Постанова № 18213860, 15.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2011                                                                                           № 3/174

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Вербицької О.В.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників:          позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

прокуратури: Пилипенко Т.А. - посвідчення № 64 від 18.03.2011 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу          

Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва

на рішення          господарського суду міста Києва

від          27.03.2007 року

у справі          № 3/174 (суддя – Хілінська В.В.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд"

до          Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна"

про          визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.03.2007 року у справі № 3/174 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" (далі – позивач, ТОВ "Мегаполісжитлобуд") до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" (далі – відповідач, БТІ) про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності на об’єкт незавершеного будівництва – тепличний комбінат, який розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 1-а, на земельній ділянці загальною площею 5,5440 га, придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 05.03.2007 року – позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення.

В обґрунтування апеляційних вимог прокуратура зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 року відновлено Заступнику прокурора Голосіївського району міста Києва строк подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 27.03.2007 року, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12 год. 00 хв. 28.07.2011 року.

28.07.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції представники сторін та прокуратури не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.09.2011 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України.

15.09.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явився лише представник прокуратури. Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, проте були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції Київського апеляційного господарського суду та повідомленням про вручення поштового відправлення кореспонденції суду.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України та виходячи з того, що явка не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов’язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 15.09.2011 року за відсутності представників позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фалбі" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва (далі - договір), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловою М.О. та зареєстровано у реєстрі правочинів за № 1951368.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов’язався передати у власність покупця об'єкт незавершеного будівництва - тепличний комбінат, який розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 1-а, на земельній ділянці загальною площею 5,5440 га (далі – об’єкт), а покупець зобов’язується прийняти об’єкті сплатити за цього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Об’єкт належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Якименко В.О. державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори 15.07.1997 № 21-1704 та свідоцтва про власність, виданого Регіональним відділенням по місту Києву Фонду державного майна України від 14.05.1998 року за № 597. Земляна ділянка, на якій розташований об’єкт, знаходиться в орендному користуванні продавця на підставі договору оренди, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 25.01.2006 року за реєстровим № 37.

Згідно п. 1.2 договору право власності на об’єкт виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору та його державної реєстрації нотаріусом. Право користування земельною ділянкою виникає у покупця у порядку, встановленому чинним законодавством України.

На виконання вимог п. 3.1 договору купівлі-продажу 06.03.2007 року об'єкт незавершеного будівництва було передано позивачу.

Листом від 07.03.2007 року ТОВ "Мегаполісжитлобуд" звернулося до КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" з проханням здійснити реєстрацію права власності на придбаний об'єкт незавершеного будівництва.

Відповідач листом від 13.03.2007 № 7404 відмовив позивачу у такій реєстрації у зв'язку з тим, що подані заявником документи не відповідають вимогам, установленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та іншим нормативно-правовим актам, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Пунктом 1.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (далі - Положення) передбачено, що останнє визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.

Згідно п.п. 1.3-1.4 Положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів.

Таким чином, Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" здійснює державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Моментом прийняття заяви про державну реєстрацію прав вважається внесення реєстратором БТІ запису в журнал обліку заяв про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 3, з присвоєнням порядкового номера (п. 2.3 Положення).

Відповідно до п. 3.1 Положення, з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд. Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації.

Пунктом 3.4 Тимчасового положення передбачено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній. У своїх діях реєстратор БТІ керується законодавством України.

У п. 3.6 Положення визначено, що рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав або про відмову в ній містить: дату й місце прийняття рішення; найменування БТІ та прізвище, ім'я, по батькові реєстратора БТІ; дату прийняття заяви про державну реєстрацію прав та її порядковий номер; прізвище, ім'я, по батькові заявника (заявників); стислий опис об'єкта, щодо якого приймається рішення; реєстраційний номер об'єкта, щодо якого приймається рішення (за наявності); підстави винесення рішення (у разі прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав). Рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в ній оформлюється на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 7, посвідчується підписом реєстратора БТІ та скріплюється печаткою БТІ.

Підстави для відмови у проведенні державної реєстрації прав визначені ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема, у разі якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Аналогічна підстава для відмови у проведенні державної реєстрації прав визначена і підпунктом 3.5.4 пункту 3.5 Положення, а саме: подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються права на такі об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення: 1) житлові будинки; 2) квартири; 3) будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; 4) споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій; 5) приміщення - частини внутрішнього об'єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.

У відповідності з ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Підстави, на яких проводиться державна реєстрація прав визначені ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", серед яких - договори, укладену у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця, сторін правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними осіб.

Відповідно до частини першої ст. 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно - правовими актами.

За змістом п. 2.1 Положення для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

Пунктом 2.2 (абз. 2) Положення передбачено, що до заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Додатком 1 до Тимчасового положення, такими є: договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема, купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотекодержателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності, а також рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Крім того, заперечень проти сплати ТОВ "Мегаполісжитлобуд" державного мита відповідачем надано не було.

З урахуванням вищезазначених приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Тимчасового положення, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач неправомірно прийняв рішення про відмову в державній реєстрації права власності на вказані в листі позивача від 07.03.2007 року об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, на думку колегії суду, позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача зареєструвати право власності за ТОВ "Мегаполісжитлобуд" на об’єкт незавершеного будівництва – тепличний комбінат, який розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 1-а, на земельній ділянці загальною площею 5,5440 га, придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 05.03.2007 року є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, доведені належними та допустимими доказами, в розумінні вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, та підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 статті 182 Цивільного кодексу України передбачено, що відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що БТІ є належним відповідачем у даній справі, предметом спору якої є реєстрація права власності, оскільки відмова у такій реєстрації фактично є незаконним обмеженням права власності позивача.

Аналогічну позицію щодо права, що підлягає захисту, займає Верховний Суд України (Судова палата в господарських справах) у постанові від 13.10.2009 р. у справі № 38/330, вказуючи, що відмова у реєстрації була незаконним обмеженням права власності позивача. Така ж позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2010 р. по справі № 14/48.

В той же час, позовні вимоги ТОВ "Мегаполісжитлобуд" про визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва – тепличний комбінат, який розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 1-а, на земельній ділянці загальною площею 5,5440 га, придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 05.03.2007 року задоволенню не підлягають, оскільки, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, в розумінні вимог ст. 34 ГПК України оспорювання або невизнання його права власності відповідачем щодо вищевказаного об’єкта незавершеного будівництва.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд неповно з’ясував обставини справи та не дав їм належну правову оцінку, допустив порушення норм матеріального права, що призвело до часткового скасування рішення у справі.

Відповідно до вищезазначених обставин справи та висновків колегії суддів, апеляційна скарга Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи в господарському суді першої та апеляційної інстанцій, стягуються відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2007 року у справі № 3/174 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" про визнання права власності – скасувати в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" права власності на об’єкт незавершеного будівництва – тепличний комбінат, який розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 1-а, на земельній ділянці загальною площею 5,5440 га.

В цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" про визнання права власності – відмовити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" (01001 м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В, код ЄДРПОУ 03359836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" (м. Київ, вул. Грушевського, 28/1, н/п. 43, код ЄДРПОУ 3461529) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 59 (п’ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2007 року у справі № 3/174 – залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва – без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" (м. Київ, вул. Грушевського, 28/1, н/п. 43, код ЄДРПОУ 3461529) в доход Державного бюджету України 21 (двадцять одна) грн. 25 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Зобов’язати господарський суд міста Києва видати відповідні накази.

Справу № 3/174 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді