Постанова № 18249761, 09.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2011 року 10:40 Справа № 2а-0870/6486/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.А., за участю представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 09.03.2011), представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 06.06.2011), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція» до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкової вимоги.

09 серпня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція» (далі іменується позивач) до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі іменується відповідач), в якому позивач просить скасувати податкову вимогу відповідача від 03.08.2011 №371 про термінову сплату суми податкового боргу, а саме пені у розмірі 26904 грн. 22 коп. за несвоєчасне перерахування податку на доходи найманих працівників.

Ухвалою суду від 12.08.2011 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 31.08.2011.

31.08.2011 у звязку з неявкою в судове засідання належним чином повідомлених сторін суд відклав розгляд справи до 09.09.2011.

09.09.2011 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання також прибув представник відповідача, подав до суду письмові заперечення на адміністративний позов та просить суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Нормативне обґрунтування адміністративного позову: п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі іменується ЗУ №2344-XII);

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 09.09.2011.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція» (код ЄДРПОУ 01413520) зареєстроване в якості юридичної особи 02.03.2010 Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області за юридичною адресою: 72309, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. 8.

Згідно направлень від 11.04.2011 №429, від 12.05.2011 №429/1 та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 02.06.2011 №817/23/01413520 «Про результати планової виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція», код за ЄДРПОУ 01413520, з питань дотримання вимог податкового законодавства за періоди з 01.10.2009 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за періоди з 01.10.2009 по 31.12.2010 » (далі іменується Акт перевірки), яким встановлено з боку позивача порушення норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Вважаючи проведену відповідачем перевірку незаконною та заперечуючи обставини, що викладені в Акті перевірки, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який обґрунтовує наступним:

25.06.2010 ухвалою Господарського суду запорізької області порушено провадження у справі №25/124/10 про банкрутство Колективного підприємства «Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 «Стальконструкція», введено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області 25.11.2011 по цій справі замінено боржника Колективне підприємство «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція», було призначено розпорядника майна боржника.

Абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Позивач вражає, що вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю, що розкривається в статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, по виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Таким чином, позивач вказує на те, що встановлена мораторієм заборона нарахування пені не залежить від настання строку виконання зобов'язання боржником (до чи після введення мораторію).

На підставі вищевикладеного позивач вважає, що нарахування пені у розмірі 26904 грн. 00 коп. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) податку на доходи найманих працівників та вимога про її сплату під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів в процедурі банкрутства боржника є незаконним та безпідставним

Відповідач з вказаною позицією позивача не згоден, на підставі наступного.

В період за який здійснювалася перевірка, а саме з 01.10.2009 по 31.12.2010 діяв Закон України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

По суті питання роз'яснює, що згідно Закону України №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» пеня нараховується самостійно платником податків або контролюючим органом при проведенні перевірки. Терміни перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету визначено ст. 8 Закону України №889-IV від 22.05.2003 із змінами та доповненнями. Чинним законодавством не передбачено подання суб'єктами господарювання до податкових органів податкових декларацій або розрахунків щодо нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, тому визначення повноти і своєчасності сплати прибуткового податку до бюджету можливе лише під час проведення документальних перевірок з відображенням зазначених фактів в актах перевірок.

Згідно, з підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181- III із змінами та доповненнями передбачено, що у будь яких випадках, коли платник податків згідно із законом з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальної громаді та створюється від їх імені. Дія Закону України №2181-III від найшла своє відображення у Податковому Кодексі від 02.12.2010 №2756-VI у главі 12, стаття 129.

При проведенні планової перевірки керівництво ТОВ МСУ №100 «Стальконструкція» не попередило працівника відповідача, про провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тому працівником Мелітопольської ОДПІ проведено розрахунок пені у повному обсязі.

Відповідач вказує в своїх запереченнях на те, що позивач самостійно до початку перевірки пеню не нарахувало. В період з 01.10.2009 по 25.06.2010 перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб не проводились. Мелітопольська ОДПІ не мала можливості включити у склад кредиторських вимог у встановлений Законом строк при порушенні справи про банкрутство суму пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб. У зв'язку з чим відповідачем нараховано суму пені до введення в дію мораторію при проведенні планової виїзної перевірки у сумі 26904 грн. 22 коп., що відображено в додатках №1, №2 до довідки як складової частини до акту.

Відповідачем в зв'язку з отриманням заперечення від 08.06.2011 до акту планової перевірки ТОВ МСУ №100 «Стальконструкція» №817/23/01413520 від 02.06.2011, внесено зміни до вищезазначеного акту, внаслідок чого пункт 3.5.1.2. на сторінках 39-40 викладено у такій редакції: Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2010 порушено провадження у справі про банкрутство КП МСУ №100 «Стальконструкція», у зв'язку з чим введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Статтею 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено підстави застосування штрафних санкцій у разі порушення платниками податків вимог законодавства, а саме заниження ними податкових зобов'язань, цей закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 11.05.1992 №2343-ХII.

Положення статті 12 Закону України від 11.05.1992 №2343-ХII, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню) інші фінансові санкції (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог (зобов'язань), які підпадають під поняття мораторію. Тобто, ці положення слід застосовувати у контексті статті 1 Закону України від 11.05.1992 №2343-ХІІ, де наведено визначення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Аналіз вмісту статті 1, статті 12 Закону України від 11.05.1992 № 2343-ХІІ свідчить проте, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, затверджених Ухвалою господарського суду. Зобов'язання, визначені в підпункті 3.1.1. цієї довідки є поточними, такими що виникли під час судової процедури (провадження у справі про банкрутство), а отже правила мораторію не діють. За цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), та застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, загальна сума пені за період з 01.10.2009 по 25.06.2010 за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб склала 26904 грн. 22 коп.

Як вбачається із заперечень відповідача станом на 25.06.2010 заборгованість по податку з доходів фізичних осіб на видану заробітну плату складає 130035 грн. 84 коп. На податок з доходів фізичних осіб який перераховано після 25.06.2010, а саме: платіжне доручення від 30.06.2010 № 404 у розмірі 20800 грн. 00 коп.; платіжне доручення від 21.07.2010 № 514 у сумі 46050 грн. 00 коп.; платіжне доручення від 10.08.2010 № 547 у сумі 9600 грн. 00 коп.; платіжне доручення від 31.08.2010 № 662 у сумі 24300 грн. 00 коп.; платіжне доручення від 30.09.2010 № 829 у сумі 23500 грн. 00 коп.; платіжне доручення від 12.10.2010 № 897 у сумі 15800 грн. 00 коп. За таких обставин пеня по податку з доходів фізичних осіб не нараховується звязку з поширенням мораторію.

Відповідач наголошує, що ніякими нормативними актами не встановлено форму звітування підприємства про суми нарахованої та виплаченої заробітної плати та нарахованої на неї податку з доходів фізичних осіб. У зв'язку з цим контроль за нарахуванням та сплатою податку з доходів фізичних осіб здійснюється відповідачем лише під час проведення перевірок на підприємстві.

Таким чином, розмір виплаченої позивачем заробітної плати та нарахованого податку з доходів фізичних осіб Мелітопольською ОДПІ встановлено при проведенні перевірки 20.05.2011. Тобто після того, як була розпочата процедура банкрутства та введено мораторій.

Згідно постанови ВСУ від 11.12.2007 №07/159 введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов'язання, які виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання.

Таким чином, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє Мелітопольській ОДПІ стягувати з ТОВ МСУ №100 «Стальконструкція» суму податкового боргу (нарахованої пені).

Згідно з п. 75.1. ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно ст. 12 вищезазначеного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у звязку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобовязання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не повязується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у звязку з чим у нього виникають права та обовязки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобовязань поточних кредиторів, то за цими зобовязаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Враховуючи те, що строк виконання зобовязань по сплаті податкових зобовязань у позивача настав після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих зобовязань не розповсюджувалась.

Даний висновок кореспондує зі змістом ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобовязаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Правило, встановлене абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», поширюється виключно на податки і збори (обов'язкові платежі), недоїмка за якими виникла до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Втім, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Зі змісту ч.1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної комісії.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція» до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкової вимоги від 03 серпня 2011 року №371, відмовити в повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська

13.09.2011 постанова виготовлена в повному обсязі.