Ухвала суду № 18255806, 07.09.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"07" вересня 2011 р. Справа № 2а-7127/10/0670

номер рядка статистичного звіту 8.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Бучик А.Ю.,

при секретарі Сидоруку Р.М. ,

за участю представника позивача Колесниченка Д.М.

представника відповідача Демидчук І.В.

<Поле для текста >

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шляхове будівельне управління №35" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" травня 2011 р. у справі № 2а-7127/10/0670 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Шляхове будівельне управління №35" <Текст >до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податковаих повідомлень-рішень,

<Текст >

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з додатковою відповідальністю "Шляхове будівельне управління № 35" 06 вересня 2010 року звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000862301/0 від 30.03.2010 року, №0000862301/1 від 22.04.2010 року, №0000862301/2 від 26.05.2010 року, №0000862301/3 від 18.08.2010 року про визначення зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 393 434 грн. та штрафних санкцій в сумі 118 030 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року в задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Шляхове будівельне управління № 35" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом не враховано, що датою виникнення податкових зобов"язань у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді. Фінансування робіт по капітальному ремонту автодороги Київ-Ковель-Ягодин здійснюється з державного бюджету. Судом прийнято до уваги неналежним чином оформлені податкові накладні №167,168, 169. Крім того, при проведенні перевірки податковий орган вийшов за межі перевіряємого періоду. Вважають, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та неповно з"ясовані обставини справи, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що з 25.02.2010 року по 26.03.2010 року ДПІ у м. Житомирі проведено планову виїзну перевірку АТЗТ „Шляхове будівельне управління №35" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2007 по 31.12.2009р., за результатами якої складено акт від 29.03.2010р. №1766/23/-1/03448540.

В ході перевірки позивача встановлено порушення пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) підприємством занижено податкові зобов'язання за грудень 2009 року в сумі 393434 грн., за рахунок не включення до складу податкових зобов'язань наданих послуг по капітальному ремонту автодороги Київ-Ковель-Ягодин (на Люблин) згідно податкових накладних: № 167 від 31.12.2009 року, № 168 від 31.12.2009 року, № 169 від 31.12.2009 року, ВАТ «БУ №813»(ід. код 03448540).

За наслідками проведеної перевірки та адміністративного оскарження ДПІ у м. Житомирі винесено податкові повідомлення-рішення №0000862301/0 від 30.03.2010 року, №0000862301/1 від 22.04.2010 року, №0000862301/2 від 26.05.2010 року, №0000862301/3 від 18.08.2010 року про визначення зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 393 434 грн. та штрафних санкцій в сумі 118 030 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачу, суд першої інстанції виходив з правомірності висновку податкового органу щодо заниження платником податків податкових зобов"язань з ПДВ за грудень 2009 року в розмірі 393 434 грн. з надання послуг підприємству ВАТ «Будівельне управління № 813».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість" поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, - надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь - які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товари (послуг).

Судом встановлено, що відповідно до договорів субпідряду №388 від 18.11.2009 року, 387 від 03.12.2009 року, №389 від 18.11.2009 року укладених з ВАТ "Будівельне управління №813", в грудні 2009 року позивачем були надані послуги з виконання робіт по капітальному ремонту доріг.

Виконання таких робіт підтверджується відповідно актами про виконання робіт в грудні 2009 року форми №КБ-2в та довідками форми №КБ-3.

Відповідно, 31.12.2009 року позивачем були виписані ВАТ "Будівельне управління № 813" податкові накладні № 167, №168, №169 із зазначення суми ПДВ.

Відповідно до п.п. 7.2.3.п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(далі Закон) (чинного на момент вчинення правовідносин), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3 ст. 7 цього ж Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в порушення вимог податкового законодавства, податкові накладні не були відображені платником податків в податковому обліку та відповідно ним не були визначені податкові зобов"язання з податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає безпіставним доводи зазначені в апеляційній скарзі про порушення податковим органом та судом вимог п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону, коли датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом, оскільки як встановлено судом, за надані послуги кошти позивачем були отримані безпосередньо від ВАТ БУ №813, а не з державного бюджету.

Зазначену обставину підтвердив і представник позивача. Підтверджується вона і довідками позивача.

Правильного висновку суд дійшов про безпідставність посилань позивача щодо помилкової виписки податкових накладних 31.12.2009 року, оскільки податкові накладні саме за 31.12.2009 року були надані позивачем контрагенту ВАТ БУ №813, який сформував податковий кредит.

Податкові зобов"язання та штрафні санкції позивачу були визначені податковим органом у відповідності до вимог підпункту "17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень та відсутності підстав для визнання їх нечинними і скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шляхове будівельне управління №35" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Текст >

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: І.Ф.Бондарчук

А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з додатковою відповідальністю "Шляхове будівельне управління №35" вул.Щорса, 203,М.Житомир,10031

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

<Текст >