Постанова № 18255340, 25.08.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/614/11

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Залімського І. Г., Голоти Л. О.

при секретарі: Чернишук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

відповідача - ОСОБА_3, представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до Товариство з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля" про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

19.01.2011 року Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області подала до Хмельницького окружного адміністративного суду позов до ТОВ "Дари+Поділля" про стягнення податкового боргу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Дари + Поділля" заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 51792,31 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказує, що судом І інстанції не враховано обставини відповідно до яких договори оренди укладені відповідачем з ОСОБА_4, ОСОБА_5 не були нотаріально посвідчені, а тому є нікчемними. Відповідно по цим договорам не проводились нарахування, утримання податку з доходів фізичних осіб, а висновки перевірки щодо визначення податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб в сумі 11073,6 грн. не ґрунтуються на вимогах закону. Також відповідач вказує, що відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ", з урахуванням звернення позивача з позовом 19.01.2011 року, відповідно і 1095 днів охоплюють період з 19.01.2008 року по 19.01.2011 року. Відповідно стягнути з відповідача узгоджений податковий борг належить з 01.01.2008 року. Таким чином відповідач зазначає, що реальна сума боргу відповідача становить 38859,56 грн., а не 51792,31 грн. як це визначено судом І інстанції.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати постанову суду І інстанції.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги як безпідставної. Також позивачем надані письмові заперечення та пояснення, відповідно до яких, відповідач підписав акт перевірки без зауважень, а отже визнав виявлені порушення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом І інстанції, ТОВ "Дари+Поділля" 21.04.2004 року зареєстроване як юридична особа Камянець-Подільською районною державною адміністрацією Хмельницької області.

На виконання свого обовязку передбаченого підпунктом б) пункту 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відповідач подавав до податкового органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 2007-2009 роки, та по 30 червня 2010 року, в яких зазначив суми нарахованого та утриманого податку, але в строк протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. ст.4 цього Закону для подання податкової декларації, а саме в строк до 20 числа наступного за кварталом суму нарахованого та утриманого податку до відповідного бюджету не сплатив.

Актом перевірки № 2335 173 32925593 від 16.11.2010 року, встановлено, що податковий борг відповідача по податку з доходів фізичних осіб складається із податку з доходів фізичних осіб по нарахованій заробітній платі в сумі 37796,25 грн., податку з доходів фізичних осіб по нарахованих доходах громадян за орендовані у них земельні паї в сумі 60542,02 грн., податку з доходів фізичних осіб по нарахованих доходах громадян за оренду автомобілів в сумі 11073,60 грн.

Крім того згідно акту перевірки позивач нарахував пеню в сумі 3759,35 грн., розрахунок якої доданий до матеріалів справи, дорахував не утриманий податок в сумі 435,15 грн., та застосував не застосований відповідачем штраф в сумі 359,22 грн., за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року внаслідок не оподаткування сум надміру витрачених коштів отриманих працівником під звіт та неповернутих у встановлені законодавством терміни.

Протягом періоду який перевірявся, відповідач податковий борг в сумі 44400,10 грн., частково сплатив, залишився податковий борг в сумі 80111,87 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд І інстанції виходив з того, що станом на 01.07.2007 року податковий борг відповідача становить 24381,11 грн. За липень, серпень, вересень 2007 року - 3938,45 грн., а разом податковий борг відповідача станом на 01.10.2007 року становить 28319,56 грн. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу 19.01.2011 року, тобто за його позовом дозволяється стягнути податковий борг за період починаючи з 01.10.2007 року. Так як відповідач являючись податковим агентом здійснив нарахування, утримання податку на доходи фізичних осіб із своїх найманих працівників - платників податку, але в строки визначені чинним законодавством не провів сплату (перерахування) цього податку до бюджету, тому суд приходить до висновку, що податковий борг в розмірі 51792,31 грн., (80111,87 грн., - 28319,56 грн.,) за період з 01.10.2007 року по 30.06.2010 року необхідно стягнути із відповідача в примусовому порядку на користь державного бюджету.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з даними висновками суду І інстанції, однак внаслідок невірного застосування судом І інстанції норм матеріального права, зокрема вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме актом перевірки, розрахунками визначення суми податкового боргу, платіжними дорученнями, підтверджується заборгованість відповідача перед бюджетом з утриманого з виплачених доходів фізичним особам, але не перерахованого до бюджету податку, який за період з 01.01.2007 року по 30.06.2010 року становить загальну суму 109411,87 грн., зокрема, по нарахованій заробітній платі в сумі 37796,25 грн., податку з доходів фізичних осіб по нарахованих доходах громадян за орендовані у них земельні паї в сумі 60542,02 грн., податку з доходів фізичних осіб по нарахованих доходах громадян за оренду автомобілів в сумі 11073,60 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року, № 1251-12 платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно пункту 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-4, від 22.08.2003 року, податковий агент це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Платниками податку згідно ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи і нерезиденти які отримують доходи з джерелом їх походження з території України.

Отже, відповідач як податковий агент зобовязаний проводити нарахування, утримання та сплату податку з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку - фізичної особи резидента чи нерезидента, яка є найманою особою, а саме фізичною особою, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача про нікчемність договорів оренди транспортних засобів, в наслідок не укладення їх у письмовій формі, з наступних підстав.

Відповідач не заперечує сам факт взяття в оренду автомобілів, а також сплати орендної плати громадянам. Отже, у відповідності до вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" відповідач виступає податковим агентом цих громадян. Окрім того, обставини що підтверджують факт взяття автомобілів у оренду встановлені на підставі первинних бухгалтерських документів та відображені в акті перевірки і додатках до нього, які підписані службовими особами відповідача.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи відповідача про те, що судом І інстанції невірно застосовано норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Пунктом 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено граничні строки стягнення податкового боргу. Відповідно підпункту 15.2.1 пункту 15.2 ст. 15 цього Закону податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобовязання.

Згідно акту перевірки від 16.11.2010 року, станом на 01.07.2007 року податковий борг відповідача становив 24381,11 грн. Позивачем нараховано відповідачу податкові зобов'язання за період з 01.01.2007 по 30.06.2010 року, однак з позовом до суду позивач звернувся 24.12.2010 року, що підтверджено відміткою на поштовому конверті.

Як нормами п.п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так і ст. 102 Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 року, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином позивач міг заявити вимоги лише за період 1095 днів, починаючи з листопада 2007 року. Податковий борг що сформувався до листопада 2007 року не підлягає стягненню в межах даного позову. Зокрема від загальної суми заборгованості згідно акту перевірки 109411,87 грн., належить відняти борг що сформований до листопада 2007 року який складає 24081,11 грн., а тому загальна сума боргу відповідача становить 85330,76 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями, реєстром платіжних доручень відповідачем станом на грудень 2010 року сплачено 51400 грн.

З огляду на викладене стягненню підлягає 33930,76 грн. (85330,76-51400=33930,76).

Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову в сумі 33930,76 грн., з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля" задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до Товариство з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля" про стягнення податкового боргу, - скасувати , прийняти нову постанову .

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дари+Поділля" с. Шутнівці Камянець-Подільського району Хмельницької області 33930 (тридцять три тисячі дев'ятсот тридцять ) грн. 76 коп. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в дохід місцевого бюджету.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "26" серпня 2011 р. .

Головуючий <Список >Мельник-Томенко Ж. М.

Судді< Список >Залімський І. Г.

< Список >Голота Л. О.

< Список >

<Список >