Рішення № 18242066, 25.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.08.11 р. Справа № 38/135

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдсистем” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „КРАТОС ПЛЮС” м. Донецьк,

про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 784 745,80грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за дов. №б/н від 17.06.2011р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Трейдсистем”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „КРАТОС ПЛЮС” м.Донецьк про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 784 745,80грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №01/09-7 від 01.09.2007р., додаткову угоду №1 від 10.01.2008р., специфікації №1 від 01.10.2007р., №2 від 01.10.2007р., №3 від 01.11.2007р., акти про відшкодування витрат по перевезенню вугільної продукції; копії накладних, рахунків, актів приймання-передачі, невиконання відповідачем своїх зобовязань, правовстановлюючі документи тощо.

Позивач 05.07.2011р. надав суду заяву, в якій просить залучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів та копію довіреності. Заява та додаткові документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

07.07.2011р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-21/3522 від 30.06.2011р., з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю „КРАТОС ПЛЮС” м. Донецьк станом на 30.06.2011р. (ідентифікаційний код 34336213) значиться як юридична особа та розташоване за адресою: 83001, м.Донецьк, вул.Артема,125. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та долучений до матеріалів справи.

19.07.2011р. на адресу господарського суду надійшла Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю „КРАТОС ПЛЮС” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34336213), станом на 13.07.2011р. зареєстроване як юридична особа та знаходиться за адресою: 83001, м.Донецьк, вул.Артема,125.

08.08.2011р. позивач надав суду заяву, в якій просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копії рахунків та актів приймання передачі, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2011р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 05.09.2011р., відповідно до вимог ст.69 ГПК України.

18.08.2011р. відповідач надав заяву про доручення до матеріалів справи копії специфікацій №1 від 01.10.2007р., №2 від 01.10.2007р. та №3 від 01.11.2007р., які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не зявився, вимоги ухвал суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутим поштовим повідомленням, направленим відповідачу за адресою: 83001, м.Донецьк, вул Артема,125, з відміткою “вручено уповноваженій особі”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „КРАТОС ПЛЮС” (за договором продавець, далі відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трейдсистем”, (за договором покупець, далі позивач) було укладено договір №01/09-7 (далі Договір), згідно до п.1.1 якого продавець продає, а покупець покупає вугілля марки Ж (далі-товар) на умовах зазначених у договорі.

Розділом 3 договору сторони визначили ціну замовлення і обєм поставок.

Ціна, найменування і кількість товару зазначено у специфікації, яка є невідємною частиною договору (п.3.1).

Розділом 4 договору сторони визначили порядок розрахунків.

Так, покупець здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Підставою для оплати є рахунок/фактура. Також можливі розрахунки шляхом взаємозаліків, векселем і інші форми розрахунків, які не суперечать діючому законодавству (п.4.1).

Продавець здійснює відвантаження товару протягом тридцяти днів з моменту отримання передплати (п.4.2).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обовязків (п.9.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Додатковою угодою №1 від 10.01.2008р. до договору №01/09-7 від 01.09.2007р. сторони внесли зміни та згідно ст.652 ЦК України для повного виконання зобовязань, взятих сторонами за договором станом на 01.01.2008р. продовжили строк дії договору до 31 грудня 2008 року.

Додаткова угода №1 від 10.01.2008р. до договору №01/09-7 від 01.09.2007р. є невідємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Специфікаціями №1 від 01.10.2007р., №2 від 01.10.2007р., №3 від 01.11.2007р. до договору №01/09-7 від 01.09.2007р. сторони визначили найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціна в грн. за тону без ПДВ та суму в грн.

Загальна вартість вугілля, що має бути поставлене за вказаними специфікаціями складає 1199016,00грн.

Специфікації до договору №01/09-7 від 01.09.2007р. є невідємною частиною договору, підписані сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

На виконання умов договору №01/09-7 від 01.09.2007р. позивач перерахував на рахунок відповідача суму у розмірі 2 055000,00грн., що підтверджується копіями банківських виписок, які містяться у матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору №01/09-7 від 01.09.2007р. та специфікацій до нього, відповідач передав позивачу товар: за специфікацією № 1 від 01.10.2007 р. до договору № 01/09-7 вугілля марки ЖР (0-200) за ціною 296,17 гри. за тону без ПДВ всього у кількості 793,34 тонн на загальну суму 256251,99 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 04/10 від 04.10.2007 р., актом приймання передачі від 04.10.2007р., рахунком № 07/10 від 07.10.2007р., актом приймання передачі від 07.10.2007р., рахунком № 10/10 від 10.10.2007р., актом приймання передачі від 10.10.2007р., рахунком № 30/10 від 30.10.2007р., актом приймання передачі від 30.10.2007р., копія рахунку № 03/11 від 03.11.2007р., які містяться у матеріалах справи.

За специфікацією №2 до договору № 01/09-7 відповідачем було поставлено вугілля марки КР (0-200) за ціною 206,67 грн. за тону без ПДВ всього у кількості 318,34 тон на загальну суму 78 949,59 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком № 13/10 від 13.10.2007р., актом приймання передачі від 13.10.2007р., рахунком № 25/10 від 25.10.2007р., актом приймання передачі від 25.10.2007 р.

За специфікацією № 3 від 01.11.2007 р. до договору № 01/09-7 відповідачем поставлено позивачу вугілля марки ЖР (0-200) за ціною 237,50 грн. за тону без ПДВ всього у кількості 194,2 тонн на загальну суму 55 347,00 грн. з ПДВ, що підтверджується накладною № 12/11 від 12.11.2007р., яка міститься у матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не поставлено позивачу продукції:

За специфікацією № 1 від 01.10.2007 р. не поставлено відповідачем вугілля марки ЖР (0-200) за піною 296,17грн. за тону без ПДВ всього у кількості (2000 тон - 793,34 тон) = 1206,66 тон на загальну суму (646008грн. - 256 251,99 грн.) = 389 756,01грн. з ПДВ. За специфікацією №2 від 01.10.2007р. не поставлено відповідачем вугілля марки КР (0-200) за ціною 206,67грн. за тону без ПДВ всього у кількості (2000 тон - 318,34 тон) = 1681,66 тон на загальну суму (496008,00грн. - 78949,59 грн.) = 417 058,41 грн. з ПДВ.

За специфікацією №3 відповідачем не поставлено вугілля марки ЖР (0-200) за ціною 237,50 грн., за тону без ПДВ всього у кількості (200 тон - 194,2 гон) = 5,8 тон на загальну суму (57000,00 грн. 55347,00 грн.) = 1653,00 грн. з ПДВ.

Таким чином, відповідач свої зобовязання по договору №01/09-7 від 01.09.2007р. виконав частково.

Отже, за узгодженими сторонами специфікаціями за договором № 01/09-7 від 01.09.200 р., відповідачем не поставлено позивачу вугільної продукції на загальну суму (389 756,01 грн. + 417 058,41 грн. + 1653,00 гри.) = 808 467,42 гри.

Оскільки відповідач належним чином не виконав умови договору №01/09-7 від 01.09.2007р., позивач просить суд стягнути з відповідача попередню оплату сплачену за договором №01/09-7 від 01.09.2007р. у розмірі 784 745,80грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Дослідивши договір №01/09-7 від 01.09.2007р. суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до умов договору (п.4.1), покупець здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив попередню оплату за товар у розмірі 2 055000,00грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.

Відповідач, в порушення п.4.2 договору, зобовязання щодо поставки товару протягом тридцяти днів з моменту отримання передплати в повному обсязі не виконав.

Частиною другою ст. 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що договір №01/09-7 від 01.09.2007р. припинив свою дію 31.12.2008р., а також той факт, що відповідачем протягом дії договору не здійснена в повному обсязі поставка обумовленої в специфікаціях кількості товару, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 784 745,80грн. є обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдсистем”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „КРАТОС ПЛЮС” м.Донецьк про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 784 745,80грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „КРАТОС ПЛЮС” м. Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Артема,125, ЄДРПОУ 34336213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдсистем”, м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Красноармійська,15, ЄДРПОУ 35175250) суму попередньої оплати у розмірі 784 745,80грн., державне мито у сумі 7847,46грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.08.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >