Рішення № 18242210, 06.09.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2011 р. Справа № 5010/1440/2011-14/77

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

вул. Пушкінська, 8/26, бульвар Тараса Шевченка, м. Київ

в особі Відділення "Івано-Франківська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк"

вул. Незалежності, 4, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг"

вул. Гетьмана Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, 76026

про стягнення 26 508,60 грн. - основного боргу; 2 020,92 грн. - заборгованості по процентах; 1 034,30 грн. - пені; 137,69 грн. - пені; 1 214,42 грн. - інфляційних витрат; 36,16 - інфляційних витрат; 1 047,30 грн. - 3% річних; 45,70 грн. - 3% річних,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - провідний юрисконсульт юридичного відділу, (довіреність № 858/11.5.2 від 30.08.2010 р.);

від відповідача: не з'явилися

встановив: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Відділення "Івано-Франківська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг про стягнення 32 048,09грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи. В суду відсутні відомості щодо причин неявки повноважного представника. Письмового відзиву по суті спору відповідач не подав.

При цьому судом враховано, що відповідно до абз. 3, 4 п. 3.6 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд прийшов до висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до умов кредитного договору №16.115/08-СК від 06.05.08 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" в особі Івано-Франківської філії ВАТ "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг", сторони взяли на себе наступні зобов"язання, а саме: кредитодавець (Банк) надав позичальнику (Товариству) кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання, на умовах визначених цим договором ( п. 2.1 договору).

Предметом договору є надання банком позичальникові грошових коштів в сумі

184 280,00грн. Строк користування по 05.05.11. Плата за користування кредитом 18 процентів річних ( п. 1.1 договору).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобовязальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Банком надано Позичальнику кредит в розмірі 184 280,00грн., що підтверджується розпорядженням на видачу кредиту відділу малого бізнесу, підписаним заступником директора Івано-Франківської філії ВАТ "ВТБ Банк" від 06.05.08, та меморіальним ордером № 92_50 від 06.05.08 на вищевказану суму.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТзОВ "Капітал Лізинг" перед ПАТ "ВТБ Банк" по кредитному договору станом на 24.06.11 заборгованість за кредитом становить

26 508,60 грн.

Позивач 01.06.11 звернувся до відповідача із листом-вимогою № 692/1800-08-2 про сплату суми боргу. Отримання відповідачем листа-вимоги банку підтверджується поданою суду копією поштового повідомлення.

На день розгляду справи відповідачем не спростовано факт наявності заборгованості по кредиту, як і не подано суду доказів погашення вказаної заборгованості. Отже, вимога про стягнення суми заборгованості відповідача по кредиту в розмірі 26 508,60 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Договором встановлено, що плата за користування кредитом становить 18 процентів річних ( п. 1.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюються в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів.

Відповідно до п. 3.3 договору погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом перерахування позичальником у день настання виконання зобов"язань за кредитним договором суми заборгованості та списанням банком сум заборгованості з цього рахунку на виконання зобов"язань позичальника.

Як вбачається з поданого суду розрахунку заборгованість по процентах станом на 24.06.11 року становить 2 020,92грн. Суд прийшов до висновку про правомірність нарахування вказаної заборгованості. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентах в сумі є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.1 договору, у разі прострочення позичальником зобов"язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше трьох банківських днів, позичальник зобов"язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов"язань.

Як вбачається з поданого суду розрахунку станом на 24.06.11 року пеня по кредиту та прострочених процентах становить:

-1 034,30грн. за несвоєчасне погашення кредиту;

-137,69грн. за несвоєчасну сплату процентів.

Позовна вимога щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту, пені за несвоєчасну сплату відсотків підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, нараховані позивачем 39,16грн. інфляційних втрат за весь час прострочення сплати процентів; 1 214,42грн. інфляційних втрат за весь час прострочення сплати кредиту; 45,70грн. три проценти річних за весь час прострочення сплати процентів та 1 047,30грн. - три проценти за весь час прострочення сплати кредиту є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.11,15, 202,509, 525,526,536,549,551, 610-612,625,629,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,231 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

задоволити позов Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Івано-Франківська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" про стягнення коштів в сумі

32 048,09грн.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг", вул. Г. Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, 76026 (ідентифікаційний код 22166729) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", вул. Пушкінська, 8/26, бульвар Тараса Шевченка, м. Київ (р/р 37391000001162; МФО 321767; код ЄДРПОУ 14359319)

-26 508,60грн. (двадцять шість тисяч п"ятсот вісім грн. 60коп.)простроченої заборгованості по кредиту;

-2 020,92грн. (дві тисячі двадцять грн. 92коп.) заборгованості по сплаті процентів;

-1 034,30грн. (одну тисячу тридцять чотири грн. 30коп.) пені за несвоєчасне погашення кредиту;

-137,69грн. (сто тридцять сім грн. 69коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів;

-39,16грн. (тридцять дев"ять грн. 16коп.) інфляційних втрат за весь час прострочення сплати процентів;

-1 214,42грн. (одну тисячу двісті чотирнадцять грн. 42коп.) інфляційних втрат за весь час прострочення сплати кредиту;

-45,70грн. (сорок п"ять грн. 70коп) три проценти річних за весь час прострочення сплати процентів;

-1 047,30грн. (одну тисячу сорок сім грн. 30коп.) - три проценти за весь час прострочення сплати кредиту;

-320,48грн. (триста двадцять грн. 48коп.) державного мита;

-236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Булка В.І.

Повне рішення складено 13.09.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

Помічник судді Гандера М.В. 13.09.11