Постанова № 18242770, 13.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2011 № 42/128

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивачаОСОБА_1. за дов. № 174/10 від 23.12.2010

від відповідача ОСОБА_2 за дов. № Д07/2011/01/04-1 від 04.01.2011

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

на рішенняГосподарського суду міста Києва від 07.06.2011

у справі№ 42/128 (суддя Паламар П.І.)

за позовомДочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

простягнення 118392858,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» про стягнення 118392858,56 грн. заборгованості за поставлений природний газ згідно Договору № 06/09-1236ТЕ-41 поставки природного газу ТЕЦ-6 Київенерго для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009, у тому числі 88384361,72 грн. основного боргу, 7956215,36 грн. пені, 15327397,18 грн. інфляції, 6724 884,30 грн. 3% річних, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції було проведено заміну відповідача його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Київенерго».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2011 у справі № 42/128 позов Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 88 384 361,72 грн. боргу, 15 327 397,18 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 6 724 884,30 грн. три проценти річних з простроченої суми, 7 956 215,36 грн. пені, 25500,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вищезазначене рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставин щодо наявності заборгованості за Договором у сумі 88384361,72 грн., а тому заявлені до стягнення з відповідача 88384361,72 грн. боргу підлягають задоволенню.

У звязку з порушенням відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором з відповідача на користь позивача стягнуто 7956215,36 грн. пені, 15327397,18 грн. інфляції, 6724 884,30 грн. 3% річних.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2011 у справі № 42/128 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, вважає їх безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню, а рішення суду - залишенню без змін.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

23 вересня 2009 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанією «Нафтогаз України» (позивач у справі) та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступником якої є відповідач у справі)

був укладений Договір № 06/09-1236ТЕ-41 поставки природного газу ТЕЦ-6 Київенерго для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (надалі - Договір), відповідно до умов якого та укладених між сторонами додаткових угод до Договору, позивач зобовязався передати відповідачу протягом жовтня 2009 вересня 2010 років газ в обсязі до 406 363 тис.м3, а останній прийняти та оплатити його вартість за цінами, погодженими у розділі 5 Договору.

Відповідно до пункту 6.1. Договору оплата за природний газ та послуги з його транспортування здійснюється у наступному порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованого місячного обсягу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, послідуючі оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованого місячного обсягу до 20-го та 30 (31)-го числа поточного місяця, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем, позивачем було поставлено відповідачу газ для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання за період з жовтня 2009 року - вересня 2010 років в обємі 386675 тис.м3 вартістю 348 044 583,99 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.10.2009, 30.11.2009, 31.12.2009, 31.01.2010, 28.02.2010, 31.03.2010, 30.04.2010, 31.05.2010, 30.06.2010, 31.07.2010, 31.08.2010, 30.09.2010.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак, відповідач у порушення умов Договору здійснив часткову оплату за поставлений газ, а саме у сумі 259 660 222,27 грн., у звязку з чим виникла заборгованість у сумі 88 384 361,72 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена до стягнення з відповідача сума боргу у розмірі 88 384 361,72 грн. підлягає задоволенню.

Колегія суддів дійшла висновку, що заявлені до стягнення з відповідача 7956215,36 грн. пені, 15327397,18 грн. інфляції та 6724 884,30 грн. 3% річних задоволенню не підлягають, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з наступних підстав.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені.

Предметом договору у даній справі є постачання природного газу виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності, врегульовані Законом України «Про теплопостачання» (стаття 2 Закону).

Статтею 8 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених Законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження.

Стаття 20 Закону України «Про теплопостачання» встановлює загальні засади формування тарифів на теплову енергію, згідно з якою тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 № 721 «Про проведення вексельних розрахунків з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію», затверджено Порядок видачі у 2010 році органам місцевого самоврядування в м. Києві векселів, їх обігу та погашення для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію АК «Київенерго», яка виникла у звязку з відповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Вищезазначеною Постановою передбачено особливий алгоритм проведення розрахунків на погашення заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий природний газ рахунок з різниці в тарифах.

Враховуючи специфіку розрахунків за енергоносії, 16.09.2010 між Київською міською державною адміністрацією, АК «Київенерго» та НАК «Нафтогаз України» було укладено Меморандум про порозуміння між сторонами щодо забезпечення сталої роботи енергетичного комплексу м. Києва під час опалювального сезону, відповідно до якого КМДА зобовязалась забезпечити погашення заборгованості перед Київенерго з різниці в тарифах на теплову енергію із залученням бюджетних коштів, в свою чергу НАК «Нафтогаз України» зобовязався утримуватися від застосування штрафних та фінансових санкцій за порушення термінів та обсягів оплати природного газу, спожитого Київенерго на вироблення теплової енергії до 01.05.2010.

Колегія суддів також враховує те, що матеріалами справи не доведено факту користування або утримання відповідачем чужих коштів.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 7956215,36 грн. пені, 15327397,18 грн. інфляції та 6724 884,30 грн. 3% річних.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду по даній справі підлягає скасуванню в частині позовних вимог про стягнення 7956215,36 грн. пені, 15327397,18 грн. інфляції та 6724 884,30 грн. 3% річних. Апеляційна скарга відповідача - Публічного акціонерного товариства «Київенерго» підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2011 у справі № 42/128 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2011 у справі № 42/128 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1, код 31301827) 88384361 (вісімдесят вісім мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят одна) грн. 72 коп. основного боргу, 19 036 (девятнадцять тисяч тридцять шість) грн. 63 коп. державного мита, 176 (сто сімдесят шість) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 9 518 (девять тисяч пятсот вісімнадцять) грн. 32 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 42/128 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддяМихальська Ю.Б.

СуддіОтрюх Б.В.

Тищенко А.І.