Постанова № 18251532, 09.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/2596/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Кривоносовій І.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А 2171 про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за речове майно на суму 1970,4 грн. та видати речове майно в натуральному вигляді на суму 5646,6 грн. відповідно до довідки №61 від 25 листопада 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А 2171, в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність та зобовязати виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за речове майно на суму 1970,4 грн. та видати речове майно в натуральному вигляді на суму 5646,6 грн. відповідно до довідки №61 від 25 листопада 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прокурорською перевіркою діяльності службових осіб військової частини А2171 виявлено порушення вимог законодавства про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у відношенні ОСОБА_1, якій на момент звільнення з лав Збройних Сил України, військовою частиною, де позивач знаходився на речовому забезпеченні не виплачено грошову компенсацію за речове майно на суму 1970,4 грн. та не видано речове майно у натуральному вигляді на суму 5646,4 грн.

Представник військової прокуратури Одеського гарнізону, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, справу розглянути у порядку письмового провадження.

Позивач до судового засідання не зявився, від неї до суду 07.09.2011р. (вхід. № 29380/2011) надійшла заява, в якій вона підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити та розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, від нього до суду 07.09.2011р. (вхід. № 29379/2011) надійшла заява, в якій він позовні вимоги не визнав та просив розглядати справу за його відсутності.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення законного представника, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступні обставини та факти.

Відповідно до Наказу командира військової частини А2171 №211 від 20.10.2009р., старшого солдата ОСОБА_1 старшого механіка телефонного відділення ЗАЗ телефонного центру батальйону звязку звільнено з військової служби у відставку за пунктом “б” ч.6 ст.26 Закону України “Про військовий обовязок і військову службу”(за станом здоровя) та з 20.10.2009 року виключено зі списків особового складу частини. У даному наказі також зазначено щодо виплати ОСОБА_1 премії, передбаченої наказом МО України від 11.06.2008 року № 260 у розмірі 10 % від посадового окладу та надбавки за виконання особливих завдань у розмірі 50% за період з 01 по 20 жовтня 2009 року та виплати вихідної допомоги при звільненні за 21 повних календарних років (а.с. 10).

Згідно довідки, виданої помічником командира військової частини А2171 з ФЕР капітаном Шматок А.І. та начальником речової служби військової частини А2171 капітаном О.А. Алтипіним на одержання грошової компенсації та майна на суму замість предметів, що підлягають видачі, на підставі наказу командира військової частини А2171 від 20.10.2009 року № 211, ОСОБА_1 належить виплатити грошову компенсацію за речове майно до 11.03.2000 року на загальну суму 1970,40 грн. та після 11.03.2000 року видати речове майно у натуральному вигляді на загальну суму 5646,40 грн. (а.с.11 ).

Відповідно до листа командира військової частини А 2171 № 1574 від 02.12.2010 року ОСОБА_1 була повідомлена,, що вона має право на отримання грошової компенсації у розмірі 1970, 40 грн. та решту недоотриманого майна в натуральному вигляді та зазначено, що військова частина є розпорядником бюджетних коштів третього ступеня, тобто може здійснити виплату грошової компенсації замість речового майна в разі надходження коштів з вищестоящого довольчого органу (м. Вінниця) (а.с. 12).

Згідно з планом, затвердженим заступником військового прокурора Одеського гарнізону майором юстиції В.Л. Лузан від 03.03.2011 року, військовою прокуратурою Одеського гарнізону було проведено перевірку додержання службовими особами військової частини А2171 вимог Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та інших виданих на його розвиток нормативно-правових актів. Вказаною перевіркою виявлено порушення службовими особами військової частини А2171 законодавства України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, зокрема, відносно громадянки ОСОБА_1 (а.с.7-9).

Зясувавши викладене та з урахуванням того, що відповідачем порушено соціальне право ОСОБА_1 на одержання речового майна у встановленому законодавством розмірі, військовий прокурор звернувся в інтересах громадянки ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за речове майно на суму 1970,4 грн. та видати речове майно в натуральному вигляді на суму 5646,6 грн. відповідно до довідки №61 від 25 листопада 2009 року.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 121 Конституції України представництво інтересів громадян та держави у суді покладається на органи прокуратури України.

Згідно п.6 ч. 2 ст. 20, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції України Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі в Збройних силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991р. (надалі Закон № 2011-XII), відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 2 Закону України № 2011-XII передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно ст. 16 Закону України “Про Збройні Сили України” №1934-XII від 06.12.1991 року, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 9 Закону України № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки, або по їх бажанню грошову компенсацію за них (в редакції Закону чинній до внесення відповідних змін Законом України № 328-V від 03.11.2006 року).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004р. затверджено Положення «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»(надалі Положення №1444)

Положення №1444 визначає порядок речового забезпечення військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів Збройних Сил та інших військових формувань, а також військових ліцеїстів у мирний час.

Крім того, згідно з п. 27 Положення №1444, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно, виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно.

Суд не погоджується з посиланням відповідача на Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» №1459-ІІІ від 17 лютого 2000 року (набрав чинності з 11.03.2000 року), яким призупинена дія ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в частині одержання продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна та, що виплата грошової компенсації замість речового майна можлива у випадку надходження бюджетних коштів та вважає, що реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, у випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень Закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується Закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Разом з тим, п. 2 ст. 1 Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17 лютого 2000 року № 1459-III з 11.03.2000 року призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”від 20 грудня 1991 року № 2011-XI в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.

Законом України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”(в редакції Закону України від 03.11.2006 року) з 01.01.2007 року відновлено видачу грошової компенсації військовослужбовцям Збройних сил України за належне до видачі речове майно, а саме ч. 2 ст. 9-1 зазначеного Закону передбачає, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

Однак, пунктом 59 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію ч. 2 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” зупинено на 2007 рік, а відповідно до підпункту 3 пункту 67 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” 107-VI від 28.12.2007 року, ч. 2 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” виключено.

22 травня 2008 року зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II Закону України від 28 грудня 2007року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Таким чином, норми пункту 2 статті 9-1 Закону після прийняття Конституційним Судом вказаного вище рішення відновили свою дію в редакції до внесення змін (виключення зазначеного пункту) згідно із Законом України від 28 грудня 2007року № 107-VI.

З урахуванням того, що Закон України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів”від 17.02.2000 року № 1459-III не скасовано та неконституційним не визнано, що свідчить про його чинність, позивач має право на отримання грошової компенсації замість речового майна за період до 11.03.2000 року та на отримання речового майна у натуральному вигляді за період після 11.03.2000 року згідно виданої військовою частиною А-2171 довідки № 61 на одержання грошової компенсації та майна на суму замість предметів, що підлягають видачі старшому солдату ОСОБА_1

Наказом Міністра оборони України № 45 від 31.01.2006 року “Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1444” затверджений Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час.

Згідно з п. 3.1.12 вказаного Порядку грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що відповідачем не виплачено позивачугрошову компенсацію за речове майно на суму 1970, 40грн. за період до 11.03.2000 року та не видано речове майно в натуральному вигляді на суму 5646,40 грн. за період з 11.03.2000 року, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності військової частини А2171 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації та невидачі речового майна у натуральному вигляді відповідно до довідки № 61 на одержання грошової компенсації та майна на суму замість предметів, що підлягають видачі старшому солдату ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені у судовому засіданні факти, чинне законодаство України, матеріали справи та надані суду докази, суд дійшов висновку, що викладені позовні вимоги є обґрунтованими та законними, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 128,159-164,167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А 2171, задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А 2171 щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по грошовій компенсації за речове майно на суму 1970,4 грн. та невидачі речового майна в натуральному вигляді на суму 5646,6 грн.

Зобовязати Військову частину А 2171 (м. Одеса. Овідіопольська дорога,8, код ЄДРПОУ 08309566) виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за речове майно у розмірі 1970,4 (одна тисяча девятсот сімдесят гривень 40 копійок) грн..

Зобовязати Військову частину А 2171 (м. Одеса. Овідіопольська дорога,8, код ЄДРПОУ 08309566) виплатити ОСОБА_1 речове майно в натуральному вигляді на суму 5646,6 (пять тисяч шістсот сорок шість гривень 60 копійок) грн..

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Суддя/підпис/:

З оригіналом згідно:

Суддя: