Ухвала суду № 18257898, 07.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 року                               м. Київ                                        К-27840/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.

Маринчак Н.Є.

Костенка М.І.

Пилипчук Н.Г.

Усенко Є.А. провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Дружківка Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод»до Державної податкової інспекції у м. Дружківка Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2010 року, було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод»та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці № 0000171510/0 від 26.02.2010 року.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Дружківці проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод»з питань достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, орендовану згідно договору оренди землі від 01.11.2005 року за період з 01.11.2008 року по 31.12.2009 рік, за результатами якої було складено акт № 46/1510/32616997 від 16.02.2010 року.

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем ст. 21 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 р. № 161- XIV із змінами і доповненнями (у т.ч. внесеними згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-ІУ), ст. 17 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р. N 2535-ХІІ, порушення вимог п. 9, 11, 30 договору оренди земельної ділянки від 01.11.2005 р., в результаті чого занижено орендну плату за земельну ділянку за період з 01.11.2008 по 31.12.2009 всього у розмірі 23156,04 грн., у т.ч.: за листопад 2008 року у сумі 1463,35 грн., за грудень 2008 року у сумі 1463,35 грн.; за 2009 рік у сумі 20229,34 грн., з них за січень 2009 року у сумі 1685,76 грн., за лютий 2009 року у сумі 1685,78 грн., за березень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за квітень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за травень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за червень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за липень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за серпень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за вересень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за жовтень 2009 року у сумі 1685,78 грн., за листопад 2009 року у сумі 1685,78 грн., за грудень 2009 року у сумі 1685,78 грн.

26.02.2010 року відповідачем, на підставі визначеній п.п. "б" п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000171510/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у сумі 34734,06 грн., у тому числі, за основним платежем в сумі 23156,04 грн. та за штрафними санкціями в сумі 11578,02 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 46/1510/32616997 від 16.02.10 р., орендарем починаючи с листопада 2008 року не вносились до місцевого бюджету, та не включались до податкових декларацій суми з орендної плати за земельну ділянку державної комунальної власності за договором оренди від 01.11.2005 року за 2008-2009 рік у розмірі 2315604 грн.

Відповідно до п.п. 9-12 договору оренди від 01.11.2005 року, заключного між Дружківською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод»(Орендар) передбачені умови сплати орендної плати, із зазначенням суми, строків, номера рахунків та відповідальності сторін за невиконання обов’язків за даним договором.

Відповідно до ч.1, 2, 6, 8 ст. 93 Земельного кодексу України - право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що правовідносини пов’язані з орендою та суборендою земельної ділянки регулюються нормами законодавства про землю, а саме: Законом України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року N 161-ХІУ, Законом України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року N 2535-ХІІ.

Так, ст. 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.98 року N 161-ХІУ встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до ст. 5 вказаного Закону України встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі»- орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Відповідно до ст. 13 Закону «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі та землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Проте, орендар не позбавлений права передавати орендовану земельну ділянку в суборенду.

Порядок укладання договорів суборенди врегульовано нормами ст. 8 Закону України «Про оренду землі», відповідно до положень яких орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця, що і мало місце в даному випадку, коли орендар - «Дружківський фарфоровий завод»передав орендовану ним земельну ділянку в суборенду ТОВ «Нектар», яке, відповідно до договору суборенди від 01.02.2006 року №040617200079, і мало обов’язок по сплаті орендної плати за використання землі.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що право користування земельною ділянкою загальною площею 3,0049 для смітникового полігона відходів парцелярного виробництва належить ТОВ «Нектар», на підставі договору суборенди від 01.02.2006 року №040617200079, тобто саме ТОВ «Нектар», виступає у даних правовідносинах землекористувачем земельної ділянки загальною площею 3,0049 га та відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі»- має зобов’язання по внесенню орендної плати за користування земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківка Донецької області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

С.Е. Острович

Н.Є. Маринчак М.І. Костенко Н.Г. Пилипчук Є.А. Усенко Суддя С.Е. Острович