Ухвала суду № 18253851, 07.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2726/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Василенка Я.М., Шурка О.І.,

при секретарі Белові С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Закритого акціонерного товариства «Дніпровуд»на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Дніпровуд»до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010 року Закрите акціонерне товариство «Дніпровуд»звернулись до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області в якому просили суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №000302301/0 від 09.03.2010 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року в задоволені зазначеного адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нову якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнято з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, Житомирський окружний адміністративний суд виходив з того, що сума яку позивач включив до складу податкового кредиту попередніх звітних періодів не може вважатися сплатою податку (від'ємного значення) за листопад 2009 року.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідачем була проведена перевірка ЗАТ «Дніпровуд»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 148642,00 грн. за грудень 2009 року на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2009 року по 30.11.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.02.2010 року № 451/2301/31030962 та винесено податкове повідомлення-рішення від 09.03.2010 року № 0000302301/0.

Перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168\97 ВР ( зі змінами та доповненнями), а саме: підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року в розмірі 22338,00 грн. в звязку з тим, що підприємством невірно визначено частину залишку відємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів ( послуг) у попередніх звітних періодах постачальникам таких товарів ( послуг).

Також перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 7.2.3 п.7.2 , п.п.7.3.1 п.7.3 , п.п7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168-97-ВР (із змінами та доповненнями) підприємством завищено суму податкового кредиту за листопада 2009 року на 125 грн., в звязку з тим, що датою виникнення податкових зобовязань вважається дата зарахування коштів або дата відвантаження товарів, а податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіркою було встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за листопада 2009 року зайво включена сума ПДВ 125,38 грн. по ТОВ ТД «Вигода»м. Харків, податкова накладна № 016724001 від 17.11.2009 року на загальну суму 752,28 грн. в т.ч. ПДВ 125,38 грн. (зволожувач гліциріновий ) чим порушено п.п. 7.2.3 п.7.2 , п.п.7.3.1 п.7.3 , п.п7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначена сума придбання відображена у Додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та включена до складу податкового кредиту податкової декларації за листопад 2009 року. В ході проведення перевірки встановлено, що господарські операції з даним платником у перевіряємому періоді не проводились, про що свідчить відповідь, отримана від СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 25.01.2010 року № 63/7.

Згідно підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті цього ж Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а ) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді.

При цьому, беручи до уваги те, що сума бюджетного відшкодування ПДВ залежить від значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, право платника податку на отримання бюджетного відшкодування виникає лише у разі правомірного та обґрунтованого формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ у відповідних періодах.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають продажу, а у разі продажу товарів за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку; або дата відвантаження товарів.

При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону №168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону України «Про податок на додану вартість», для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Отже, право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови правомірного та обґрунтованого формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ у відповідних податкових періодах. Інших умов або обмежень для отримання права на бюджетне відшкодування Законом не встановлено.

Згідно податкової декларацій ЗАТ «Дніпровуд»за грудень 2009 року сума бюджетного відшкодування виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2009 року по 30.11.2009 року (листопад 2009 року). Так позивачем до податкового кредиту за листопад 2009 року включено суму ПДВ у зв'язку з придбанням на митній території України товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку в сумі 153637,00 грн. Загальна сума податку, яка включена до складу податкового кредиту за листопад 2009 року та сплачена протягом листопада 2009 року постачальникам перевіркою визначено в сумі 126304 грн. (додаток до акту перевірки ).

Розбіжність між вищевказаними сумами виникла в результаті того, що протягом листопада 2009 року проводилась оплата за товари послуги, податок на додану вартість з вартості яких включено до складу податкового кредиту попередніх звітних періодів. Тобто при погашенні кредиторської заборгованості, яка виникла станом на 31.10.2010 року (до листопада 2009 року) відбувалась сплата постачальнику податку, який було включено до складу податкового кредиту в попередніх звітних періодах.

Так при перерахуванні в листопаді 2009 року коштів в сумі 110000,00 грн. постачальнику ВАТ «Укрліспромоптторг»відбувалося погашення кредиторської заборгованості, яка обліковується станом на 31.10.09 року в сумі 141453 грн., відповідно відбулася і сплата податку, який було включено до складу податкового кредиту попередніх звітних періодів. Отже зазначена сума не може вважатися сплатою податку (від'ємного значення) за листопад 2009 року.

Узагальнюючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, а судом першої інстанції повно встановлені обставини у справі, яким дана належна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Закритого акціонерного товариства «Дніпровуд»на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.О. Аліменко

СуддіЯ.М. Василенко

О.І. Шурко

(Повний текст Ухвали складено 12.09.2011 року.)