Постанова № 18250839, 08.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2011 р. № 2а-5448/11/1370

11 год. 10 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий - суддяКостів М.В.

суддяГулкевич І.З.

суддяШинкар Т.І.

секретар судового засідання -Билень Н.С.

з участю

позивачаОСОБА_1

представника позивачаОСОБА_2

представника відповідача 1Антощук А.В.

представника відповідача 2Антощук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Львівської митниці про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, у якому містяться вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної митної служби України № 797-к від 18.04.2011р. «Про припинення перебування на державній службі»в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1;

- визнати протиправним і скасувати наказ в.о. начальника Львівської митниці №247-к від 19.04.2011 р. «Про оголошення наказу Державної митної служби України»в частині звільнення з 19 квітня 2011 року ОСОБА_1 з посади виконуючого обовязки старшого інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Рава-Руська;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Рава-Руська»;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно припинив перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця, оскільки позивач присягу не порушував, посадові обовязки виконував сумлінно, на час звільнення перебував на листку тимчасової непрацездатності.

В судовому засіданні позивач і представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, з підстав викладених у позовній заяві, вважають звільнення безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідачі, Державна митна служба України та Львівська митниця, проти позову заперечили повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні. Вважають, що позивач несумлінно виконував свої посадові обовязки, що є порушенням Присяги державного службовця.

Представник відповідачів у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у письмовому запереченні, вважає безпідставним посилання позивача на положення Дисциплінарного статуту, просить у задоволенні позову відмовити повністю

Суд заслухав пояснення сторін, повно, всебічно та обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, проходив службу в митних органах з листопада 1997 року і на час звільнення перебував на посаді виконуючого обовязки старшого інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Рава-Руська». Присягу державного службовця склав 27.11.1997 року.

Наказом Державної митної служби України від 18 квітня 2011 року №797-К «Про припинення перебування на державній службі»за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»припинено з 18.04.2011 р. перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, виконуючого обовязки старшого інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Рава-Руська».

Підставою видання вищевказаного наказу є Закон України «Про державну службу», Акт комплексної перевірки службової діяльності Львівської митниці за період роботи у 2008, 2009, 2010 роках по 11.03.2011р., пояснення посадових осіб Львівської митниці.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, під час проведення комплексної перевірки службової діяльності Львівської митниці за період роботи у 2008, 2009, 2010 роках по 11.03.2011 комісією встановлено, що при митному оформленні товару в режимі ІМ-40 Г, у графі 31 ВМД № 209100514/2011/000010 від 01.02.2011 і № 209100514/2011/000032 від 27.02.2011 заявлено «Еластичні труби - труби гнучкі із заліза, з закріпленими краями, з'єднання гнучкі, для системи випуску відпрацьованих газів автомобіля», код за УКТЗЕД 8307 10 90 00 (ставка мита 2 %).

Разом з цим, відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби від 30.12.2010 № 1561, які побудовані на основі пояснень до гармонізованої системи опису та кодування товарів 1996 року, до товарної позиції 8307 (труби гнучкі з недорогоцінних металів, з фітінгами чи без них) не включаються серед іншого гнучкі труби, виготовлені, як частини механізмів або транспортних засобів.

Відповідно до опису граф 31 вищезазначених ВМД класифікація даного товару повинна відбуватися в товарній позиції 8708 (частини та пристрої моторних транспортних засобів товарної позиції 8701-8705), а саме за кодом згідно з УКТЗЕД 8708 92 99 98 (глушники та вихлопні труби; їх частини) - ставка мита 5 %.

Таким чином, загальна сума нанесених державі збитків за ВМД №209100514/2011/000010 від 01.02.2011 і №209100514/2011/000032 від 27.02.2011, оформлення яких, в порушення вимог Закону України «Про Митний тариф України»та ст. 40 і ст. 42 Митного кодексу України, в частині проведення мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, здійснював ОСОБА_1, в.о. старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Рава-Руська»Львівської митниці, складає 27 319,54 грн.

Зазначене вище вказує на несумлінне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, визначених пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 посадової інструкцією старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Рава-Руська»Львівської митниці, затвердженої начальником Львівської митниці 30.04.2010.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При вирішенні питання про застосування до позивача стягнення і звільнення зі служби, Державна митна служба України повинна керуватися нормами Кодексу законів про працю України, Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»та Законом України «Про державну службу».

Закон України «Про державну службу»№ 3723-XII від 16.12.1993 року зі змінами та доповненнями (далі Закон № 3723) визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки»(ст. 17 Закону №3723).

Серед основних обов'язків державних службовців є додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (ст. 10 Закону №3723).

Державні службовці, окрім іншого, мають право безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення; на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян; захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.

Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 Закону №3723).

Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця: 1) за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, 2) порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, 3) а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює (ст. 14 Закону №3723).

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється в т.ч. у разі порушення державним службовцем Присяги.

Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах митного контролю, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України (ч. 2 ст. 9 Закону № 3723).

Відповідно до вимог п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» № 2805-IV від 06.09.2005 року (далі Закон № 2805), згідно його Преамбули, визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, у тому числі керівників митних органів щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

Відповідно до норм Закону № 2805, службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління (ст. 1 Закону № 2805).

Порушення службової дисципліни це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України (ст. 21 Закону №2805).

Діяння, визначені цим Статутом як порушення службової дисципліни, є дисциплінарними правопорушеннями (ст. 22 Закону № 2805).

Статтями 22 та 28 Дисциплінарного статуту митної служби України передбачено перелік діянь, які є порушеннями службової дисципліни і встановлено вичерпний перелік випадків, в яких до посадової особи митної служби може застосовуватися дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

Аналізуючи наведені вище норми Конституції України та Закону №2805, суд дійшов висновку, що невиконання чи неналежне виконання посадовою особою митних органів службових обовязків насамперед повинно кваліфікуватися як дисциплінарне правопорушення, а не як порушення Присяги державного службовця.

Водночас чіткого розмежування діянь державних службовців, які є порушенням присяги та підставою для припинення державної служби, як і діянь, які є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності (у тому числі і для звільнення), чинне законодавство не містить.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про державну службу»дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Конституційний Суд України у справі про відповідальність юридичних осіб (рішення від 30 травня 2001 року в справі № 1-22/2001), аналізуючи приписи пункту 22 статті 92 Конституції України, зазначив, що ця норма спрямована не на встановлення видів юридичної відповідальності. Цією нормою визначено, що винятково законами України мають врегульовуватися засади цивільно-правової відповідальності, підстави кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад), та відповідальність за них. Загальновизнаним є поділ юридичної відповідальності за галузевою структурою права на цивільно-правову, кримінальну, адміністративну та дисциплінарну.

З огляду на викладене, звільнення з державної служби за порушення присяги є спеціально обумовленим видом відповідальності, на який не поширюються строки для застосування і зняття дисциплінарних стягнень, а також не поширюється заборона на звільнення під час тимчасової непрацездатності.

З наведених вище положень чинного законодавства суд робить висновок, що за неналежне (несумлінне) виконання посадових обовязків позивача, як державного службовця, може бути притягнуто як до дисциплінарної відповідальності, так і звільнено за порушення ним присяги.

Проте, на переконання суду, щоб порушення могло бути кваліфіковане (визначене) як порушення присяги, воно повинно бути більш тяжким, більш суттєвим, ніж порушення щодо невиконання чи неналежного виконання службових обовязків, яке є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, зокрема і у вигляді звільнення.

Згідно спірного наказу Голови Державної митної служби України № 797-к від 18.04.2011 p., в ході комплексної перевірки виявлено, що 01.02.2011 р. у ВМД № 209100514/2011/000010 та 27.02.2011 р. у ВМД № 209100514/2011/000032 при митному оформленні товару в режимі ІМ-40 Г було заявлено «еластичні труби - труби гнучкі із заліза, з закріпленими краями, з'єднання гнучкі, для системи випуску відпрацьованих газів автомобіля», код за УКТЗЕД 8307109000 (ставка мита 2%), в той час, як згідно Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби № 1561 від 30.12.2010 p., класифікація такого товару, повинна була здійснюватися за кодом УКТЗЕД 8708929998 (глушники та вихлопні труби, їх частини) - ставка мита 5%, внаслідок чого, позивачем заподіяно державі збитків на суму 27 319,54 грн.

Водночас, як вбачається з висновку спеціаліста від 5 травня 2011 р., задекларовані еластичні труби мають універсальне призначення і можуть в рівній мірі використовуватися як демпфуючий елемент при розширенні газів, які переходять з камери в камеру, як елемент, що сповільнює витік рідини при перетіканні із ємності в ємність, як зєднуючий елемент для деталей та вузлів, що можуть частково переміщатися один відносно одного внаслідок коливання, вібрації, як захисний елемент пучка трубопроводів чи кабелів при їх прокладці по об"єктах (опірних елементах), частини яких коливаються, як захисний елемент трубопроводів з високою температурою чи агресивною рідиною.

Згідно з повідомленням фірми «Рібуко»від 29.04.2011 р. з додатками, еластичні труби, які даною фірмою постачалися, відповідно до супровідних документів за ВМД № 209100514/2011/000010 від 01.02.2011 р. та ВМД № 209100514/2011/000032 від 27.02.2011 p., є предметами універсального використання. В товаросупровідних документах до даних ВМД зазначено код товару УКТ ЗЕД саме 8307109000.

Згідно з ВМД № 209100534/2009/001178 від 24.04.2009 p., ВМД № 209000011/2011/2336 від 01.02.2011 p., ВМД № 209000009/2011/2117 від 31.01.2011 p., які були складені іншими посадовими особами інших підрозділів Львівської митниці, в період проведення комплексної перевірки (2008 р. - 11 березня 2011 p.p.), за результатами якої було звільнено з роботи позивача ОСОБА_1, товар, ідентичний тому, що був оформлений позивачем, згідно з ВМД № 209100514/2011/000010 від 01.02.2011 р. та ВМД № 209100514/2011/000032 від 27.02.2011 p.

При цьому, в цих ВМД застосовано той же код товару згідно УКТЗЕД - 830710009000.

Так само, ідентичний товар був оформлений за тим же кодом товару згідно УКТЗЕД - 830710009000, відповідно до ВМД № 209120000/2011/011667 від 18.05.2011 p. Тобто, ідентичний товар оформлявся за тим же кодом до і після оформлення такого товару позивачем.

Вищенаведені встановлені фактичні обставини справи, на переконання суду, свідчать про відсутність в діях позивача ознак порушення присяги.

Водночас, в оскаржуваному наказі під порушенням присяги відповідач зазначив несумлінне виконання позивачем своїх службових обовязків, визначених п.2.1., 2.2, 2,3,2.4 посадової інструкції. Жодних обґрунтувань, чому встановлені порушення не можуть бути визначені як дисциплінарний проступок, у чому полягає їх особлива тяжкість, а головне, доказів встановлення умисності допущених порушень та настання тяжких наслідків, які мали місце внаслідок допущеного порушення, у матеріалах справи немає.

Також з матеріалів справи не вбачається вчинення позивачем дій, передбачених ст.ст.3,5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», чи інших дій, що перешкоджали б нормальному функціонуванню державного органу. Порушень, встановлених законом обмежень для державних службовців, повязаних з проходженням державної служби, позивач не допускав, а також не зафіксовано вчинків, які порочать його як державного службовця або дискредитують державний орган, в якому він працює.

В наказі № 797-к від 18.04.2011р. не зазначено, які вчинки позивача є перешкодою для перебування його на службі в митних органах, відсутні посилання на конкретні порушення позивачем вимог Закону України «Про державну службу».

Крім того, Державною митною службою України не враховано положення статті 27 Дисциплінарного статуту митної служби України та п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р.

Так, статтею 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачі не довели, що порушення позивачем своїх посадових обовязків, визначених у посадовій інструкції, є порушенням присяги Державного службовця, а не підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про прийняття наказу Державної митної служби України в частині звільнення ОСОБА_1 без дотримання вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України від 18 квітня 2011 року №797-К «Про припинення перебування на державній службі»за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»ОСОБА_1, виконуючого обовязки старшого інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Рава-Руська є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір. Отже, порушене відповідачем право ОСОБА_1 на проходження публічної служби, підлягає відновленню шляхом його поновлення на попередній посаді.

Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середньомісячна заробітна плата позивача згідно з довідкою Львівської митниці становила на день звільнення 3416,49 грн., середньоденна 162,69 грн.

З урахуванням положень п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02. 1995р. №100 (в редакції на час виникнення спірних відносин) за час вимушеного прогулу позивачу належить до виплати 16106 грн. 31 коп. ( 3416,49 х 5 (місяці) + 162,69 х 15 днів).

Згідно з ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України №797-к від 18.04.2011 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1.

3.Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці №247-к від 19.04.2011р. в частині оголошення наказу Державної митної служби України про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1.

4.Поновити ОСОБА_1 на посаді в.о. старшого інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Рава-Руська»Львівської митниці з 20.04.2011 року.

5.Стягнути з Львівської митниці (м. Львів, вул. Костюшка 1, код ЄДРПОУ 35775617) в користь ОСОБА_1. (АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 16 106, 31 гривень.

6.Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді в.о. старшого інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Рава-Руська»Львівської митниці та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 3416 (три тисячі чотириста шістнадцять) гривень 49 коп. виконується негайно

7. Судові витрати зі сторін не стягуються.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий-суддя /підпис/ Костів М.В.

Суддя/підпис/ Гулкевич І.З.

Суддя /підпис/ Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Костів М.В.