Постанова № 18251526, 09.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2001/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Міхно Н.В.

за участю:

представника позивача- Бондаренка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Струмок»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

встановив:

Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Струмок»про стягнення з відповідача на користь позивача на рахунок Державного казначейства суми адміністративно-господарських санкцій 12065,20 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3687,35 грн.; всього 15752,55 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.3-7).

В судовому засіданні 09.12.2010 року представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях проти адміністративного позову (а.с.25-26). В судове засідання 09.02.2011 року відповідач не прибув. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.85). Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.73).

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов до висновку, що суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 14.03.2000 року Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Струмок»(далі СЗАТ «Струмок») зареєстроване Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області, як юридична особа, ідентифікаційний код 03766323, місцезнаходження: 68120, Одеська область, Татарбунарський район, с. Струмок, вул. Перемоги, 94А. (а.с.64, 74, 89, 90)

До Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 27.10.2008 року надійшов звіт СЗАТ «Струмок»про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік форми № 10-ПІ (а.с.8), у якому зокрема зазначено:

-середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу 92 особи;

-з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб;

-кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»4 особи;

-фонд оплати праці штатних працівників 415,5 тис. грн.;

-середньорічна заробітна плата штатного працівника 4516 грн.;

-сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 18064 грн.

Відповідно до розрахунку позивача адміністративно-господарських санкцій за 2007 звітний рік від 28.10.2008 року № 03-1/3337, визначених відповідачу (а.с.9):

-норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів = 1,

-середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність = 0,

-кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами = 4,

-середньорічна заробітна плата = 4516,30 грн.,

-сума адміністративно-господарських санкцій = 18065,20 грн.

У примітці розрахунку також зазначено, що у разі несплати адміністративно-господарських санкцій нараховується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Крім того, позивачем розрахована сума пені у загальній сумі 3687,35 грн., виходячи з наступного:

-16.12.2008 року сплачено 1000 грн.;

-відсоток ставки НБУ на 16.12.2008 року становить = 12%;

-відсоток ставки на один день склав = 0,04 (120х12 : 100х365);

-сума пені за 245 днів (з 16.04.2008 року по 16.12.2008 року) становить = 1770,39 грн. (18065,20х0,04х245днів :100);

-залишок боргу становить (18065,20-1000)=17065,20 грн.;

-16.01.2009 року сплачено 1000 грн.;

-сума пені за 31 день (з 17.12.2008 року по 16.01.2009 року) становить = 211,61 грн. (17065,20х0,04х31день:100);

-залишок боргу становить (17065,20-1000)=16065,20 грн.;

-12.02.2009 року сплачено 1000 грн.;

-сума пені за 27 днів (з 17.01.2009 року по 12.02.2009 року) становить = 173,50 грн. (16065,20х0,04х27днів:100);

-залишок боргу становить (16065,20-1000)=15065,20 грн.;

-16.03.2009 року сплачено 1000 грн.;

-сума пені за 32 дні (з 13.02.2009 року по 16.03.2009 року) становить = 192,83 грн. (15065,20х0,04х32 дні:100);

-залишок боргу становить (15065,20-1000)=14065,20 грн.;

-28.04.2009 року сплачено 1000 грн.;

-сума пені за 43 дні (з 17.03.2009 року по 28.04.2009 року) становить = 241,92 грн. (14065,20х0,04х43 дні:100);

-залишок боргу становить (14065,20-1000)=13065,20 грн.;

-14.05.2009 року сплачено 1000 грн.;

-сума пені за 16 днів (з 29.04.2009 року по 14.05.2009 року) становить = 83,62 грн. (13065,20х0,04х16 днів:100);

-залишок боргу становить (13065,20-1000)=12065,20 грн.;

-відсоток ставки НБУ на 19.02.2010 року становить = 10,25%;

-відсоток ставки на один день склав = 0,03 (120х10,25 : 100х365);

-сума пені за 280 днів (з 15.05.2009 року по 19.02.2010 року) становить = 1013,48 грн. (12065,20х0,03х280днів :100).

Загальна сума до сплати (12065,20+3687,35)=15752,55 грн.

В судовому засіданні також встановлено, що СЗАТ «Струмок» до Татарбунарського центру зайнятості в 2007 році подано звіти форми № 3-ПН про наявність вакансій, а саме:

-25.01.2007 року, вакантні місця, в тому числі охоронці 4 особи, примітка інваліди 3 групи (а.с.68);

-26.02.2007 року, вакантні місця, в тому числі охоронці 4 особи, примітка інваліди 3 групи (а.с.28);

-26.03.2007 року, вакантні місця, в тому числі охоронці 4 особи, примітка інваліди 3 групи (а.с.29);

-26.04.2007 року, вакантні місця, в тому числі охоронці 4 особи, примітка інваліди 3 групи (а.с.30);

-25.05.2007 року, вакантні місця, в тому числі охоронці 4 особи, примітка інваліди 3 групи (а.с.31);

-25.06.2007 року, вакантні місця, в тому числі охоронці 4 особи, примітка інваліди 3 групи (а.с.32);

-25.07.2007 року, вакантні місця, в тому числі охоронці 4 особи, примітка інваліди 3 групи (а.с.33);

-25.08.2007 року, вакантні місця, в тому числі охоронці 4 особи, примітка інваліди 3 групи (а.с.34);

-25.09.2007 року, вакантні місця, в тому числі охоронці 5 осіб, примітка інваліди 3 групи (а.с.35);

-25.10.2007 року, вакантні місця, в тому числі охоронці, примітка інваліди 3 групи; (а.с.36);

-25.11.2007 року, вакантні місця, в тому числі охоронці 5 осіб, примітка інваліди 3 групи 4 особи (а.с.37);

-25.12.2007 року, вакантні місця, в тому числі охоронці 5 осіб, примітка інваліди 3 групи (а.с.38).

У відповідь на лист голови правління СЗАТ «Струмок»від 12.01.2008 року № 21 Татарбунарським районним центром зайнятості листом від 07.02.2008 року № 84/03/03 (а.с.27) відповідача повідомлено, що в 2007 році на обліку в Татарбунарському районному центрі зайнятості мешканців населених пунктів Струмок та Спаське, які є особами з обмеженими фізичними можливостями не перебувало; у звязку з мінімальним розміром заробітної плати по посаді охоронець (в кількості 4 осіб) інваліди, які перебували на обліку в центрі зайнятості та проживали в інших населених пунктах від роботи в СЗАТ «Струмок»відмовились.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Господарським кодексом України (далі ГК України), Законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (далі ЗУ № 875-ХІІ), «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803-ХІІ (далі ЗУ № 803-ХІІ), Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 (далі Положення), Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 (далі Порядок).

Відповідно п. 1 Положення Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно п. 3 Положення основними завданнями Фонду, зокрема, є контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Пунктом 4 Положення передбачено, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань:

-забезпечує реєстрацію у відділеннях Фонду підприємств, на яких працює вісім і більше осіб, та одержання від них звітності про зайнятість і працевлаштування інвалідів;

-здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені;

-сприяє створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, професійному навчанню непрацюючих інвалідів, а також їх професійній підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації.

Частинами 1, 3 статті 18-1 ЗУ № 875-ХІІ передбачено, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 18 ЗУ № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 статті 20 ЗУ № 803-ХІІ передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до п. 2 Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно із ст. 19 ЗУ № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування інвалідів унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

-у 2007 році відповідачем обовязок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів виконано у порядку, встановленому законодавством, у тому числі:

-державній службі зайнятості надано щомісячну інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів,

-Фонду соціального захисту інвалідів надано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів;

-інваліди, які перебували на обліку в Татарбунарському районному центрі зайнятості та проживали в інших населених пунктах, для працевлаштування до СЗАТ «Струмок»у 2007 році безпосередньо до СЗАТ «Струмок»чи до державної служби зайнятості не звертались, центром зайнятості до відповідача не направлялись;

-обовязок відповідача, як підприємства, яке використовує найману працю, самостійно забезпечувати зайнятість інвалідами виділених та створених відповідачем робочих місць для працевлаштування інвалідів, - законодавчо не встановлений, тобто

-обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, є доведеними;

відповідно

-позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на рахунок Державного казначейства суми адміністративно-господарських санкцій 12065,20 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3687,35 грн.; всього 15752,55 грн., є необґрунтованими, законодавчо безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Струмок»про стягнення з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Струмок»на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок Державного казначейства суми адміністративно-господарських санкцій 12065,20 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3687,35 грн.; всього 15752,55 грн. залишити без задоволення повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 14 лютого 2011 року.

Суддя М.Г. Цховребова

Адміністративний позов

- залишити без задоволення повністю.

09 грудня 2010 року