Постанова № 18249423, 14.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2011 р. справа № 2а-21266/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріКузнецовій К.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представників Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Датуашвілі Д.Т., Панкова К.М., представника Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області Диблі Т.І., представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фамільний» Дудки О.В., представника Донецької міської ради Воліка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Коміссарука Бориса Ізрайлевича до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фамільний», Донецької міської ради про визнання дій незаконними та стягнення суми безпідставно сплаченого податку з доходів фізичних осіб, -

В С Т А Н О В И В:

8 липня 2010 року ОСОБА_7 (далі за текстом позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі за текстом - відповідач-1), Головного управління Державного казначейства в Донецькій області (далі за текстом відповідач-2), Публічного акціонерного товариства «Банк «Фамільний» (далі за текстом відповідач-3), Донецької міської ради (далі за текстом відповідач-4) про визнання незаконним утримання податку з доходів фізичних осіб із процентів, нарахованих за «Угодою про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу Банку» від 25.01.2008 та стягнення з місцевого бюджету м. Донецька безпідставно сплаченого податку з доходів фізичних осіб у сумі 123954 гривні 40 копійок. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що за умовами «Угоди про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу Банку» від 25.01.2008 ОСОБА_7 передав ПАТ «Банк «Фамільний» вклад в сумі 785000,00 доларів США строком на 10 років 3 місяці зі сплатою процентів у розмірі 8,12% річних. За період з 25.01.2008 по 30.04.2010 позивачу були сплачені проценти в сумі 104719,90 доларів США, що на 18379,98 доларів США менше ніж ПАТ «Банк «Фамільний» мав сплатити за «Угодою». Зменшення суми процентів відбулося за рахунок утримання ПАТ «Банк «Фамільний» податку з доходів фізичних осіб, який був перерахований до місцевого бюджету м. Донецька. Вказував на те, що проценти, нараховані за «Угодою про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу Банку», не є обєктом оподаткування, а тому відповідач-3 незаконно утримав та перерахував до місцевого бюджету м. Донецька податок з доходів фізичних осіб у сумі 123954 гривні 40 копійок. Підставами позову зазначив ст. 1058 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1;9;22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Просив позов задовольнити.

8 листопада 2010 року представник позивача ОСОБА_1 подав уточнення до позовної заяви, відповідно до яких просив визнати незаконним утримання відповідачем-3 ПАТ «Банк «Фамільний» податку з доходів фізичних осіб із процентів, нарахованих позивачу за «Угодою про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу Банку» від 25.01.2008.

22 серпня 2011 року представник позивача ОСОБА_1 подав уточнення до позовної заяви, відповідно до яких остаточно позовні вимоги були сформульовані в наступній редакції:

- визнати незаконними дії відповідача-3 ПАТ «Банк «Фамільний» по утриманню податку з доходів фізичних осіб із процентів, нарахованих позивачу за «Угодою про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу Банку» від 25.01.2008;

- стягнути на користь позивача з місцевого бюджету м. Донецька безпідставно сплачений податок з доходів фізичних осіб у сумі 123954 гривні 40 копійок.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідача-1 позовні вимоги не визнали повністю, просили відмовити у задоволенні позову. Надали письмові заперечення проти позову, в яких вказували на те, що проценти, нараховані за договором субординованого боргу, підлягають оподаткуванню на загальних підставах, встановлених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Крім того, звертали увагу на те, що дана справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а позивач вибрав не належний спосіб захисту свого права.

Представник відповідач-2 позовні вимоги не визнала повністю, просила відмовити у задоволенні позову повністю. Надала письмові пояснення, в яких вказувала на те, що субординований борг та депозит не є тотожними категоріями, оскільки мають різну економічну природу, а тому існує різний порядок оподаткування нарахованих на них доходів (процентів). ПАТ «Банк «Фамільний» правомірно утримував податок з процентів, нарахованих за договором субординованого боргу. Позивач не дотримався встановленого порядку повернення надмірно або помилково сплаченого до бюджету податку, тому відповідач-2 не мав законних підстав для повернення податку позивачу.

Представник відповідача-3 позовні вимоги визнав повністю, вказував на те, що ПАТ «Банк «Фамільний» при утриманні податку з процентів, що підлягали сплаті за «Угодою про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу Банку» від 25.01.2008, керувався розясненнями, які були йому надані податковими органами.

Представник відповідача-4 позовні вимоги не визнав, надав відзив на адміністративний позов, в якому посилався на те, що п.1.8 «Угоди про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу Банку» від 25.01.2008 позивач доручив відповідачу-3 утримувати з належних йому сум процентів усі необхідні податки, за ставкою 15%, яка буде застосована п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Субординований борг та депозит (вклад до банку чи небанківської фінансової установи) не є тотожними категоріями, оскільки мають різну економічну природу, а тому існує різний порядок оподаткування нарахованих на них доходів (процентів). Оскільки податок з доходів фізичних осіб, відповідно до приписів Бюджетного кодексу України, підлягає розподіленню між бюджетами різних рівнів, позивач не довів яка саме сума підлягає стягненню з місцевого бюджету м. Донецька. Позивач не звертався до Донецької міської ради про повернення грошових коштів, а тому спір взагалі відсутній. Вказував на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду. Просив відмовити у задоволенні позову.

23 серпня 2011 року через канцелярію суду надійшло повідомлення про вступ прокурора у розгляд даної справи. В повідомленні вказувалося на про те, що питання сплати податків безпосередньо зачіпають інтереси держави, разом з тим прокурор не зазначив в особі якого органу він буде представляє інтереси держави. Прокурор був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду в порядку ч.1 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскільки належним чином повідомлений прокурор у судове засідання не прибув, заяв про відкладання розгляду справи не надав, суд визнав за можливе розглянути справу у його відсутність.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12 серпня 1997 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька ОСОБА_7 був присвоєний ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

25 січня 2008 року між відповідачем-3 та позивачем була укладена «Угода про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу Банку» від 25.01.2008 (надалі «Угода»).За умовами Угоди ОСОБА_7 передав відповідачу-3 вклад в сумі 785000,00 доларів США строком на 10 років 3 місяці зі сплатою процентів у розмірі 8,12% річних. Відповідно до пункту 1.8 Угоди позивач доручив відповідачу-3 утримувати з належних йому сум процентів усі необхідні податки, збори, обовязкові платежі та плату за банківські послуги згідно з діючими тарифами Банку. Згідно з п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку з доходів фізичних осіб, яка буде застосована до доходів у вигляді процентів за цією Угодою, складає 15% від обєкту оподаткування (т. 2, а.с. 135-137).

За період з 25 січня 2008 року по 30 квітня 2010 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фамільний» нарахувало ОСОБА_7 за вказаною Угодою 123099,88 доларів Сполучених Штатів Америки. Фактично було виплачено 104719,90 доларів США (т.1, а.с. 12-18).

На заяву Позивача від 17 вересня 2009 року про виплату процентів повному розмірі, відповідач-3 надав відповідь №1/020-2680 від 06.10.2009 в якій повідомив, що з процентів за Угодою був утриманий податок з доходів фізичних на підставі листа Державної податкової адміністрації України №19737/7/17-0717 від 23.10.2006 (надалі «Розяснення») Згідно вказаних Розяснень субординований борг та вклад (депозит) «не є тотожними категоріями, оскільки мають різну економічну природу, з чого випливає різний порядок оподаткування нарахованих на них доходів (процентів)» (т.1, а.с. 19-23).

За період з 25 січня 2008 року по 30 квітня 2010 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фамільний» виплачено утримало та перерахувало до місцевого бюджету м. Донецька (р/р 33212800700002, МФО 834016, ЄДРПОУ 23977045 ГУДКУ у Донецькій області) податок з доходів фізичних осіб у сумі 123954 гривні 40 копійок, який був утриманий з процентів нарахованих ОСОБА_7 за «Угодою про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу Банку» від 25.01.2008.

Дана обставина підтверджується наступними доказами:

- платіжними дорученнями ПАТ «Банк «Фамільний» (т.1, а.с. 177-210);

- довідкою Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області №062-13/83-12399 від 10 грудня 2010 року (т.1, а.с. 237);

- «Податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форма №1 ДФ», поданих ПАТ «Банк «Фамільний» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку за 1-3 квартали 2010 року; 1-4 квартали 2009 року; 1-4 квартали 2008 року. В яких міститься ідентифікаційний номер позивача, щоквартальна сума нарахованого та виплаченого йому доходу, сума утриманого (нарахованого та перерахованого) з нього податку (т.2, а.с. 4-37);

- «Справкой о начислении процентов, удержании и перечислении НДФЛ с ОСОБА_7. по договору субдолга от 25.01.2008г.» (т.2, а.с. 48);

- виписками з особового рахунку ОСОБА_7 в ПАТ «Банк «Фамільний» про рух коштів (т. 2, а.с. 49-65)

- виписками ПАТ «Банк «Фамільний» про перерахування податку з доходів фізичних осіб до місцевого бюджету м. Донецька (т.2, а.с. 66-112);

- виписками з рахунку №33212800700002 відкритому у Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області, про зарахування на вказаний рахунком коштів від ПАТ «Банк «Фамільний» які були надані Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, МФО 834016, ЄДРПОУ 23977045 ГУДКУ у Донецькій області (т.2, а.с. 216-234; т. 3 а.с.53);

- довідкою Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку «Щодо сплати податковим агентом податку з доходів фізичних осіб» №27376/10/22-01 від 07 липня 2011 року (т.3, а.с. 78).

На час виникнення спірних правовідносин Закон України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон №889-IV) діяв у девятнадцяті редакціях.

Відповідно до підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889-IV до загального річного оподатковуваного доходу включається, зокрема дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів). У пункті 7.2 статті 7 цього Закону наведено перелік обєктів оподаткування, ставка податку для яких становить 5 відсотків, зокрема для процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок).

При цьому, підпунктом 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону № 889-IV дата набуття чинності підпунктом 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу, зокрема доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), неодноразово змінювалася:

відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1958-IV «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з 1 січня 2005 року;

відповідно до Закону України від 21.12.2004 №2273-IV «Про внесення зміни до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (щодо оподаткування відсотків з банківських вкладів)» з 1 січня 2010 року;

відповідно до Закону України від 24.07.2009 №1617-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків, чинній на час виникнення спірних правовідносин» з 1 січня 2013 року;

У статті 2 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» наведено визначення вкладу (депозиту), згідно з яким, це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 частини 3 статті 30 цього Закону субординований борг це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх інших кредиторів. При цьому сума таких коштів, включених у капітал, не може перевищувати 50 відсотків розміру основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20 відсотків від його первинної вартості протягом 5 останніх років угоди.

Зі змісту пункту 1.2 глави 1 розділу III «Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року №368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за №841/6032 (у редакції, чинній з 22 грудня 2005 року), вбачається, що кошти, залучені на умовах субординованого боргу, враховуються до додаткового капіталу банку у вигляді позик, кредитів, депозитів.

Вимоги, встановлені Національним банком України для договорів про залучення коштів на умовах субординованого боргу, не змінюють змісту цього договору як договору банківського вкладу (депозиту).

Чинне законодавство України (стаття 1060 Цивільного кодексу України) дозволяє залучення коштів як у вигляді вкладів на вимогу, так і у вигляді строкових вкладів.

Таким чином, кошти залучені банком від фізичних осіб на умовах субординованого боргу є різновидом банківського вкладу, у звязку з чим, згідно з підпунктом 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (у редакції Закону України від 24.07.2009 №1617-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків, чинній на час виникнення спірних правовідносин») податок на доходи фізичних осіб при сплаті процентів за цими вкладами не утримується до 1 січня 2013 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України по справі №21-2411во09 від 30 березня 2010 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 25 червня 1991 року №1251-XII «Про систему оподаткування» (яка діяла на час спірних правовідносин) під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Відповідно до п.1.15 ст. 1 Закону №889-IV податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом «а» пункту 19.2 ст. 1 Закону №889-IV встановлено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

У розумінні до ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка діяла на час спірних відносин, лист Державної податкової адміністрації України №19737/7/17-0717 від 23.10.2006 та лист Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку є податковими розясненнями.

В період з 25 січня 2008 року по 30 квітня 2010 року ПАТ «Банк «Фамільний» відповідно до вказаних податкових розяснень виконував фіскальну функцію, оскільки нараховував, утримував та перераховував до бюджету податок з доходу ОСОБА_7 Таким чином, у спірних правовідносинах ПАТ «Банк «Фамільний» здійснював владні управлінські функції на основі законодавства для виконання делегованих повноважень.

З урахуванням завдань адміністративного судочинства, встановлених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що в період з 25 січня 2008 року по 30 квітня 2010 року ПАТ «Банк «Фамільний» незаконно (безпідставно) нараховував, утримував та перераховував до бюджету податок з доходу ОСОБА_7, отриманий ним за Угодою.

В період з 25 січня 2008 року по 30 квітня 2010 року питання повернення помилково та/або надміру сплачених податків було врегульовано «Порядком взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків», затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 3 лютого 2005 року №58/78/22.

Питання повернення з бюджету безпідставно нарахованого, утриманого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб в позасудовому порядку не врегульовано.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року у справі №1-2/2002 №15-рп/2002 положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

З урахуванням наведеного, суд не приймає до уваги посилання відповідачів на те, що, по-перше, дана справа не є справою адміністративної юрисдикції, по-друге, не дотримання позивачем досудового порядку повернення податку з доходів фізичної особи є підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача-4 на те, що позивачем не доведена сума податку, яка підлягає стягненню з місцевого бюджету м. Донецька, оскільки податок з доходів фізичних осіб, відповідно до приписів Бюджетного кодексу України, підлягає розподіленню між бюджетами різних рівнів, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 78 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Як зазначалося вище, факт зарахування до місцевого бюджету м. Донецька (р/р 33212800700002, МФО 834016, ЄДРПОУ 23977045 ГУДКУ у Донецькій області) податку з доходів фізичних осіб у сумі 123954 гривні 40 копійок, який був утриманий з процентів нарахованих ОСОБА_7 за «Угодою про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу Банку» від 25.01.2008, підтверджений довідкою Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області №062-13/83-12399 від 10 грудня 2010 року (т.1, а.с. 237) та довідкою Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку «Щодо сплати податковим агентом податку з доходів фізичних осіб» №27376/10/22-01 від 07 липня 2011 року (т.3, а.с. 78).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача-4 на пункт 1.8 Угоди яка, на його думку, обґрунтовує правомірність дій відповідача-3 по нарахуванню, утриманню та перерахування до бюджету податку з доходу ОСОБА_7 з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Таким чином, положення Угоди не можуть регламентувати оподаткування доходів, отриманих за цією Угодою.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити у відповідності до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України

Керуючись ст.ст. 2; 8-12; 17-20; 69-72; 86; 94; 158-164; 167; 186; 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов ОСОБА_7 до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фамільний», Донецької міської ради про визнання незаконними дій та стягнення суми безпідставно сплаченого податку з доходів фізичних осіб задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Банк «Фамільний» по утриманню податку з доходів фізичних осіб із процентів, нарахованих ОСОБА_7 за «Угодою про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу Банку» від 25.01.2008 року.

Стягнути з місцевого бюджету м. Донецька на користь ОСОБА_7 безпідставно сплачений податок з доходів фізичних осіб у сумі 123954 (сто двадцять три тисячі девятсот пятдесят чотири) гривні 40 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_7 судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1242 (одна тисяча двісті сорок дві) гривні 94 копійки.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 14 вересня 2011 року.

Постанова в повному обсязі складена 19 вересня 2011 року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.