Рішення № 18242161, 09.09.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2011 р. Справа № 8/18-20/35-15/45-20/1-27/62

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В.,

при секретарі судового засідання Федорук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Бульвар Тараса Шевченка, 18, Шевченківський район, м. Київ, 01030) в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Пекарська, 41, м. Львів, Львівська область, 79010)

до відповідача: Військової частини А - 1349 (вул. Чорновола, 119 а, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000)

про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 13 729, 55 гривень, у тому числі 11 891, 38 гривень - основного боргу, 1 147, 91 гривень - пені, 546, 77 гривень - інфляційних втрат та 143, 49 гривень - 3% річних.

За участю представників сторін:

Від позивача:не з'явились.

Від відповідача:ОСОБА_1 - помічник командира військової частини (посвідчення офіцера НОМЕР_1 від 23.06.2000 року, довіреність № 31 від 11.01.2011 року).

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" (з 17.06.2011 року змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком") в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії "Дирекція первинної мережі Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Військової частини А - 1349 (далі - відповідач) заборгованості за договором оренди в сумі 13 729, 55 гривень, у тому числі 11 891, 38 гривень - основного боргу, 1 147, 91 гривень - пені, 546, 77 гривень - інфляційних втрат та 143, 49 гривень - 3% річних.

Позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 946-33 від 19.07.2007 року, в частині оплати коштів за оренду нерухомого майна, в результаті чого виникла заборгованість.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2009 року у справі № 8/18 позовні вимоги ВАТ "Укртелеком" в особі РЦТЕТТМ № 6 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" до Військової частини А 1349 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 11 891, 38 гривень - основного боргу, 803, 54 гривень - пені, 546, 77 гривень - інфляційних втрат, 143, 49 гривень - 3% річних, 137, 29 гривень - державного мита та 118, 00 гривень - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В стягненні решти пені відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 18.06.2009 року в задоволенні апеляційної скарги Військової частини А-1349 за № 915 від 13.04.2009 року відмовлено. Апеляційну скаргу ВАТ "Уктелеком" в особі РЦТЕТТМ № 6 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" № 1323 від 24.04.2009 року задоволено. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2009 року у справі № 8/18 скасовано в частині відмови в стягненні пені, в цій частині прийнято нове рішення, яким достягнуто пеню в розмірі 344, 37 гривень. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2009 року касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2009 року у справі № 8/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного суду України від 17.12.2009 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 28.10.2009 року у справі № 8/18.

Розпорядження голови господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2010 року справу № 8/18 за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" до відповідача Військовової частини А - 1349 про стягнення заборгованості, передано на новий розгляд судді Кобецькій С.М.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2010 року справу № 8/18-20/35 за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" до відповідача Військовової частини А - 1349 про стягнення заборгованості, передано на розгляд судді Деделюку Б.В.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2010 року у справі № 8/18-20/35-15/45 позов задоволено. Одночасно, у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 року у справі № 8/18-20/35-15/45 частково скасовано рішення суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2010 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2010 року у справі № 8/18-20/35-15/45 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2011 року справу № 8/18-20/35-15/45 передано на новий розгляд судді Кобецькій С.М.

Ухвалою суду від 17.03.2011 року справу № 8/18-20/35-15/45-20/1 передано на розгляд господарському суду м. Києва.

Згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 року ухвалу суду від 17.03.2011 року у справі № 8/18-20/35-15/45-20/1 скасовано, справу передано на розгляд господарському суду Івано-Франківської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2011 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 року та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2011 року у справі № 8/18-20/35-15/45-20/1 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2011 року справу № 8/18-20/35-15/45-20/1 скеровано на новий розгляд судді Михайлишину В.В.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2011 року справу призначено до розгляду на 03.08.2011 року.

Ухвалами суду від 03.08.2011 року, 30.08.2011 року розгляд справи відкладався на 30.08.2011 року та 09.09.2011 року відповідно, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

Слід зазначити, що ухвалою Вищого господарського суду України від 12.08.2011 року відмовлено ВАТ "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 "Дирекція первинної мережі" ВАТ "Укртелеком" у допуску справи № 8/18-20/35-15/45-20/1 за позовом ВАТ "Укртелеком" до Військової частини А - 2314 про стягнення коштів в сумі 13 729, 55 гривень господарського суду Івано-Франківської області до провадження Верховного Суду України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак 08.09.2011 року направив до суду клопотання (№ 7478/2011 - свх.) в якому просить розглянути спір за наявними у справі матеріалами, без участі повноважного представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.

Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги вимоги постанови Вищого господарського суду України від 06.07.2011 року у справі № 8/18-20/35-15/45-20/1, враховуючи приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

В даному випадку спір виник в результаті невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди, а місцезнаходження відповідача - м. Івано-Франківськ.

Отже, справа № 8/18-20/35-15/45-20/1-27/62 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Шевченка, 18, Шевченківський район, м. Київ, 01030) в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії "Дирекція первинної мережі Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Пекарська, 41, м. Львів, Львівська область, 79010) до відповідача: Військової частини А - 1349 (вул. Чорновола, 119 а, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000) про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 13 729, 55 гривень, у тому числі 11 891, 38 гривень - основного боргу, 1 147, 91 гривень - пені, 546, 77 гривень - інфляційних втрат та 143, 49 гривень - 3% річних підсудна господарському суду Івано-Франківської області.

Припущення судів стосовно того, що матеріали справи містять державну таємницю, та відповідно те, що справа повинна розглядатись господарським судом м. Києва не знайшли свого підтвердження. Зокрема, суд з'ясував, що договір оренди 1 м2 приміщення у РЦТЕТТ мережі № 6 ДПМ ВАТ "Укртелеком" м. Львів військовою частиною А - 1349 та порядок розрахунку за ним державної таємниці не становить. Даний факт підтверджує довідка № 2097 від 30.08.2011 року, підписана ТВО командира військової частини А - 1349 полковником ОСОБА_2 та скріплена печаткою військової частини.

Щодо суті заявлених позовних вимог суд встановив наступне.

Між філією "Дирекція первинної мережі Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (орендодавець) (з 17.06.2011 року змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком") та Військовою частиною А - 1349 (орендар) укладено договір № 946-33 від 19.07.2007 року (далі договір).

Слід зазначити, що у зв'язку з переформуванням військової частини А - 1349, правонаступником визначено військову частину А - 2314, відповідно остання взяла на себе зобов'язання за договором № 946-33 від 19.07.2007 року (додаткова угода № 2 від 01.02.2010 року до договору № 946-33 від 19.07.2007 року). Військову частину А - 2314 розформовано 30.06.2011 року, правонаступником визначено військову частину А - 1349 (довідка № 2098 від 30.08.2011 року, видана військовою частиною А - 1349).

За правилами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це, в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесу до вступу правонаступника, є обов'язковими для особи, яку він замінив.

Застосовуючи норми вищенаведеної статті закону судом здійснено заміну сторони (відповідача) з військової частини А - 2314 на її правонаступника військову частину А - 1349.

Відповідно до умов договору № 946-33 від 19.07.2007 року орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину спеціалізованого технологічного приміщення, розташованого за адресою м. Івано-Франківськ, пл. Вічевий Майдан, 2 для встановлення обладнання орендаря.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивачем щомісяця відповідачеві виставлялися рахунки за користування об'єктом оренди, за якими частково здійснювалася оплата.

Відповідач свої зобовязання щодо своєчасного та повного розрахунку за оренду, згідно виставлених ВАТ "Укртелеком" рахунків, належним чином не виконав, в звязку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість за період з 01.05.2007 року по 01.12.2008 року в сумі 11 891, 38 гривень.

25.07.2008 року в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо сплати орендних платежів, боржнику направлено претензію № 943, в якій вказувалось на існуючу заборгованість у розмірі 8 052, 64 гривень та зобов'язання погасити її шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, що залишилась відповідачем без належного реагування. Станом на 31.12.2008 року відповідач заборгував ВАТ "Укртелеком" за користування приміщенням 11 891, 38 гривень.

Позивач вказує також на порушення відповідачем п. 8.2 договору, в якому зазначено, що у разі несвоєчасного перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором оренди сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідачу нараховано пеню в сумі 1 147, 91 гривень.

Крім того, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідач повинен сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 546, 77 гривень, а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 143, 49 гривень.

В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем існуючої заборгованості.

Суд вважає позовні вимоги ВАТ "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" обґрунтованими з наступних підстав.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частина 1 ст. 286 Господарського кодексу України зазначає, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконаним.

Умовами договору № 946-33 від 19.07.2007 року (п. 8.2 договору) передбачено порядок та розмір стягнення пені, тому вимога щодо стягнення пені в розмірі 1 147, 91 гривень є обґрунтованою.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нараховані позивачем 3 % річних в сумі 143, 49 гривень та 546, 77 гривень - інфляційних втрат також підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 13 729, 55 гривень, у тому числі 11 891, 38 гривень - основного боргу, 1 147, 91 гривень - пені, 546, 77 гривень - інфляційних втрат та 143, 49 гривень - 3% річних суд вважає обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 549, 551, 546, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 230, 231, 232, 283, 286, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. ст. 15, 25, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Бульвар Тараса Шевченка, 18, Шевченківський район, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код: 21560766) в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Пекарська, 41, м. Львів, Львівська область, 7901, ідентифікаційний код: 21560766) до Військової частини А - 1349 (вул. Чорновола, 119 А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000, ідентифікаційний код: 08174283) про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 13 729, 55 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А - 1349 (вул. Чорновола, 119 а, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000, ідентифікаційний код: 08174283) в користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Бульвар Тараса Шевченка, 18, Шевченківський район, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код: 21560766) в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Пекарська, 41, м. Львів, Львівська область, 7901, ідентифікаційний код: 16479714) 13 729, 55 гривень (тринадцять тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень п'ятдесят п'ять копійок) заборгованості, з яких 11 891, 38 гривень - основний борг, 1 147, 91 гривень - пеня, 546, 77 гривень - інфляційні втрати та 143, 49 гривень - 3% річних, а також 137, 29 гривень (сто тридцять сім гривень двадцять дев'ять копійок) - сплаченого державного мита та 118, 00 гривень (сто вісімнадцять гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяМихайлишин В. В.

Повне рішення складено 09.09.2011 року.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

____ І.В. Григорчук 09.09.11