Постанова № 18213859, 15.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2011 № 9/516

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Вербицької О.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представників:позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача: не зявився

третьої особи 1: ОСОБА_1

третьої особи 2: ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Сонат"

на рішеннягосподарського суду міста Києва

від21.06.2011 року

у справі№ 9/516 (суддя Палій В.В.)

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Сонат"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс"

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на

1.стороні позивачаОСОБА_1

2.ОСОБА_3

провизнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2011 року у справі № 9/516 за позовом Закритого акціонерного товариства "Сонат" (далі позивач, ЗАТ "Сонат") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс" (далі відповідач, ТОВ "Комекс-Фінанс"), за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1.), ОСОБА_3 (далі третя особа 2, ОСОБА_3.) про визнання недійсним договору у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ЗАТ "Сонат" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2011 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 45 хв. 15.09.2011 року.

25.07.2011 року та 28.07.2011 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшли заява про забезпечення позову та клопотання про витребування у третьої особи 2 додаткових доказів.

07.09.2011 року від ТОВ "Комекс-Фінанс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, де відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

14.09.2011 року від ЗАТ "Сонат" ОСОБА_3 надійшла заява про відмову від апеляційної скарги.

В судове засідання 15.09.2011 року зявились представники позивача, третіх осіб. Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином., причини не явки в судове засідання не повідомив. Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суду ухвалила слухати справу у відсутності представника ТОВ "Комекс-Фінанс".

ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовилась від вищевказаних заяви про забезпечення позову та клопотання про витребування у третьої особи 2 додаткових доказів.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріли справи та відповідно до вимог ч.6 ст. 22 та ст. 100 ГПК України, колегія суду вважає за необхідне не приймати відмову ЗАТ "Сонат" від апеляційної скарги, заявлену ОСОБА_3 14.09.2011 року.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства "Сонат" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2009 року між ЗАТ "Сонат" в особі голови правління ОСОБА_3, як емітентом та ВАТ "Комекс-реєстратор" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс"), як реєстратором, укладено договір № 207 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору емітент доручив, а реєстратор зобовязався надавати емітенту послуги щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів, а саме: обліку та зберігання інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до чинного законодавства, а емітент зобовязався здійснювати оплату наданих послуг.

Відповідно до п. 8.1, спірний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом пяти років.

У відповідності з п. 2 розділу 1Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, яке затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 року № 1000 (в редакції чинній на момент укладення договору), емітент іменних цінних паперів має право ведення реєстру власників випущених ним цінних паперів доручити реєстратору шляхом укладення договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює емітент або реєстратор. Якщо кількість власників іменних цінних паперів емітента перевищує кількість, визначену Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку як максимальну для організації самостійного ведення реєстру емітентом, емітент зобов'язаний доручити ведення реєстру реєстратору шляхом укладення відповідного договору.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, спірний договір від 11.06.2009 року з реєстратором зі сторони позивача був підписаний головою правління ОСОБА_3

В свою чергу, статутом ЗАТ "Сонат" ( п.п. 8.3, 8.3.6, 8.3.7, 8.3.8) передбачено, що виконавчим органом товариства є правління на чолі з його головою. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю, а голова керує його роботою. Право представляти товариство має голова правління. Всі інші особи діють на підставі доручення голови правління.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про господарські товариства" виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Крім того слід зазначити, що відповідно до статті 48 Закону України "Про господарські товариства" голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства.

За приписами ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" (далі Закон) Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Єдиний державний реєстр ведеться на електронних носіях відповідно до державних стандартів, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що складають інформаційний ресурс держави.

Статтею 17 Закону передбачено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: прізвище, імя, по батькові, дата обрання та ідентифікаційні номери фізичних осіб, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Відповідно до ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З матеріалів справи, а саме з витягів є ЄДРПОУ та довідки Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації № 24-631 від 31.05.2011 року вбачається, що станом на 11.06.2009 року (тобто на день укладення оспорюваного договору) в Єдиному державному реєстрі керівником та особою, яка мала право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності ЗАТ "Сонат" значилась ОСОБА_1

Слід також зазначити, що факт перебування ОСОБА_1 на посаді керівника ЗАТ "Сонат" на час укладання спірного договору також зазначено в ухвалі Верховного Суду України від 14.07.2010 року (додаток 1 а.с. 48).

Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх сукупності та вимоги чинного законодавства, колегія суду приходить до висновку, що спірний договір укладено та підписано 11.06.2009 року від імені позивача не уповноваженою особою, з порушенням ст. 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу положень ст. 4 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

У відповідності з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 8 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" викладено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до приписів ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В свою чергу, до суду не надано належних та допустимих доказів, в розумінні вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, які б свідчили про наступне схвалення позивачем оспорюваного договору.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що ЗАТ "Сонат" доведено уточнені позовні та апеляційні вимоги, отже вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 104 ГПК України, як такого, що прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Сонат" задовольнити повністю.

Рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2011 року у справі № 9/516 за позовом Закритого акціонерного товариства "Сонат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору скасувати повністю.

Прийняти нове рішення, яким позов Закритого акціонерного товариства "Сонат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір № 207 від 11.06.2009 року на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, укладений між Закритим акціонерним товариством "Сонат" та Відкритим акціонерним товариством "Комекс-реєстратор" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс").

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, код ЄДРПОУ 24381627) на користь Закритого акціонерного товариства "Сонат" (04201, м. Київ, вул. Полярна, 8, код ЄДРПОУ 23493956) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс-Фінанс" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, код ЄДРПОУ 24381627) на користь Закритого акціонерного товариства "Сонат" (04201, м. Київ, вул. Полярна, 8, код ЄДРПОУ 23493956) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Зобовязати господарський суд міста Києва видати відповідні накази.

Справу № 9/516 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді