Постанова № 18249763, 12.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2011 року 16:05                               Справа № 2а-0870/6177/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Петрусь Д.К., за участю прокурора – Красних О.О. (посвідчення від 13 січня 2011 року №85), представників позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 16 серпня 2011 року), ОСОБА_2 (довіреність від 29 серпня 2011 року), представника відповідача – ОСОБА_3 (довіреність від 14 лютого 2011 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мелітопольської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області до Комунального підприємства «Водоканал» про стягнення суми фінансових санкцій.

28 липня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Мелітопольської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області до Комунального підприємства «Водоканал» про стягнення суми фінансових санкцій у розмірі 61 766 грн. 62 коп.

Ухвалою суду від 02.08.2011 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.08.2011.

17.08.2011 в судове засідання прибув прокурор, підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання також прибув представник відповідача та заперечив проти задоволення адміністративного позову.

Ухвалою суду від 17.08.2011 за обґрунтованим клопотанням сторін провадження у справі зупинено для надання додаткових доказів по справі до 12.09.2011.

Ухвалою суду від 12.09.2011 провадження в адміністративній справі поновлено.

12.09.2011 в судове засідання прибув прокурор та представники позивача, заявили про незмінність своєї правової позиції щодо предмета спору.

В судове засідання також прибув представник відповідача та подав письмові заперечення на адміністративний позов.

Нормативне обґрунтування адміністративного позову: ст.ст. 17, 19, 25, 26, 27 Закону України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 №74/94-ВР (далі іменується – Закон України №74/94-ВР); Постанова Кабінету Міністрів України «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів» від 22.10.2008 №935 (далі іменується – Порядок №935); Постанова Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з енергозбереження» від 29.06.2000 №1039 (далі іменується – Положення №1039); Постанова Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію урядових органів» від 28.03.2011 №346; Наказ Держкоменергозбереження «Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» від 22.10.2002 №112 (далі іменується – Наказ №112).

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 12.09.2011.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно повідомлення на проведення заходу від 25.03.2011 №15-9/02-038-0379 та посвідчення (направлення) на проведення заходу від 25.03.2011 №044 Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області проведено планову перевірку з питань стану використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами теплопостачання та водопровідно-каналізаційного господарства Комунальним підприємством «Водоканал». Перевірка проводилась з 11.04.2011 по 29.04.2011.

За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт від 26.05.2011 №15-9/03-183-32 (далі іменується – Акт перевірки), згідно якого виявлені перевитрати відповідачем електричної енергії понад встановлений показник норм питомих витрат на «послуги з розподілу води» у кількості 142,846 тис. кВт*год.

На підставі Акту перевірки позивачем прийняті відповідні заходи: винесено постанову про застосування економічних санкцій від 26.04.2011 №22, складено протокол про адміністративне правопорушення та внесено припис від 26.04.2011.

У встановлений чинним законодавством строк припис від 26.04.2011 та постанова про застосування економічних санкцій від 26.04.2011 №22, відповідачем не оскаржені, а кошти у добровільному порядку до Державного бюджету України не сплачені.

Стаття 25 Закону України №74/94-ВР визначає, що завданням контролю у сфері енергозбереження є забезпечення додержання норм законодавства про енергозбереження всіма державними органами, юридичними та фізичними особами.

Згідно ст. 26 Закону України №74/94-ВР державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.

Державному контролю також підлягає правильність та ефективність використання цільових коштів, виділених з фонду енергозбереження для вжиття заходів щодо раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Повноваження, порядок атестації посадових осіб, які здійснюють державний контроль у сфері енергозбереження, зразки їх посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України. Посадові особи, які здійснюють контроль у сфері енергозбереження, несуть відповідальність за перевищення повноважень та неправомірність своїх дій відповідно до закону.

Порядок здійснення державного контролю у сфері енергозбереження визначається цим Законом та чинним законодавством України.

За приписами Закону України №74/94-ВР паливно-енергетичні ресурси – це сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві. Раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів – це досягнення максимальної ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів при існуючому рівні розвитку техніки та технології і одночасному зниженні техногенного впливу на навколишнє природне середовище. Норми питомих витрат палива та енергії – це регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги. Нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів – це прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів – номами питомих витрат палива та енергії.

Контроль за дотриманням нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів здійснюється уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом.

Згідно ст. 17 Закону України №74/94-ВР економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за: марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів; несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію – нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам; невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів державного управління енергозбереженням щодо усунення фактів марнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

За перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб'єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів. До обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, на які нараховується енергетичний збір, не включається обсяг видів палива та паливно-енергетичних ресурсів, отриманих суб'єктом господарювання з альтернативних джерел енергії.

Відповідно до ст. 19 Закону України №74/94-ВР державні енергетичні стандарти є обов'язковими для виконання. Вони визначають основні терміни та поняття, організаційно-методичні основи енергозбереження, раціональні питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів, методи визначення потреб в енергії, сертифікації об'єктів відповідно до вимог енергозбереження, методи збирання та обробки інформації про витрати паливно-енергетичних ресурсів, вимоги до енергозберігаючих технологій і енергозберігаючого обладнання, вимоги до вторинних енергетичних ресурсів, нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії.

Відповідно до 20 Закону України №74/94-ВР норми і нормативи витрат паливно-енергетичних ресурсів в обов'язковому порядку включаються в енергетичні паспорти обладнання, режимні карти, технологічні інструкції та інструкції з експлуатації, а також у технічні умови та паспорти на всі види машин і механізмів, що споживають паливно-енергетичні ресурси. На період до введення в дію систем енергетичних стандартів допускається застосування прогресивних норм і нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів. Порядок установлення норм питомих витрат палива та енергії визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 27 Закону України №74/94-ВР встановлено, що порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у: невиконанні вимог щодо підтримання та підвищення технічного рівня енерговикористовуючого обладнання та систем енергопостачання; відмові від надання своєчасної повної інформації, а також фальсифікації даних обліку та звітності щодо енергозбереження;порушенні вимог законодавства України під час проведення державної експертизи з енергозбереження, у тому числі у поданні свідомо неправдивих експертних висновків; невиконанні вимог державної експертизи з енергозбереження; фінансуванні та впровадженні у виробництво нових технологій та обладнання, які не відповідають вимогам енергетичних стандартів і не мають позитивного висновку державної експертизи з енергозбереження; порушенні встановлених вимог енергозбереження під час проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію, експлуатації підприємств, споруд, транспортних засобів та інших об'єктів; використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів; порушенні строків внесення платежів за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів; невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль в галузі енергозбереження, а також у створенні перешкод для нормальної роботи представників цих органів.

Законодавством України також може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про енергозбереження.

Юридичні і фізичні особи повинні відшкодувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушень законодавства про енергозбереження, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Перевіркою виявлено та встановлено факт перевищення затвердженої норми питомої витрати електроенергії на послуги «Послуги з розподілу води» на 22,0 кВт*год/тис.м кв. (норма – 1340,0 кВт*год/тис.м кв., фактична питома витрата – 1362,0 кВт*год/тис.м кв.). Річний обсяг послуг – 6493,0 тис.м кв. Річний обсяг перевитраченої електроенергії – 6493,0*(1362,0-1340,0) = 142846,0 кВт*год.

Ціна 1 кВт*год. електричної енергії згідно довідки підприємства та акту становить 0,2162 грн.

Таким чином, ціна перевитрат електричної енергії складає: 142846,0 кВт*год. * 0,2162 грн. = 30883 грн. 31 коп.

Згідно ст. 17 Закону України №74/94-ВР розмір енергетичного збору становить вартість перевитрат електроенергії помножену на 2 (200%): 30883,31 грн. х 2 = 61766,62 грн.

Представником відповідача були подані письмові заперечення на адміністративний позов, згідно яких КП «Водоканал» визнає наявність такого боргу та зазначає, що через скрутне фінансове становище не має змоги сплати його в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області до Комунального підприємства «Водоканал» про стягнення суми фінансових санкцій – задовольнити в повному обсязі.

           Стягнути з Комунального підприємства «Водоканал» (72312, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Луначарського, будинок №100; ідентифікаційний код 34676932) на користь Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області суму штрафних санкцій в розмірі 61766 (шістдесят одна тисяча сімсот шістдесят шість) грн. 62 (шістдесят дві) коп., яку зарахувати на р/р 31219202700013 у банку Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області, банк: ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34676932, одержувач: Державний бюджет м. Мелітополь Запорізької області, код класифікації 21081200, призначення платежу: штрафні санкції за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

          Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                    

Суддя К.М.Недашківська

13.09.2011 постанова виготовлена в повному обсязі.