ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий у 1-ій інст. Карпинець В.І. рядок статзвіту № 40
Господарський суд Закарпатської області № 14/127/2007 справа № 22а-1050/08
Доповідач: Нос С.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Носа С.П.,
суддів: Любашевського В.П.,
Яворського І.О.
при секретарі : Троцькому Є.Г.,
з участю представників:
від апелянта – Євчинця Є.М. (довіреність № 2005 від 06.02.08),
від позивача: Лакатош І.В. (голова правління ВАТ ВВТШО „Гроно”), Рябінкіна Н.В. (довіреність № 373 від 05.05.2008р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області на постанову господарського суду Закарпатської області від 23 липня 2007 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Виноградівське виробничо-торгівельне швейне об’єднання „Гроно” до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення ДПІ у Виноградівському районі від 18.04.2007р. № 0009742351/0/823/23-00309134/5106, -
встановила :
b style='mso-bidi-font-weight:normal'>o:p>/o:p> Постановою господарського суду Закарпатської області від 23 липня 2007 року в справі № 14/127 адміністративний позов задоволено повністю, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Виноградівському районі від 18.04.2007р. № 0009742351/0/823/23-00309134/5106 про зменшення відкритому акціонерному товариству „Виноградівське виробничо-торгівельне швейне об’єднання „Гроно” суми 6199340 грн. бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2007 р.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, її оскаржила державна податкова інспекція у Виноградівському районі Закарпатської області. Відповідач в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову, покликаючись на те, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на п.7.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Оскільки податок на додану вартість у сумі 6199,40 грн., який включено підприємством до бюджетного відшкодування у звітному періоді січень 2007 р., на думку апелянта, було сплачено у листопаді 2006р. митним органам платіжним дорученням від 28.11.2006р. № 1204, то позивач не мав права включати вказану суму у розрахунок бюджетного відшкодування за січень 2007 р., оскільки сплата податку відбулася в листопаді 2006 р., а не в попередньому звітному податковому періоді (грудень 2006 р.), окрім того додатково покликається на Інструкцію про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, затвердженої спільним наказом Державної митної служби та Міністерства фінансів України № 368/149 від 30.06.2000 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.07.2000 р. за № 429/4650, зокрема на п.п. 1.2 п. 1 та п.п. 2.1 п. 2 даної Інструкції, відповідно до яких під терміном „оплата” слід розуміти надходження коштів на відповідні рахунки митних органів на момент митного оформлення або попередню оплату; мито, податок на додану вартість, акцизний збір та інші платежі, доходи і збори перераховуються через банківські заклади на відповідні рахунки митних органів, що здійснюють митне оформлення та розпорядження майном, згідно з установленим Митним кодексом України порядком, або вносяться готівкою в касу митного органу суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновків, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції позивачем у грудні 2006 року було імпортовано товарно-матеріальні цінності згідно вантажно-митної декларації від 06.12.2006р. №302000003/2006/708574.
Для забезпечення виконання зобов’язань щодо сплати митних та інших платежів платіжним дорученням від 28.11.2006р. №1204 (а.с.66) позивачем було перераховано на депозитний рахунок митного органу кошти в сумі 8000грн. з призначенням платежу „попередня оплата за митне оформлення”.
Зарахування до Державного бюджету України суми 6199,40грн.податку на додану вартість за вищевказаною вантажно-митною декларацією було проведено Виноградівською митницею - 07.12.2006р. згідно платіжного доручення № 5817, що підтверджується листом-відповіддю Виноградівської митниці від 16.07.2007р. (а.с. 64-65)
В квітні 2007 року ДПІ у Виноградівському районі було проведено виїзну позапланову перевірку відкритого акціонерного товариства „Виноградівське виробничо-торгівельне швейне об’єднання „Гроно” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, під час якої податковим органом встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що полягало в завищенні останнім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 6199,40 грн. за січень 2007 року, як фактично, на думку податкового органу, сплачену митному органу в листопаді 2006 року.
За результатами перевірки ДПІ у Виноградівському районі було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.04.2007р. № 0009742351/0/823/23-00309134/5106 про зменшення відкритому акціонерному товариству „Виноградівське виробничо-торгівельне швейне об’єднання „Гроно”суми 6199,40 грн. бюджетного відшкодування по ПДВ за січень 2007р.
Відповідно до п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Отже, у зв’язку із оформленням і поданням 06.12.2006р. вантажно-митної декларації, податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 6199,40 грн. виникло у позивача у звітному періоді - грудні 2006 року. Слід зазначити, що відповідно до підпункту 7.2.7 пункту 7.2. ст.7 Закону, у разі імпорту товарів на митну територію України, документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
Згідно ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету.
Таким чином доводи позивача, що податковий кредит виник у грудні 2006 року, і у встановлену порядку був відображений у поданій податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період грудень 2006 року узгоджуються з нормами законодавства. У відповідності до підпункту 7.7.1 пункту 7 ст. 7 Закону позивачем правомірно визначено суму 6199,40 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню у січні 2007р., як суму погашених зобов’язань з податку на додану вартість за належним чином оформленою вантажно-митною декларацією від 06.12.2006р. №302000003/2006/708574 при імпорті товарів на митну територію України у грудні 2006 року.
Доводи апелянта про те, що моментом зарахування сплаченого податку на додану вартість вважається його перерахування платником через банківський заклад на рахунок митного органу, що здійснює митне оформлення, є такими, що спростовуються вищенаведеним та не відповідають нормам чинного законодавства. Судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги доводи апелянта про те, що дана оплата у сумі 8000 грн. здійснена позивачем за платіжним дорученням від 28.11.2006 р. №1204, як саме сплата суми 6199,40 грн. податку на додану вартість по даній вантажно-митній декларації з посиланням на п.п.1.2 п.1 та.п.2,1 п.2 Інструкції на термін „оплата”та на момент сплати, в даному випадку – податку на додану вартість, оскільки під терміном „оплата”, в даному випадку конкретизовано те, що надходження коштів на відповідні рахунки митних органів здійснюється (передбачено), як на момент митного оформлення, або попередню оплату - саме коли така оплата здійснюється з призначенням платежу.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Закарпатської області від 23 липня 2007 року без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила :
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Закарпатської області від 23 липня 2007 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Виноградівське виробничо-торгівельне швейне об’єднання „Гроно” до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення ДПІ у Виноградівському районі від 18.04.2007р. № 0009742351/0/823/23-00309134/5106 залишити – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючийсуддя С.П. Нос
Судді В.П. Любашевський
І.О. Яворський
Судове рішення № 1824065, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.05.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22а-1050/08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: