Постанова № 18257561, 07.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2011 р. м. КиївК-25801/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2008

у справі № 2-а-6454/08 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок ЗБК-5»

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.112008, позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 11.03.2008 № 000047/2302/0 та від 16.05.2008 № 000047/2302/1 про визначення ТОВ «Торговий будинок ЗБК-5»податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 484434,00 грн., в тому числі 352799,00 грн. основний платіж та 131635,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; від 11.03.2008 № 000048/2302/0 та від 16.05.2008 № 000048/2302/1 в частині визначення ТОВ «Торговий будинок ЗБК-5»податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 393826,50 грн., в тому числі 262551,00 грн. основний платіж та 131275,50 грн. штрафні (фінансові) санкції; від 16.05.2008 № 00008482302/0 про визначення податкового зобовязання за платежем із штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 2199,00 грн.

Судові рішення вмотивовані висновком суду про неправомірність зменшення контролюючим органом в податковому обліку ТОВ «Торговий дім ЗБК-5»за 2006 рік (наростаючим підсумком за 9 місяців, рік), 2007 рік (наростаючим підсумком за І квартал, І півріччя, 9 місяців, рік) суми валових витрат на загальну суму 1320083,33 грн., що складає вартість придбаних позивачем у ТОВ «ТПК «Металбудінвест»»послуг у сфері управлінського консультування, та суми податкового кредиту за вересень 2006 року серпень 2007 року на загальну суму 264016,67 грн., що складає суму ПДВ за податковими накладними ТОВ «ТПК «Металбудінвест»»на поставку зазначених послуг. Суд визнав правомірними дії ДПІ щодо зменшення суми податкового кредиту, задекларованої позивачем за липень 2006 року, на 10475,00 грн. з огляду на встановлений в судовому процесі факт включення позивачем цієї суми до податкового кредиту внаслідок арифметичної помилки.

В касаційній скарзі ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої й апеляційної інстанцій підпункту 4.1.1 пункту 4.1 пункту 4.1 ст. 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст.8, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(Закон № 334/94-ВР), підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР).

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

В судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для визначення ТОВ «Торговий дім ЗБК-5»податкових зобовязань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, що є предметом розгляду у даній справі, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 27.02.2008 № 449/23-212/33120591, про заниження валового доходу за 2006 рік на 10985030,00 грн. від продажу товарно-матеріальних цінностей, завищення валових витрат за 2006 рік та 2007 рік на загальну суму 1320083,33 грн. за рахунок віднесення до валових витрат витрат на придбання у ТОВ «ТПК «Металбудінвест»»послуг у сфері управлінського консультування; завищення податкового кредиту в податкових деклараціях за вересень 2006 року серпень 2007 року на загальну суму 264016,67 грн., що складає суму ПДВ за податковими накладними ТОВ «ТПК «Металбудінвест»»на поставку зазначених послуг.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач мав право на віднесення до валових витрат витрат на придбання зазначених послуг та до податкового кредиту сум ПДВ по операціях з їх придбання, оскільки придбання послуг підтверджується актами виконаних робіт, що відповідають вимогам, встановленим для первинних документів статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та податковими накладними, оформленими відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 334/94-ВР. Ці докази суд оцінив як належні докази, що підтверджують факт господарських операцій з поставки послуг.

Згідно з частиною 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Правило належності доказів не підміняє вимоги щодо достовірності та достатності доказів, висновок стосовно чого повинен зробити суд в ході оцінки доказів. Статтею 86 цього Кодексу встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Умовою достовірності доказів щодо придбання послуг у сфері управлінського консультування, вартість яких врахована позивачем в податковому обліку з метою зменшення податкових зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, звязку цих послуг з власною господарською діяльність позивача є, перш за все, конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг. Натомість акти приймання-передачі, надані позивачем для підтвердження правомірності включення до валових витрат вартості цих послуг, мають узагальнений характер, неконкретні за змістом, містять формулювання, що повторюються з акту в акт. Позивач не надав під час перевірки та в ході судового процесу платіжні документи, які б підтверджували сплату вартості послуг та використання їх результатів.

Відповідно до положень підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 334/94 не включаються до валових витрат витрати, які не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення яких вимагається правилами податкового і бухгалтерського обліку.

Враховуючи зміст актів приймання-передачі робіт з надання послуг та при відсутності інших, зокрема платіжних документів, висновок суду про правомірне зменшення позивачем скоригованого валового доходу за 2006 та 2007 роки на 1320083,33 грн. на відповідає правильному застосуванню наведеної норми.

Це ж саме стосується висновку про правомірне включення до податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 264016,67 грн., оскільки він ґрунтується лише на оцінці судом податкових накладних, виписаних ТОВ «ТПК «Металбудінвест»». Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна (митна декларація або інші подібні документи, вказані в підпункті 7.2.6 пункту 7.6 цієї статті ) дійсно є необхідною умовою для включення суми ПДВ до податкового кредиту, але не достатньою, оскільки відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 цієї статті право на податковий кредит у платника податку виникає із сукупності юридичних фактів, одним із яких є придбання платником товарів (послуг) з метою використання в оподатковуваних операціях при здійсненні господарської діяльності. Відсутність передбачених законом підстав для віднесення витрат з придбання товарів (послуг) до валових витрат виключає і можливість включення ПДВ, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням цих товарів (послуг), до податкового кредиту.

Крім того, суд не звернув увагу, що позивач не оспорює висновок контролюючого органу про заниження ним скоригованого валового доходу за 2006 рік та донарахування у звязку з цим податкових зобовязань з податку на прибуток. В той же час податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток були скасовані на всю суму.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити, скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2008, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2008, в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Є.А.Усенко

Судді підпис М.І.Костенко

підпис Н.Є.Маринчак

підпис С.Е.Острович

підпис О.І.Степашко