Постанова № 18249447, 12.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/12332/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 27 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за участю:

представника позивача:Нестерової М.Є.

представника відповідача: не зявився,

представника третьої особине зявився,

за позовом Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпсервіс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках в розмірі 15859,73 гривень, третя особа Закрите акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція в Кіровському районі м. Донецька, звернувся із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпсервіс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках в розмірі 15859,73 гривень, третя особа Закрите акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк».

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що внаслідок самостійного узгодження податкових зобовязань згідно податкових декларацій ТОВ «Корпсервіс» має перед Державним бюджетом податковий борг. Загальна сума боргу складає 15859,73 грн.

В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги, просив суд стягнути на користь державного бюджету України податкову заборгованість в розмірі 13973,80 гривень.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений відповідним чином.

Згідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача - який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач - Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІ «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпсервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 30.04.2009 року, ідентифікаційний код 36511770, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Підприємство знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в Кіровському районі м. Донецька з 12.05.2009 року за №12766, згідно довідки від 22.02.2011 року №3/29-014.

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість перед державним бюджетом з податку на додану вартість в сумі 13973,80 гривень.

Указана заборгованість виникла внаслідок не сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість, а саме:

декларація за березень 2010 року від 20.04.2010 року №16480 на суму 1262 гривень з урахуванням часткової переплати сума боргу складає 1218,80 гривень,

декларація за квітень 2010 року від 19.05.2010 року №20899 на суму 557 гривень,

декларація за травень 2010 року від 18.06.2010 року №23793 на суму 2838 гривень,

декларація за червень 2010 року від 20.07.2010 року №32686 на суму 316 гривень,

декларація за липень 2010 року від 20.08.2010 року №38400 на суму 1491 гривень,

декларація за серпень 2010 року від 20.09.2010 року №41173 на суму 1319 гривень,

декларація за вересень 2010 року від 20.10.2010 року №50064 на суму 1930 гривень,

декларація за жовтень 2010 року від 18.11.2010 року №5470 на суму 1135 гривень,

декларація за листопад 2010 року від 29.12.2010 року №59134 на суму 1290 гривень,

декларація за грудень 2010 року від 19.01.2011 року №66578 на суму 1879 гривень.

Відповідачеві направлялася перша податкова вимога від 05.10.2009 року №1/596 та друга податкова вимога від 09.12.2009 року №2/711.

Як визначено п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі Закон №2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п.п.16.1.3, 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу до обов'язків платника податків відноситься обов'язок подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу зазначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинним на момент виникнення зобов'язання, податковим боргом є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 41.5 ст. 41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

У зв'язку з несплатою суми нарахованих штрафних санкцій, згідно розрахунку суми боргу за відповідачем значиться борг перед бюджетом у розмірі 13973,80 грн.

П.п.20.1.28 ст. 20 цього Кодексу органам державної податкової служби також надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Несплата податкових зобов'язань порушує інтереси держави, оскільки спричиняє шкоду економічним інтересам держави, загрожує невиконанню загальнодержавних програм які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпсервіс» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих платника податків в рахунок погашення податкової заборгованості в розмірі 13973,80 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпсервіс» (ЄДРПОУ 36511770, 83084, м. Донецьк, вул. В. Північна, 11) податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 13973 (тринадцять тисяч девятсот сімдесят три) гривні 80 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 12 вересня 2011 року у присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі виготовлена 16 вересня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.