Постанова № 18255269, 10.08.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1413/11

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю., Сапальової Т.В.

при секретарі: Марчак А.В.

за участю представників сторін:

апелянта- Гаврилюка П.В., Книжника С.В.

відповідача - Волощука В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект ріелтс" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.05.2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект ріелтс" до державної податкової інспекції у м.Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року ТОВ “Аспект ріелтс” звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000262300/1 від 16.11.2010 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001672300/0 від 07.06.2010 року прийнято безпідставно, оскільки позивачем на законних підставах віднесено до складу валових витрат 5384 571 грн. за 2-4 квартал 2009 року, що повязані з веденням господарської діяльності, правомірно не включено до складу валових витрат в декларацію за 2009 рік витрати на загальну суму 4 746 219 грн., а також правомірно віднесено до валових витрат відсотки за користування кредитом, отриманого на реконструкцію та будівництво торгового комплексу в загальній сумі 5 038727 грн. В звязку з чим позивач вважає, що відповідачем неправомірно донараховано 770 608 грн. податку на прибуток підприємств та застосовано штраф у розмірі 205 974 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року у задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, окремо наголошуючи, що ТОВ “Аспект ріелтс” правомірно віднесло до складу валових витрат, витрати із нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями, понесеними у період 2-4 кв. 2009 року та 1 кв. 2010 року на загальну суму 5038727 гривень та витрати на страхування обєкта нерухомості понесені у період з 2-4 кв. 2009 року та 1 кв. 2010 року на загальну суму 100084 грн.

На думку представників апелянта, суд першої інстанції неповно зясувавши обставини, що мають значення для справи, дійшов помилкового та необґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову.

Представник відповідача проти доводів апелянта заперечив, наголошуючи на безпідставності тверджень останнього, окремо посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, у звязку з чим просив у задоволенні апеляційної скарги ТОВ “Аспект ріелтс” відмовити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державними податковими інспекторами ДПА у Вінницькій області з 30.06.2010 року по 06.08.2010 року та з 28.07.2010 року по 10.08.2010 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ “Аспект ріелтс” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.

За наслідками перевірки складено акт від 06.08.2010 року № 258/2310/35057705 яким було встановлено наступні порушення ТОВ “Аспект ріелтс”:

1. п.5.1, п.5.2.1, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.6 п.5.4, статті 5, п.п.8.1.2 п.8.1 статті 8, п.п.11.2 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року всього у сумі 770608 грн., у тому числі:

- за 2-4 кв. 2009 року у сумі 338 387 грн.,

- за 1 кв. 2010 року в сумі 432221 грн.,

завищено відємне значення по податку на прибуток всього у сумі 15456248 грн., у тому числі:

-за 2-4 кв. 2009 року у сумі 8015296 грн.,

-за 1 кв. 2010 року у сумі 7440952 грн.

2. п.п.7.7.4, п.7.7 статті Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації по ПДВ) всього у сумі 4768895 грн. (а.с. 82-83).

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 16.11.2010 року № 0002602300/1, яким позивачу донараховано податку на прибуток підприємств за основним платежем 770608 грн. та за штрафними санкціями 205 974 грн., всього 976 582 грн. (а.с. 10).

Зазначені обставини слугували підставою для звернення ТОВ “Аспект ріелтс” до суду першої інстанції з вимогами щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної постанови та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з недоведеності тверджень позивача про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці, разом з тим зазначаючи, що останнім надано достатньо аргументів та доводів, які свідчать що правомірність дій податкового органу при винесенні зазначеного рішення.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено поняття господарської діяльності - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон).

Згідно із п. 5.1. ст. 5 Закону, валовими витратами виробництва та обігу (далі валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 2.4. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи (на паперових та електронних носіях інформації) для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати наступні реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, відповідно до п.1,2 ст.9 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІУ “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 2.4. п. 2 Положення "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Міністерством фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу. Тому, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на послуги повинні оформлятись відповідними документами, які б стверджували фактичне виконання тієї чи іншої послуги.

Як зясовано колегією суддів, суд першої інстанції в якості свідка залучав до справи ревізора-інспектора, який у рамках доперевірочного аналізу ознайомлювався з матеріалами попередньої перевірки ДПА у Вінницькій області №84/23/35057705 від 16.07.2009 року і підтвердив наявність неврахованих витрат понесених апелянтом в 2008 році та І кварталі 2009 року.

Крім того, колегія суддів зауважує, що у матеріалах справи містяться наказ №1 від 25.04.2007 року «Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики на ТОВ «Аспект Ріелтс», попередній договір №01-02.11 від 02.11.2010 року із ТОВ «Торговий квартал» на передачу в оренду нерухомого майна торгівельного центру, свідоцтво на право власності САВ №9289873, які на думку суду апеляційної інстанції підтверджують факт господарської діяльності апелянта щодо будівлі Торгівельного центру «Квартал» та не враховані судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції також встановлено, що апелянтом укладений кредитний договір із ЗАТ “ОТП Банк”від 17.07.2008 року №SR08-389/29-1 та згідно з яким за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року скаржником отримано кредитні кошти в сумі 3509464 доларів США на реконструкцію та будівництво торгового комплексу. За користування кредитними коштами товариством сплачено банку відсотки в загальній сумі 5038727 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що товариством, згідно кредитного договору від 17.07.2008 року №SR08-389/29-1, отримано кошти на реконструкцію та будівництво торгового комплексу, разом із сплаченими банку відсотками на загальну суму 5 038 727 грн.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції, що зазначена умова в експлуатацію не введена, а відтак не використовувалась в господарській діяльності, що у подальшому слугувало безпідставному віднесенню товариством до складу валових витрат відсотків за користування кредитом.

Так, згідно з довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області АА№023348, видом діяльності апелянта зазначено КВЕД 70.11.0, а саме «Організація будівництва обєктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду»

Як зясовано колегією суддів, ТОВ «Аспект Ріелтс» укладено попередній договір №01-02.11 від 02.11.2010 року із ТОВ «Торговий квартал» на передачу в оренду нерухомого майна торгівельного центру, що на думку суду, слугує підтвердженням наміру апелянта щодо подальшого використання обєкта нерухомості у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Колегія суддів ставиться критично до висновків суду першої інстанції про порушення апелянтом п.5.4.6, п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.2007року №283/97-ВР, зокрема щодо безпідставного віднесення до складу валових витрат коштів на страхування по кредиту, взятого на реконструкцію та будівництво торгового комплексу, який не введено в експлуатацію за період з 01.04.09 р. по 31.03.10 р. у загальній сумі 100084 грн., в т.ч.: 4 кв. 2009 р. в сумі 100084 грн.»

Так, як вже зясовано судом апеляційної інстанції, одним з основних видів діяльності TOB «Аспект ріелтс» є діяльність, пов'язана з експлуатацією нерухомого майна. Тобто, одержання кредиту та його обслуговування (користування) з метою реконструкції нерухомого майна, що є у власності позивача прямо пов'язано з його господарською діяльністю.

Посилання податкового органу на той факт, що об'єкт нерухомості не був зданий в експлуатацію як на підставу неврахування валових затрат, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки приписи Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить жодних посилань на завершеність чи введення в експлуатацію об'єкта нерухомості при формуванні валових затрат.

Крім того, як зясовано колегією суддів, втрати від операційних курсових різниць за 2008- 1 кв.2009 р. на загальну суму 8 012 285 грн.

Зазначені витрати підтверджені попереднім Актом №84/23-35057705 від 16.07.09 р. планової виїзної перевірки TOB «Аспект Ріелтс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.04.07 р. по 31.03.09 р. проведеної ДПА у Вінницькій області.

Зокрема на стр. 7 акту в п.5 визначено, що втрати від операційної курсової різниці відображені у рядку 04.13 Декларацій за перевіряємий період становлять 1 088 830 гри.

При цьому фактично понесені витрати підприємством і підтверджені ДПА у Вінницькій області в відповідних додатках до акту перевірки Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів TOB «Аспект Ріелтс», зокрема втрати від операційних курсових різниць зазначені по рядку «Втрати від операційних курсових різниць, ряд. 04.13» відповідно в колонках «Дані бух обліку» за 2008 рік становлять в сумі 9 066 545 грн., за 1 кв. 2009 р. в сумі - 34570 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженнями апелянта, що останній мав право додатково відобразити в податковому обліку та задекларувати витрати в розмірі - 8 012 285 грн.

Колегія суддів вважає правомірним віднесення підприємством відсотків по кредиту фактично сплачених і не задекларованих скаржником в 2008-І кв.2009 p. в сумі 1 365 946 грн. та віднесення до складу валових витрат 2009 року, оскільки правомірність включення вказаних витрат підтверджує положеннями п. 5.5.1 та 5.1 ст.5 вищевказаного Закону.

Крім того правомірним є віднесення сум сплачених додаткових платежів (комісій) за управління кредитом не задекларованих підприємством в 2008 - 1 кв. 2009 р. в сумі 492 013 грн. та віднесення до складу валових витрат у 2009 році, оскільки правомірність включення підприємством вказаних витрат підтверджується приписами п. 5.2.1 та 5.2 ст.5 вищевказаного Закону.

Зазначені витрати підтверджені попереднім Актом №84/23-35057705 від 16.07.09 р. планової виїзної перевірки TOB «Аспект Ріелтс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.04.07 р. по 31.03.09 р. проведеної ДПА у Вінницькій області, що міститься у матеріалах справи.

Колегія суддів вважає, що витрати пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями за кредитним договором від 17.07.2008 року за №SR08-389/29-l з ЗАТ "ЮТП Банк" (м.Вінниця, МФО 302720), цільове призначення кредиту - реконструкція будівель апелянт правомірно відніс до складу валових витрат.

Так. відповідно п.п. 5.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів не бере до уваги посилання податкового органу, що відсотки, сплачені за користування даним кредитом включаються до первісної вартості основного засобу, а відтак метою отримання кредиту являється придбання основних засобів, оскільки кредитний договір укладено з банківською установою на реконструкцію будівель, які вже знаходились на балансі підприємства за правом власності на момент його укладення.

Крім того, колегія суддів наголошує, що виплата (нарахування) відсотків за кредитом пов'язана безпосередньо із залученням кредитних коштів і не має відношення до операції з придбання, ремонту основних фондів.

Також ДПА України в листі від 15.05.2002 р. №7858/7/15-1117 зазначає, що п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено перелік витрат, які підлягають амортизації. Разом з тим, витрати на сплату процентів за фінансовий кредит, використаний для проведення ремонту основних виробничих фондів, не включені до вказаного підпункту.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позиція податкового органу ґрунтується лише на висновках акту перевірки та не містить жодних інших письмових доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, сума присудження з бюджету на користь позивача судового збору підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект ріелтс" задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.05.2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект ріелтс" до державної податкової інспекції у м.Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект ріелтс" у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Вінниці №0002602300/1 від 16.11.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект ріелтс" судові витрати у розмірі 5 грн. 10 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "12" серпня 2011 р. .

Головуючий <Список >Смілянець Е. С.

Судді< Список >Сторчак В. Ю.

< Список >Сапальова Т.В.