Ухвала суду № 18257224, 30.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2011 р. м. КиївК-12503/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 13.09.2007

та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009

у справі № 25/294-А Господарського суду м. Києва

за позовом національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 13.09.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009, позов НАК «Нафтогаз України»про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 23.01.2007 № 0000204120/0, від 05.03.2007 № 0000204120/1, від 18.05.2005 № 0000204120/2, від 11.06.2007 № 0000204120/3 про зобовязання сплатити штраф в сумі 965767577,47 грн., накладений на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III (Закон № 2181-ІІІ), задоволений.

Задовольняючи позов, суд виходив з неправомірності розподілу податковим органом сплачених підприємством узгоджених сум податкових зобовязань в порядку календарної черговості на погашення податкового боргу, який існував у підприємства.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, в задоволенні позову відмовити, вважаючи, що судом першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального права, зокрема, пункт 7.7 ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП провела невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства щодо сплати рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України НАК «Нафтогаз України», за результатами якої складений акт перевірки від 29.12.2006 № 896/1650/20077720 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.01.2007 № 0000204120/0, відповідно до якого НАК «Нафтогаз України»зобовязаний сплатити штраф у сумі 965767577,47 грн., накладений на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ за прострочення граничного строку сплати (понад 90 календарних днів) узгодженої суми податкового зобовязання з рентної плати за транспортування природного газу територією України в сумі 1 931535154,94 грн. згідно з розрахунками № 6404 від 19.05.2005, № 7804 від 21.06.2005, № 9336 від 19.07.2005, № 12402 від 19.08.2005 № 13474 від 19.09.2005, № 15239 від 19.10.2005, № 18368 від 18.11.2005, № 19334 від 19.12.2005, № 20889 від 19.01.2006, № 1710 від 20.02.2006.

За результатами адміністративного оскарження прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.03.2007 № 0000204120/1, від 18.05.2005 № 0000204120/2, від 11.06.2007 № 0000204120/3.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон № 2181-ІІІ.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ передбачена відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків у вигляді штрафу, яка поширюється, в тому числі, на платника податків, який не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом на підставі досліджених в судовому процесі платіжних доручень, позивач визначив призначення платежу зі сплати рентної плати за транзитне транспортування природного газу з вказівкою на період, за який здійснюється плата. В судовому процесі знайшли підтвердження доводи позивача, що податкові зобовязання сплачувались відповідно до умов та строків, встановлених договорами про розстрочення податкових зобовязань від 30.08.2005 № 3, від 03.05.2006 № 5, від 30.05.2006 № 8, від 31.07.2006 № 10, від 31.07.2006 № 11, від 30.08.2006 № 12, від 02.10.2006 № 13. від 30.10.2006 № 15.

Посилання відповідача на положення пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ щодо погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, як на довід правомірності накладення штрафних санкцій, непереконливе, оскільки штрафні санкції до позивача застосовані за порушення строку сплати сум тих податкових зобовязань, які він сплатив в установлений законом строк, тоді як відповідно до частини 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», чинного до 1 січня 2011 року, податковий обовязок юридичної особи припиняється його виконанням.

Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі встановлених обставин справи та виходячи зі змісту наведених норм Закону № 2181-ІІІ дійшли обґрунтованого висновку, що накладення на позивача штрафу в сумі 965767577,47 грн. є неправомірним.

Доводи касаційної скарги такого висновку судів не спростовують.

За таких обставин відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009, постанову Господарського суду м. Києва від 13.09.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Є.А.Усенко

Судді підпис М.І.Костенко

підпис Н.Є.Маринчак

підпис С.Е.Острович

підпис О.І.Степашко