконання якого остання надала позивачу платні послуги з оформлення свята 23 грудня 2007 року (повітряними кульками з логотипами на паличці, гірляндою з повітряних кульок та ін.) що підтверджується актом виконаних робіт від цієї дати.

Таким чином, позивач відніс витрати на послуги ПП ОСОБА_1 до складу валових витрат відповідно до вищенаведеної норми абзацу 2 пп.5.4.4 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Стосовно віднесення до складу валових витрат вартості робіт ТОВ «Боровков Прінт»по виготовленню прапорцю «Росенергомаш»та ТОВ «ТУ Прінт»по виданню багатотиражної газети.

З матеріалів справи вбачається, що роботи, виконані ТОВ «Боровков Прінт»та ТОВ «ТУ Прінт»пов'язані з проведенням позивачем передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що ним продаються.

Згідно пп.5.4.4 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»-до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Отже, позивач правомірно відніс вказані витрати до складу валових витрат.

Стосовно витрат на сплату членських внесків Херсонській торгівельно-промисловій палаті (далі Херсонська ТПП) у сумі 333, 33 грн.

Відповідно до п.1 ст. 1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»- торгівельно-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок суду апеляційної інстанції про те, що помилковим є твердження суду першої інстанції, що Херсонська ТПП не є організацією роботодавців або їх об'єднанням.

Відповідно до пп.5.2.17 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- до складу валових витрат відносяться суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до Закону з цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку у розрахунку за звітний рік.

Отже, позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати на сплату членських внесків Херсонській ТПП.

Стосовно витрат на послуги ТОВ «Аудиторська фірма «Атторней Плюс»з перевірки бухгалтерського обліку на суму 40 000 грн.

Згідно договору про надання аудиторських послуг №07/2007-А від 22 жовтня 2007 року ТОВ «Аудиторська фірма «Атторней Плюс»надала позивачу послуги з проведення аудиторської перевірки ВАТ «Південний електромашинобудівний завод».

Проведення аудиторської перевірки ВАТ «Південний електромашинобудівний завод»було пов'язано з тим, що позивач мав намір придбати (та у подальшому придбав) акції останнього, що безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати на послуги ТОВ «Аудиторська фірма «Атторней Плюс»з перевірки бухгалтерського обліку на суму 40 000 грн.

Висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач правомірно відніс до складу валових витрати послуги ТОВ «Компанія Олфорд»по розробці проектів протоколів загальних зборів акціонерів позивача на суму 60 000 грн. та витрати на перерахування Херсонському обласному центру зайнятості коштів у сумі 510 грн. за видачу дозволів на працевлаштування в Україні громадян іншої країни є правильними та такими, що відповідають ст.ст. 5, 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З матеріалів справи вбачається, що позивач придбав у ТОВ «Компанія Олфорд»наступні юридичні послуги: оформлення дозволу на працевлаштування ОСОБА_4 на посаду голови правління позивача; підготовка проекту контракту роботодавця (позивача) з ОСОБА_4; супроводження, підготовка і проведення загальних зборів акціонерів позивача; розробка проектів протоколів загальних зборів акціонерів позивача та ін. Наведене свідчить про наявність зв'язку між придбаними послугами і господарською діяльністю позивача.

Також помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що витрати позивача на оплату послуг ТОВ «Компанія Олфорд»та ПП ОСОБА_2 в загальній сумі 175 000 грн. безпосередньо пов'язані з придбанням цінних паперів (пакету акцій ВАТ «Південний електромашинобудівний завод»), а тому такі витрати у відповідності з пп.7.6.1 п.7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»повинні обліковуватися у платника податків окремо та до валових витрат не відноситися.

Відповідно до пп.7.6.1 п.7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Таким чином, витрати позивача за договорами з ТОВ «Компанія Олфорд»і ПП ОСОБА_2 не є витратами на безпосереднє придбання цінних паперів, а є витратами, пов'язаними з юридичним аналізом і супроводженням діяльності позивача з придбання таких паперів.

За таких обставин, вірними є висновки судової експертизи про те, що витрати у сумі 175 000 грн. віднесені позивачем до складу валових витрат у повній відповідності до вищенаведених норм абзаців 1, 4 пп.7.6.1 п.7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки договори №14/у від 06 грудня 2007 року та №18/е/п від 15 грудня 2007 року були укладені до моменту державної реєстрації з ВАТ «ВГ «Оптоволокно-Україна», тобто, до моменту набуття цивільної дієздатності цією особою, то віднесення до валових витрат та до податкового кредиту сум, сплачених на підставі цих договорів та актів приймання-здачі посередницьких послуг не можна вважати правомірним.

Вищезазначені договори були укладені позивачем з ТОВ «ВГ «Оптоволокно-Україна», яке перетворилося у ВАТ «ВГ «Оптоволокно-Україна»(24 січня 2008 року - дата припинення ТОВ «ВГ «Оптоволокно-Україна»та дата реєстрації ВАТ «ВГ «Оптоволокно-Україна»), відповідно, з переходом усіх прав та обов'язків.

Вірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що у податкового органу не має повноважень на визнання угод недійсними, а є лише право звернутися до суду з відповідним позовом, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок суду апеляційної інстанції, що податкове повідомлення-рішення №000532301/2 від 07 травня 2009 року підлягає визнанню недійсним у частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 487 615 грн. (за основним платежем - 364 548 грн., за штрафними санкціями - 123 067 грн.)

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, підтриманий судом апеляційної інстанції, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000362301/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 623 968 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 779 443 грн., а також, у скасуванні податкового повідомленням-рішенням від 07 травня 2009 року №0000372301/2 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 12 054,00 грн. (основний платіж -8 036 грн., штрафні санкції - 4 018 грн.), суд першої інстанції виходив з того, що позивач неправомірно включив до податкового кредиту ПДВ в сумі 37 541 грн., сплаченого ТОВ «Кью Сервіс»за посередницькі послуги та ПДВ в сумі 10 364 грн. на підставі неналежним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ПП «Мобілочка»(283, 17 грн.), РР «Рембуд 2006»(833, 33 грн., 1 666, 67 грн.), ПВП «Авто-дізель»(138, 25 грн.), ТОВ «Витраж Сан-Гобен»(1 441, 87 грн.), ПП «Южінвестбуд»(6 000 грн.).

Але, помилковим є висновок суду першої інстанції, що договір з ПП «Комфорт-Уют-БС»№19 від 16 травня 2007 року має формальний характер, оскільки фактичне виконання договору не підтверджено (у позивача відсутні документи про передачу виконавцю інформації про товар та звіти про результати аналізу ринку та виявлених покупців.

Згідно актів приймання-здачі послуг за договором №19 від 16 травня 2007 року від 03 вересня, 03 грудня 2007 року, 21 березня, 29 травня 2008 року (а.с.24-27 т.2), ПП «Комфорт-Уют-БС»знайшов для позивача нових контрагентів та сприяв укладенню договорів-купівлі продажу між позивачем та цими контрагентами, в тому числі: №29/07-07 від 23 травня 2007 року (ВАТ «Бальцем») на суму 724 500 грн.; №28/5-59 від 23 травня 2007 року (ВАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування») на суму 3 293 524, 8 грн.; №1380/4649 від 02 червня 2007 року (ВАТ «Полтавський гірничо збагачувальний комбінат») на суму 1 832 970 грн.; №171-07 від 02 липня 2007 року (ЗАТ «НВК «Горні машини») на суму 276876 грн. та інші.

Також помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що позивач не мав права на включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 1 050 000 грн. за податковою накладною №1 від 04 грудня 2007 року ЗАТ «Управляюча компанія «Електромеханічні заводи України»в період, коли останнє не було зареєстровано платником ПДВ, виходячи з наступного.

Між позивачем та ЗАТ «Управляюча компанія «Електромеханічні заводи - Україна»був укладений договір поставки обладнання №123/11-07 від 20 листопада 2007 року на суму 9 568 000 грн.

Платіжним дорученням №366 від 04 грудня 2007 року позивач перерахував 6 300 000 грн. ЗАТ «Управляюча компанія «Електромеханічні заводи - Україна». В призначенні платежу значилось: «оплата за обладнання згідно договору №123/11-07 від 20 листопада 2007 року по рах. 1 від 04 грудня 2007 року, в т.ч. ПДВ 1 050 000 грн.»Наступний платіж в сумі 3 268 000 грн. відбувся 11 грудня 2007 року. Загальна сума передплати склала 9 568 000 грн. Поставка обладнання (43 найменування) була здійснена 20 вересня 2008 року, згідно наданої видаткової накладної №14 від 20 вересня 2008 року на суму 9 568 000 грн. З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна №1 від 04 грудня 2007 року на суму 6 300 000 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 1 050 000 грн., в межах податкового періоду: грудень 2007 року була виписана поставщиком помилково.

Свідоцтво про реєстрацію ЗАТ «Управляюча компанія «Електромеханічні заводи - Україна»платником ПДВ №100081557 з індивідуальним податковим номером 344788726556 надано підприємству 06 грудня 2007 року. Листом вих. №28/2 від 28 грудня 2007 року ЗАТ Управляюча компанія «Електромеханічні заводи - Україна»позивача було повідомлено про наступне: «В зв'язку з тим, що компанія отримало свідоцтво платника ПДВ 06 грудня 2007 року, направляємо вам оригінал податкової накладної №1 від 06 грудня 2007 року (загальна сума 6 300 000 грн.). Видану раніше податкову накладну №1 від 04 грудня 2007 року просимо анулювати і внести відповідні зміни в реєстр отриманих податкових накладних». Помилка була виявлена та виправлена сторонами договору поставки обладнання №123/11-07 від 20 листопада 2007 року в межах одного податкового періоду. Податкова накладна була замінена та в межах одного податкового періоду на формування суми податкового кредиту не вплинула.

Відповідно до абзацу 2 пп.7.2.8 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- за наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок суду апеляційної інстанції, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту ПДВ в сумах: 297, 67 грн., сплаченого ТОВ «Боровіков Прінт»; 900 грн., сплаченого ТОВ «ТУ Прінт»; 7 289, 17 грн., сплаченого ТОВ «РА «МА Україна»; 70 грн., сплаченого ПП ВКФ «Вектра».

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від №0000362301/2 від 07 травня 2009 року правомірно визнано недійсним судом апеляційної інстанції у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1 576 063, 81 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 755 490, 9 грн..

Стосовно повідомленням-рішенням від 07 травня 2009 року №0000372301/2 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 12 054 грн. (основний платіж - 8 036 грн., штрафні санкції - 4 018 грн.).

В акті перевірки доводи податкового органу про встановлення заниження підприємством ПДВ за травень 2008 року на суму 8 036 грн. не обґрунтовані жодним доказом.

Разом з тим, згідно висновку судово-економічної експертизи визначене підприємству податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 8 036 грн. та штрафні санкції в сумі 4 018 грн. нараховані в повідомленні-рішенні від 07 травня 2009 року №0000372301/2, не підтверджується.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 07 травня 2009 року №0000372301/2 правомірно скасовано судом апеляційної інстанції в повному обсязі - в розмірі 12 054 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя С.Е. Острович