Ухвала суду № 18257507, 23.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2011 р. м. КиївК-6034/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009

у справі № 25/323-А Господарського суду м. Києва

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до 1. Дочірнього підприємства «Дестені»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю за участю іноземного капіталу «МТН»

про визнання недійсним договору комісії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 01.11.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009, в задоволенні позову ДПІ у Печерському районі м. Києва до Дочірнього підприємства «Дестені», ТОВ за участю іноземного капіталу «МТН»про визнання договору комісії № 158 від 10.11.2003 недійсним на підставі статті 58 Цивільного кодексу УРСР (ЦК УРСР), визнання цього договору договором поворотної фінансової допомоги відмовлено. Суд дійшов висновку, що між відповідача виникло, існувало та було виконано цивільно-правове зобовязання комісії.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами першої й апеляційної інстанцій статей 49 та 58 ЦК УРСР, підпункту 1.22.1 пункту 1.22 ст. 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Заперечуючи проти касаційної скарги, ДП «Дестені» просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

ТОВ за участю іноземного капіталу «МТН»не реалізувало процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суд встановив, що 10.11.2003 уповноважені представники ДП «Дестені»та ТОВ за участю іноземного капіталу «МТН»підписали договір комісії № 158, згідно з яким ПД «Дестені» (комісіонер) зобовязалось від свого імені та за рахунок ТОВ «МТН»(комітента) придбати будівлю, розташовану АДРЕСА_1 за ціною не вище 15000000,00 грн.

13.11.2003 ДП «Дестені»уклало з громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу нежитлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 3458,20 кв. м за 11 868632,10 грн. Право власності за цим договором було зареєстровано в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна 15.12.2003 за ДП «Дестені».

Посилаючись на такі фактичні обставини, як зарахування ДП «Дестені»вказаного нежитлового будинку на баланс, укладення 01.05.2004 з ТОВ «МТН»договору оренди цього будинку, повернення з 06.10.2006 по 20.10.2006 ТОВ «МТН»грошових коштів в сумі 12230477,74 грн., отриманих від цього товариства (комітента) як комісійне забезпечення, ДПІ просить визнати договір комісії удаваним, доводячи, що фактично його сторони мали на меті укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги, намагаючись у такий спосіб занизити податкові зобовязання з податку на прибуток, що виникли у ДП «Дестені»у звязку з отриманням фінансової допомоги відповідно до підпункту 1.22.1 пункту 1.22 ст. 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України (ГК) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

До 1 січня 2011 року (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового кодексу України», яким стаття 228 Цивільного кодексу України (ЦК) доповнена частиною третьою) частину 1 ст. 207 ГК слід застосовувати з врахуванням норм частини 2 ст. 215 та частин 1 і 2 ст. 228 ЦК, у відповідності з якими правочин, який укладений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, слід вважати таким, що порушує публічний порядок, а відтак є нікчемним, що виключає необхідність ( а отже і можливість ) визнання його недійсним судом.

З врахуванням цього та відповідно до положень пункту 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»ДПІ вправі звернутися до суду з позовом про застосування до сторін такого правочину (господарського зобовязання) юридичних наслідків його недійсності, встановлених частиною 1 ст. 208 ГК.

Згідно з цією нормою якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Посилання ДПІ на намір сторін договору комісії зменшити податкові зобовязання ДП «Дестені»рівнозначно доводу, що договір був укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства. У звязку з цим до сторін договору в разі доведення в судовому процесі наявності такої мети можуть бути застосовані наслідки, встановлені частиною 1 ст. 208 ГК. Разом з тим, такі позовні вимоги ДПІ не заявлені.

Порушивши частину 1 ст. 207 ГК, частину 2 ст. 215, частини 1 і 2 ст. 228 ЦК, пункт 1 частини 1 ст. 157 КАС України, суди попередніх інстанцій безпідставно розглянули позов при наявності підстав, які усувають можливість провадження у адміністративній справі.

Відповідно до частини 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, 220, 223, ч.1 ст. 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити частково, скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009, постанову Господарського суду м. Києва від 01.11.2007, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий підпис Є.А.Усенко

Судді підпис М.І.Костенко

підпис Н.Є.Маринчак

підпис С.Е.Острович

підпис О.І.Степашко