Постанова № 18251521, 08.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3900/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2011 року м.ОдесаОдеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Болотовій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000271530 від 27.04.2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Одеський морський торгівельний порт»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до державної спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000271530 від 27.04.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що не згоден з висновками акту, де встановлено порушення Одеського порту п.п. «д»п.п. 7.2.1. п.7.2, п.п.7.4.2, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, оскільки в Одеському порту є наявності всі необхідні документи по взаєморозрахунках з його контрагентом ПП «Статус-Сервіс», які підтверджують правильність та правомірність формування податкового кредиту в декларації по ПДВ за грудень 2010 року.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, пославшись на те, що висновки Відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі від № 226 Артошиною Інною Василівною головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводжування підприємств функціонування інфраструктури водного транспорту СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі та у відповідності до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1. ст.75, ст.79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Одеський морський торгівельний порт», код за ЄДРПОУ 01125666 з питання достовірності даних податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, сформованих за рахунок взаємовідносин з ПП «Статус-Сервіс»(код за ЄДРПОУ 34281107).

За наслідками зазначеної перевірки був складений Акт № 127/15-3/01125666/7 від 07.04.2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення ДП «Одеський морський торгівельний порт»,: п.п. «д»п.п.7.2.1 п.7.2 , п.п.7.4.2 п.7.4.4. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого завищене відємне значення податку на додану вартість всього на суму 653, 83 грн., у тому числі за грудень 2010 року 653,83 грн.

На підставі акту перевірки № 127/15-3/01125666/7 від 07.04.2011 року державної спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000271530 від 27.04.2011 року про визначення ДП «Одеський морський торгівельний порт»суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 653,83 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 163,46 гривень.

Проаналізувавши матеріал справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як було встановлено в процесі судового розгляду 24.09.2010 року між ДП «Одеський морський торгівельний порт»та ПП «Статус-Сервіс»був укладений договір поставки № КД-15322 від 24.09.2010 року, ціною, найменуваннями та кількістю згідно із Специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору поставки на загальну суму 96 250,00 грн., у тому числі ПДВ - 16 041,67 грн.).

Факт поставки ПП «Статус-Сервіс»матеріалів згідно договору, а саме, цементу марки 400-А, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними: № 10000067 від 22.12.2010 р. на суму 3150,00 грн., у т.ч. 525 грн. (а.с.30), № 10000068 від 28.12.2010 р. на суму 2756,24 грн., у т.ч. ПДВ - 459,37 грн.(а.с.33), № 10000069 від 28.12.2010 р. на суму 437, 50 грн., у т.ч. 72, 92 грн. (а.с.35) та видатковими накладними: від 22.12.2010 р. № РН-1000068 (а.с.31), від 28.12.2010 р. № РН-1000089 (а.с.34), від 28.12.2010 р. № РН-1000090 (а.с.36). Крім того факт виконання умов договору та належного розрахунку між контрагентами підтверджується платіжними дорученнями від 17.01.2011 року на суму 3150 грн.(а.с.32) та від 20.01.2011 року на суму 3193, 75 грн.(а.с.32).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Виписка податкової накладної та її включення до реєстру повинні відбуватися одночасно. Податкова накладна, виписана та не включена до реєстру на дату її виписки, не може вважатися оформленою відповідно до «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових неладних», затвердженого Наказом ДПА України 30.06.2005 р. за № 244, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18.07.2005 р за № 770/11050.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.п. 7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що в Законі України «Про податок на додану вартість»передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

Оскільки позивач фактично отримав товари від поставщиків у вартості яких знаходились суми ПДВ та оплатив їх вартість, в тому числі й суми ПДВ, отримав податкові накладні за встановленою формою, як було встановлено в судовому розгляді, що надало позивачу право на формування податкового кредиту з ПДВ у зазначених періодах, що і було ним зроблено у податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 653,83 грн. та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2010р. (а.с.29).

Укладання вищезазначених угод та їх подальше виконання сторонами свідчить про намір виконавця виконати роботи, а замовника прийняти ці роботи, що підтверджується видатковими накладними, , податковими накладними, які за формою відповідають вимогам чинного законодавства, та платіжними дорученнями.

Крім того, я як вбачається із акту перевірки, висновок СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про протиправне формування суми податку на додану вартість за грудень 2010 року та включення вказаних сум ПДВ до складу податкового кредиту за грудень 2010 року ґрунтуються на тому, що угоди між позивачем та ПП «Статус-Сервіс»були укладені без наміру настання реальних наслідків, а тому відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України є нікчемності.

Зазначений висновок був зроблений на підставі акту перевірки від 18.03.2011 року № 473/23/34281107 ДПІ у Біляївському районі м.Одеси ПП «Статус-Сервіс», яким було встановлено відсутність необхідних умов для господарської діяльності підприємства, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність підприємства за його місцезнаходженням.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 207 ГКУ, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідно органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання вказаних угод між ДП «Одеський морський торгівельний порт»та ПП «Статус-Сервіс»у встановленому законом порядку недійсними.

З огляду на викладене, судом не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, виходячи з вищевикладеного, на думку суду, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність прийнятих ним оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення № 0000271530 від 27.04.2011 року.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000271530 від 27.04.2011 року, задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі № 0000271530 від 27.04.2011 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови був виготовлений та підписаний суддею 08 вересня 2011 року року.