Ухвала суду № 18255654, 15.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/4370/11

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Залімського І. Г., Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача: Іванькова Є.С., Любенко К.А.

відповідача (апелянта): Карповича В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Проммонтаж" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Проммонтаж" звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2011 року №0000982301/311, яким визначене податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 694941,00 грн., та № 0001032301/310, яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 631245,00 грн.

Свої вимоги мотивувало неправомірним відхиленням податковим органом господарських операцій та первинних бухгалтерських і податкових документів, повязаних із придбанням у контрагентів товарів та отримання допоміжних послуг для здійснення електромонтажних робіт, та суперечливістю висновків про порушення позивачем вимог Закону України " Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року зазначений позов задоволено в повному обсязі та скасовано податкові повідомлення - рішення від 24.02.2011 року №0000982301/311 та № 0001032301/310.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову - про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представники ТОВ "Нова-Проммонтаж" проти доводів апеляційної скарги заперечили, у звязку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції посадовими особами ДПІ у м. Хмельницькому на підставі направлень від 13.01.2011р. № 000513 проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Нова-Проммонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.09.2010р., за результати якої складено акт №678/23-6/33590760 від 03.02.2011 року.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.94, що полягало у занижені підприємством 555953 грн. податку на прибуток;

- пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97, що полягало у заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на загальну суму 504996 грн.

На підставі викладених вище висновків відповідачем 24.02.2011 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0000982301/311, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 694941,00 грн., в тому числі за основним платежем - 555953 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 138988 грн.; а також № 0001032301/310, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 631245,00 грн., в тому числі за основним платежем - 504996 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 126249 грн.

З акту перевірки судами встановлено, що в основу виявлених порушень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" покладено висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат на суму 2223810 грн., і, відповідно заниження податку на прибуток в сумі 555953 грн. у звязку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат придбання товарів, робіт, послуг на загальну суму 2223810,00 грн., за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, в тому числі: по операціях з ФОП ОСОБА_5 (і.н. НОМЕР_1) завищено валові витрати на 1055 170 грн., у т.ч.: за 2 квартал 2009 року в сумі 100 833 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 263 794 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 595 835 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 94 708 грн.; по операціях з ПП "Палс" ( ідентифікаційний код 33324296) завищено валові витрати на загальну суму 323722,00 грн., у т.ч.: за 3 квартал 2009 року в сумі 86 667 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 237055,00 грн.; по операціях з ТОВ Будівельна компанія "МІГ" (ідентифікаційний код 36424950) завищено валові витрати на загальну суму 293289 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2010 року в сумі 293289,00 грн.; по операціях з ТОВ "Зетта - Фін" (ідентифікаційний код 36147841) завищено валові витрати на загальну суму 172 832,00 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2010 року в сумі 140558 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 32274,00 грн.; по операціях з ТОВ "Лекс - С" (ідентифікаційний код 35234550) завищено валові витрати на загальну суму 156215,00 грн., у т.ч.: за 3 квартал 2010 року в сумі 156215,00 грн.; по операціях з ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" ( ідентифікаційний код 36016774) завищено валові витрати на загальну суму 137500,00 грн., у т.ч.: за 3 квартал 2010 року в сумі 137 500 грн.; по операціях з ТОВ "Волиньсільбуд" (ідентифікаційний код 33837498) завищено валові витрати на загальну суму 50782,00 грн., у т.ч. : за 2 квартал 2010 року в сумі 50782,00 грн.; по операціях з ТОВ "ЮА - Трейдінг" (ідентифікаційний код 37046302) завищено валові витрати на загальну суму 34300,00 грн., у т.ч.: за 3 квартал 2010 року в сумі 34300,00 грн.

Висновок перевірки (п. 3.2.2 Акту) про завищення позивачем податкового кредиту на суму 504996 грн. є наслідком віднесення останнім сум ПДВ згідно податкових накладних по операціях, повязаних із придбанням ТМЦ з вказаними вище субєктами господарювання, які на думку відповідача фактично не здійснювались (не носять товарного характеру).

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та їх скасовуючи суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, вірно виходив з такого.

У відповідності до п. 5.1. ст.5 Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В свою чергу підпункт 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. цього Закону передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

А згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами. А Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає.

Колегія суддів апеляційного суду вважає вірно встановленими судом першої інстанції обставини, за яких здійснені ТОВ "Нова-Проммонтаж" з ФОП ОСОБА_5, ПП "Палс", ТОВ "Будівельна компанія "МІГ", ТОВ "Зетта-Фін", ТОВ "Лекс-С", ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД", ТОВ "Волиньсільбуд", ТОВ "ЮА-Трейдінг" господарські операції мали реальний товарний характер та підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими та податковими документами.

На час укладення та виконання договорів зазначені контрагенти було діючими господарюючими субєктами, зареєстрованими у встановленому законом порядку, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, та були платником податку на додану вартість. Факти отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та послуг від зазначених осіб повною мірою були досліджені судом першої інстанції та відображені в оскаржуваній постанові суду. А виписані податкові накладні та інші первинні бухгалтерські документи, необхідні для формування податкового кредиту та валових витрат відповідають вимогам, що до них ставляться Законами "Про податок на додану вартість" та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Твердження апелянта, з посиланням на матеріали перевірки, про те, що діяльність вказаних вище контрагентів позивача спрямована на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди ТОВ "Нова-Проммонтаж" у вигляді безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту, колегією суддів оцінюються критично, оскільки зазначене ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Факт наявності у сторін правочинів протиправного умислу при їх укладенні, відповідачем не доведено.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Зважаючи, що формування позивачем податкового кредиту та валових витрат на підставі отриманих від зазначених в акті перевірки господарюючих субєктів податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документах є правомірним та таким, що відповідає вимогам положень ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а зворотного відповідачем не доведено, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Хмельницькому не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 вересня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Залімський І. Г.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар