Постанова № 18249788, 06.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 року 16 год. 16 хв. Справа № 2а-0870/4489/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лазаренка М.С.

при секретарі Ширшові А.А.

за участю представників:

від позивача Мацко К.Є., Паскалов І.О.

від відповідача: Панцаков С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавер Юкрейн»

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про: відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та визнання протиправним і скасування рішення від 29.04.2011 року №109.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діскавер Юкрейн» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та визнання протиправним і скасування рішення від 29.04.2011 року №109 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на те, що під час прийняття оскаржуваного рішення податковим органом порушено вимоги Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №978 від 22.12.2010 року.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявленого позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість прийнято на підставі вимог Податкового кодексу України, зокрема з підстав того, що обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діскавер Юкрейн» зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 06.04.2009 року, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11031020000025233.

23.05.2011 року Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя видано Довідку №694 про взяття платника податків ТОВ «Діскавер Юкрейн» з 07.04.32009 року за №3065 на облік як платника податків.

28 травня 2009 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя видано Свідоцтво №100228363 про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавер Юкрейн» як платника податку на додану вартість.

29 квітня 2011 року Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято рішення №109 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Як вбачається з даного рішення, судом встановлено, що рішення №109 від 29.04.2011 року складене комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 12 травня 2008 року №41-р., від 19.09.2008 року №72-р., від 24 листопада 2008 року №91 та від 23 січня 2009 року №7-р. Комісією встановлено, що платник ліквідуються з причин: обсяг постачання товарів/послуг платниками податку зареєстрованими добровільно. Іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання (п.п. «и» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України), що підтверджується службовою відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб від 28.04.2011 року №269.

На підставі викладеного, комісією зроблено висновок, що перелічені документи та відповідно до п.п. «и» п.184.1 ст.1 Податкового кодексу України є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Днем анулювання реєстрації є 29.04.2011 року.

З прийнятим рішенням позивач не погодився та звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Стаття 184 ПК визначає порядок анулювання реєстрації платника податків. Анулювання здійснюється шляхом вилучення особи з реєстру платників податку. Підстави для такого вилучення визначені в тексті статті. Перелік зазначених підстав є виключним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав передбачених статтею 184 розділу V Кодексу, та в порядку, визначеному розділом V Положення. про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010, № 978.

З аналізу зазначених норм вбачається, що анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись безпосередньо за заявою платника податку на додану вартість на підставах, визначених у підпунктах "а" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, та за ініціативою відповідного податкового органу на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу приймається за наявності відповідних підтвердних документів, які зазначені у підпункті 5.2 пункту 5 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010, № 978.

Відповідно до п.п. «и» п.184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання

Згідно п.184.2 ст. 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Аналогічні підстави та порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено розділом V Положення. про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010, № 978 (далі Положення).

Відповідно до п. 5 розділу V Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "и" пункту 1 цього розділу).

Податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Відповідно до п.п.5.2.14 п.5 розділу V Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами зокрема є: акт (довідка) документальної чи камеральної перевірки або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи, зареєстрованої добровільно, за 12 послідовних податкових місяців, який свідчить про те, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання (підстава - підпункт "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку), обсяги постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам ПДВ.

Згідно п.п. 5.3 зазначеного розділу за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) податковий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення податковим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 5.4 розділу V Положення рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 6). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження податкового органу, та підписується керівником податкового органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дослідивши оскаржуване рішення та матеріали, що надані відповідачем, судом встановлено, що в порушення зазначених вимог розділу V Положення підтвердним документом є службова відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб, що також підтверджується Протоколом засідання комісії по анулювання свідоцтв №7 від 28.04.2011 року.

Крім того, вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що до набрання чинності Податковим кодексом України, правовідносини з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були визначені пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, відповідно до якого, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;

д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;

е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Вказаною нормою було визначено вичерпний перелік підстав, за яких орган державної податкової служби мав право провести анулювання реєстрації платника ПДВ. При цьому, у Законі України «Про податок на додану вартість» була відсутня норма, яка б встановлювала таку підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ як «обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання».

Прикінцевими положеннями Податкового кодексу України передбачено, що Податковий кодекс України набирає чинності з 1 січня 2011 року. При цьому його норми, за загальним правилом, застосовуються до тих правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року в справі №17/99 надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Виходячи із вищевикладених положень випливає, що не можуть мати зворотної дії юридичні норми, які встановлюють нові права й обов'язки чи заборони, оскільки порушення таких прав, невиконання таких обов'язків, недотримання таких заборон завжди буде новим видом, новим «складом» правопорушень, окрім наявності в нормативно-правовому акті прямої вказівки про застосування такої нової норми до правовідносин які мали місце до набрання ним чинності, та стосуватись це може лише юридичних осіб чи субєктів господарювання взагалі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обовязок доведення наявності фактів порушення податкового законодавства покладений на органи державної податкової служби, суд вважає, що відповідачем не доведений факт порушення позивачем Податкового кодексу України, а отже, його рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість є протиправними з огляду на те, що відповідач діяв при неповному зясуванні обставин справи, в умовах відсутності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

При цьому звертає увагу на те, що вимоги позивача про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та визнання протиправним і скасування рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 29.04.1011 року №109 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є за своєю суттю тотожними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №109 від 29.04.2011 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавер Юкрейн» (код ЄДРПОУ 36447632) як платника податку на додану.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавер Юкрейн» (код ЄДРПОУ 36447632) судові витрати в розмірі шість грн.. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 15 вересня 2011 року.

Суддя М.С. Лазаренко

Постанову виготовлено у повному обсязі 12 вересня 2011 року